Справа №  201/4921/15-ц  

Провадження № 2/201/1790/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 квітня 2015 року                  м. Дніпропетровськ

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді   Батманової В.В.,

при секретарі   Гоц Г.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України», ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо – транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України», ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо – транспортної пригоди. В обґрунтування даної позовної заяви позивач посилається не те, що 06 листопада 2012 року о 17 годині 20 хвилин водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем Мазда – 6 д/н НОМЕР_1 по вул. Набережна Перемоги в районі електроопори № 257 в м. Дніпропетровську, скоїв наїзд на автомобіль НОМЕР_2, належний на праві приватної власності ОСОБА_1, під керуванням водія ОСОБА_3 Відносно ОСОБА_2 було складено адміністративний протокол та, відповідно до постанови Амур – Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, притягнено до адміністративної відповідальності, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Між ОСОБА_2 та приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ України» було укладено договір обов’язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземного транспортного засобу.

Згідно висновку спеціаліста експертного товарознавчого дослідження № 2312 від 03 грудня 2012 року в результаті спричинення аварійного ушкодження автомобілю «Лексус IS250» розмір матеріальних збитків складає 62 112,37 грн.

Згідно звіту авто – товарознавчого дослідження з визначення вартості збитку матеріальні збитки, заподіяні ОСОБА_2 складають 37 831,26 грн., що на думку позивача є недостовірним.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ України» виплатила позивачу матеріальну шкоду у розмірі 13 347,34 грн. У зв’язку з вищевикладеним позивач звернувся з даним позовом, в якому просить стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України» різницю між фактичним розміром спричиненої її автомобілю шкоди і страховим відшкодуванням в сумі 36 652,66 грн., а також просить стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 13 112,37 грн. та моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність та підтримання позовних вимог. Проти винесення заочного рішення не заперечував.

Третя особа у судове засідання не з’явився. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений. Причини неявки суду не відомі.

Відповідачі у судове засідання не з’явилися. Про час та місце проведення судового засідання були повідомлені. Причини неявки суду не відомі.

В зв’язку з цим суд на підставі ст. ст. 169 ч.4, 224 ЦПК України постановляє заочне рішення.

Дослідивши та вивчивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлено, що 06 листопада 2012 року о 17 годині 20 хвилин водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем Мазда – 6, д/н НОМЕР_1 по вул. Набережна Перемоги, в районі електроопори № 257 в м. Дніпропетровську, перед початком руху не переконався в безпеці свого маневру, внаслідок чого скоїв наїзд на автомобіль НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, який знаходився попереду на смузі його руху, внаслідок чого автомобілі отримали механічні ушкодження. Відповідно до постанови Амур – Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_2 притягнено до адміністративної відповідальності, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 13).

Відповідно до довідки про дорожньо – транспортну пригоду № 9104155 автомобіль НОМЕР_3 належить на праві власності ОСОБА_1 Між ОСОБА_2 та приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ України» було укладено договір обов’язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземного транспортного засобу (а.с. 12).

Згідно п. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно п.2 ч. 2 ст. 11 ЦПК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно п. 8 та 9 ч. 2 ст. 15 ЦПК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ч. 1,2 та 3 ст. 22 ЦПК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно висновку спеціаліста експертного товарознавчого дослідження № 2312 від 03 грудня 2012 року в результаті спричинення аварійного ушкодження автомобілю «Лексус IS250» розмір матеріальних збитків складає 63 112,37 грн. (а.с. 15-17). Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ України» виплатило позивачу матеріальну шкоду у розмірі 13 347,34 грн.

 Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній  у  договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до п.п. 9.1, 9.2 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов’язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ України» виплатила позивачу матеріальну шкоду у розмірі 13 347,34 грн. Оскільки в добровільному порядку спір не вирішений, позивач просить стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України» різницю між фактичним розміром спричиненої її автомобілю шкоди і страховим відшкодуванням в сумі 36 652,66 грн., а також просить стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 13 112,37 грн. та моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн.

У відповідності до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Стаття 1166 ЦК України передбачає загальні підстави відшкодування шкоди, а саме:

1. наявність шкоди,

2. протиправність поведінки особи, що завдала шкоду,

3. причинний зв’язок між заподіяною шкодою та протиправною поведінкою,

4. вина особи, що завдала шкоду.

 Згідно до ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є  діяльність, пов'язана  з використанням,  зберіганням  або  утриманням транспортних засобів, механізмів та  обладнання,  використанням,  зберіганням  хімічних, радіоактивних, вибухо-  і  вогненебезпечних  та  інших  речовин, утриманням диких звірів,  службових собак  та  собак  бійцівських порід  тощо,  що  створює  підвищену  небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди": розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013 розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Оскільки в судовому засіданні знайшов своє об'єктивне підтвердження факт спричинення відповідачем матеріальної шкоди автомобілю позивача, що підтверджується постановою суду про адміністративне правопопрушення за вчинення ДТП, внаслідок якого було спричинено шкоду позивачу, суд приходить до висновку про наявність права позивача на відшкодування йому такої шкоди.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи наявність всіх складових, передбачених цивільним законодавством для відшкодування шкоди, суд вважає, що матеріальна шкода, завдана позивачеві, підлягає відшкодуванню на її користь з відповідача приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України» у розмірі 35 652,66 грн., та з відповідача ОСОБА_2 у розмірі 13 112,37 грн.

Також в наслідок протиправної поведінки водія ОСОБА_2 та скоєння ним ДТП позивачу було заподіяно моральну шкоду, яка полягала у переживаннях з приводу відновлення її транспортного засобу.

У відповідності до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна  шкода,  завдана  фізичній  або  юридичній  особі неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою,  яка її завдала,  за наявності  її  вини,  крім  випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з положеннями Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору

У зв’язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди завданої позивачу, підлягають задоволенню.

У зв’язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України», ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо – транспортної пригоди задовольнити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1166,1167,1187 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 11,60,88,214,209,215 ЦПК України,-  

В И Р І Ш И  В:

Позов ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України», ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо – транспортної пригоди задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 36 652 (тридцять шість тисяч шістсот п’ятдесят дві) гривні 66 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 13 112 (тринадцять шість тисяч сто дванадцять) гривень 37 копійок та моральну шкоду в розмірі 5 000 (п’ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 366 (триста шістдесят шість) гривень 52 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В. Батманова