Справа № 201/10919/14-ц

Провадження № 2зз/201/228/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про скасування заходів забезпечення позову

27 квітня 2015 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі:

головуючого - судді Браги А.В.,

при секретарі – Громницькій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінвест» про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі 2-612/2005 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2014 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява ТОВ «Євроінвест», в якій заявник просив суд скасувати заходи по забезпеченню позову, застосовані до нерухомого майна ТОВ «Євроінвест» відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 липня 2003 року та зняти арешт з домоволодіння будинку № 26 по вул. Олеся Гончара у м. Дніпропетровську, накладений згідно ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

В обґрунтування заявлених вимог ТОВ «Євроінвест» зазначив про те, що 24 березня 2014 року підприємству стало відомо, що на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. О.Гончара, буд. 26 було накладено арешт. Арешт на належне підприємству нерухоме майно було накладено Першою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 липня 2003 року. У зв’язку з чим Першою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою було внесено запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна за №3742994 від 15 вересня 2006 року. Ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська (без номеру) від 31 липня 2003 року, на підставі якої накладено арешт на майно, прийнята суддею Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Мазницею A.A. Дана ухвала була прийнята, як захід по забезпеченню позову під час розгляду цивільної справи про розділ сумісно нажитого майна за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Дане нерухоме майно належить ТОВ «Євроінвест» на підставі договору купівлі-продажу від 02 лютого 2001 року, який було посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстраційний № 758 та зареєстрованого в МБТІ м. Дніпропетровська 15 лютого 2001 року реєстраційний № 1573-142. Заявник вважає, що накладення арешту на нерухоме майно є незаконним та таким, що порушує охоронювані законом інтереси ТОВ «Євроінвест», як власника майна. Відповідно положень ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Згідно ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно положень ч. 2 ст. 319 Цивільного кодексу України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Отже, накладення арешту та внесення відповідного запису до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна обмежує законні права ТОВ «Євроінвест», як власника домоволодіння, щодо вільного розпорядження майном, унеможливлює укладення договорів відчуження, здачі в оренду, тощо.

Представник ТОВ «Євроінвест» в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 74 - 76 ЦПК України, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, з клопотанням про відкладення розряду справи до суду не звернувся.

ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином відповідно до вимог ст. 74 - 76 ЦПК України, про причини своєї неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надала, з клопотанням про відкладення розряду справи до суду не звернулась, а також не скористалась правом надання заперечень проти поданої заяви.

ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 74 - 76 ЦПК України, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, з клопотанням про відкладення розряду справи до суду не звернувся, а також не скористався правом надання заперечень проти поданої заяви.

Відповідно до ч. 5 ст. 154 ЦПК України питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.

У зв’язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника, об’єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ТОВ «Євроінвест» про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі 2-612/2005, виходячи з наступного.

22 липня 2003 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя (а.с. 3 – 7 том 1).

31 липня 2003 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з метою забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 було накладено арешт на нерухоме майно, на домоволодіння, що розташоване у м.Дніпропетровську по вул. О.Гончара (Кірова), 26 (а.с. 45 том 1).

11 грудня 2003 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя було передано на розгляд до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська (а.с. 90 том 1).

22 вересня 2005 року рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково, визначене в позові майно між подружжям було розподілено (а.с. 11 – 17 том 3).

24 липня 2006 року ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська були скасовані заходи забезпечення позову, вжиті в рамках даної цивільної справи, зокрема було знято арешт з домоволодіння № 26 по вул. О.Гончара (Кірова) (а.с. 62 том 3).

12 грудня 2011 року ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у задоволенні заяви представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільно нажитого майна було відмовлено (а.с. 170 - 173 том 3).

03 березня 2014 року ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська було поновлено ОСОБА_1 строк пред’явлення до виконання ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 липня 2006 року про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі № 2-612/2005 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільно нажитого майна, встановивши його у три місяці з дня набрання даною ухвалою законної сили (а.с. 206 - 209 том 3).

Відповідно положень ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно положень ч. 2 ст. 319 Цивільного кодексу України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ч. 3 ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Відповідно до п. 6 ст. 154 ЦПК України, якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 встановлено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Як було встановлено судом, 22 вересня 2005 року Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська по вказаній вище справі було постановлено рішення, яке набрало законної сили та у зв’язку з чим провадження по справі було закінчено і справу закрито.

24 липня 2006 року ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська вже були скасовані заходи забезпечення позову, вжиті в рамках даної цивільної справи, зокрема було знято арешт з домоволодіння № 26 по вул. О.Гончара (Кірова).

З викладеного вбачається, що питання скасування арешту з майна, яке є предметом розгляду по даній справі, 24 липня 2006 року вже вирішено Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська та скасовано арешт, зокрема з домоволодіння № 26 по вул. О.Гончара (Кірова), у зв’язку з чим суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ТОВ «Євроінвест».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 154, 208 - 210 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінвест» про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі 2-612/2005 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, - відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено протягом п’яти днів шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська.

Суддя: А.В. Брага