ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.06                                                                                        Справа №  26/149/06

Суддя   Зубкова Т.П.

За позовом Приватного підприємства “Полюс” (69118, м. Запоріжжя,                              вул. Новокузнецька,  1-А)

до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя,                                 вул. Волгоградська, 25)

про стягнення  1050,00 грн.

Суддя Зубкова Т.П.

                                                      

Представники:

Від позивача          Желєзняк В.К., дов. б/н  від  24.04.2006 р.

Від відповідача      Васильченко Я.Я., дов. № 150 від 28.09.2005 р.

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов  про стягнення з відповідача на користь позивача  1050,00 грн. збитків  (витрат на послуги адвоката у справі № 21/160).

16.03.2006 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на            24.04.2006 р.   Ухвалою суду від 07.04.2006 р. у зв’язку з тим, що 24.04.2006 р. –неробочий день, розгляд справи було перенесено на 25.04.2006 р. Ухвалою суду від 25.04.2006 р. у зв’язку з неявкою відповідача розгляд справи було відкладено на 12.05.2006 р. Ухвалою суду від 12.05.2006 р. за клопотанням сторін строк вирішення спору було продовжено, розгляд справи відкладено на 24.05.2006 р.  В судовому засіданні оголошувалась перерва до 06.06.2006 р., до 15.06.2006 р.

Позивач підтримує вимоги, викладені в позовній заяві, обґрунтовує їх                  ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 16, 22  Цивільного кодексу України. Пояснив, що заявлені до стягнення грошові кошти є судовими витратами, які ПП “Полюс” понесло у зв’язку з розглядом справи судом; вказана сума є також збитками для ПП “Полюс”, оскільки ці витрати понесені підприємством для відновлення порушеного права.

Відповідач проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

04.08.2005 р. господарським судом Запорізької області було винесено рішення у справі № 21/160 за позовом ВАТ “Запоріжжяобленерго” до Приватного підприємства “Полюс”, згідно якого з ПП “Полюс” на користь ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі ЗМЕМ  було стягнуто 2106,23 грн. штрафних санкцій за перевищення договірної величини споживання електроенергії.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 25.10.2005 р. було задоволено апеляційну скаргу Приватного підприємства “Полюс”, рішення суду від 04.08.2005 р. у справі № 21/160 скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Представництво і захист інтересів Приватного підприємства “Полюс” в апеляційній інстанції при розгляді апеляційної скарги у справі  №  21/160  здійснював адвокат Желєзняк В.К. –на підставі договору  б/н від  25.08.2005 р., укладеного між ним та ПП “Полюс”.

12.10.2005 р. позивач здійснив оплату послуг адвоката за договором б/н від 25.08.2005 р. в сумі 1050,00 грн., що підтверджується  видатковим касовим ордером, копія якого  містяться в матеріалах справи.

Вважаючи, що оплата послуг адвоката, пов’язаних з розглядом справи                     № 21/160, є вимушеними витратами позивача, він просить суд стягнути з відповідача на його користь 1050,00 грн. збитків.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 44 ГПК України передбачає, що судові витрати складаються з  державного  мита,  сум,  що підлягають сплаті за проведення  судової  експертизи,  призначеної господарським судом,  витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, ...

Отже, оплата послуг адвоката відноситься до судових витрат. Про це ж заявляє і сам позивач.

Відповідно до ст. 105 Господарського процесуального кодексу України за наслідками розгляду скарги апеляційний господарський суд приймає постанову,  в якій зазначається, в тому числі, новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Приватне підприємство “Полюс” мало право звернутись до апеляційного суду під час перегляду рішення у справі № 21/160 з заявою про відшкодування своїх судових витрат за рахунок ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі ЗМЕМ, але не скористалось цією можливістю.

Суд вважає необґрунтованим посилання позивача в обґрунтування своїх вимог на ст. 22 ЦК України з огляду на наступне.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України особа,  якій завдано збитків  у  результаті  порушення  її цивільного права, має право на їх відшкодування.   Збитками є:  1) втрати,  яких  особа  зазнала  у  зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі,  а також витрати,  які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи,  які  особа  могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зазначена стаття визначає загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права; завдання збитків та причинний зв’язок між порушенням права та збитками. Лише при наявності таких обставин в особи виникає право на відшкодування завданих збитків.

Суд не вбачає в діях відповідача складу цивільного правопорушення.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи ... мають право звертатися до господарського суду ... за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, подавши позов про стягнення з Приватного підприємства “Полюс” (позивача у справі) 2106,23 грн. штрафних санкцій за перевищення договірної величини споживання електроенергії, Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (відповідач у справі) не порушувало закон або договір, а лише намагалося захистити своє, як воно вважало, порушене право та охоронювані законом інтереси.

Крім того, статтею 28 ГПК України встановлено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Згідно зі статтею 28 ГПК України представниками сторін можуть бути також інші, крім керівників або заступників керівників, уповноважені особи.   

Таким чином, звернення до адвоката для представництва  своїх інтересів  в суді        є правом, а не обов’язком юридичної особи, і вона на свій власний розсуд вирішує це питання.

Тому витрати позивача на оплату послуг адвоката не можуть вважатися збитками в розумінні ст. 22 ЦК України, оскільки такі витрати не мають обов’язкового характеру і факт їх наявності та розмір не перебувають у необхідному причинному зв’язку з діями відповідача.

Враховуючи викладене, у позові слід відмовити.

Судові витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити.

Суддя                                                                            Т.П. Зубкова

(рішення оформлено 15.06.2006 р.)