Справа № 2-1714/2011

Ряд стат. звіту 47

Код суду 0707

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2011 р.

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді Фазикош О.В.

при секретарі Смужаниця А.О.

з участю представників

позивача ОСОБА_1

ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачеві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментам та стягнення неустойки за прострочку, -

  В С Т А Н О В И В :  

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментах в сумі 15600,00 грн. та неустойки в сумі 63984 грн., вказавши, що на підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.12.2007 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було розірвано та стягнуто з відповідача на її користь, аліменти на утримання сина –ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 600 грн. щомісячно, починаючи з 22.10.2007 року до досягнення дитиною повноліття. Однак відповідач ухиляється від сплати аліментів, в зв’язку з чим станом на 01.03.2011 року утворилася заборгованість в розмірі 15 600 грн. 00 коп. Крім цього, позивачка просить стягнути з відповідача на її користь неустойку в розмірі 1% від суми несплачених аліментів  за кожен день прострочки в розмірі  63 984,00 грн., та судові витрати по справі.    

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та пояснили, що відповідач не виконує свої обов’язки по сплаті аліметів на дитину з 2008 по 2011 роки. Просили позовні вимоги задоволити в повному обсязі та стягнуит з відповідача заборгованість по аліментам, неустойку та витрати по справі.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що стягнення з нього аліментів за виконавчим листом проводилося Державною виконавчою службою та стягнуто на користь позивачки 18600 грн.. Крім того, державним виконавцем накладено арешт на все майно відповідача та на рахунки в банках, а офіційного прибутку в 2008, 2009 та 2010 роках він не отримував, одружений вдруге, а дружина згідно з копією ультразвукового дослідження ОСОБА_6 знаходиться на 19-20 тижні вагітності, просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши доводи сторін,  дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження №499/091/3, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.        

Згідно вимог ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що згідно рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.12.2007 року з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 були стягнуті аліменти на утримання неповнолітнього сина –ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 600 грн. щомісячно, починаючи з 22.10.2007 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.14).

Як вбачається з копії розрахунку заборгованості по аліментам МВ ДВС, залишок заборгованості ОСОБА_3 по аліментам станом на 01.03.2011 року становить 15 600 грн. (а.с.4).

Відповідно до наявного у справі копії аудиторського висновку ПП “Аудит”№12 від 05.04.2011 року розмір неустойки ( пені), вирахуваної за період з 01 січня 2009 року по 01 квітня 2011 року, відповідно до вимог ст.196 СК України, складає 63984,00 грн. (а.с.5-6).

Згідно копії свідоцтва про зміну імені серії 1-ФМ № 002582 від 24.11.2010 року, ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_8 (а.с.7).

Згідно розрахунку заборгованості по аліментам наданої міським ВДВС за 2008-2011 роки заборгованість відповідача ОСОБА_3 станом на 25.07.2011 року становить 00 грн., аліменти сплачені по 01.08.2011 року. Всього з відповідача стягнуто 18600,00 грн. (а.с.70)

Згідно копії постанови про арешт майна боржника від 10.09.2010 року ВП№6356428, державним виконавцем накладено арешт на майно ОСОБА_3 за адресою м.Мукачево, вул..Росвигівська, 21/24. Згідно копії постанови про арешт коштів боржника від 10.09.2010 року на підставі рішення суду державним виконавцем накладено арешт на кошти ОСОБА_3, що належать боржнику та містяться на рахунках в АТ “Родовід Банк”(а.с. 72, 73),

Вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.10.2009 року ОСОБА_3 засуджено за ст.358 ч.1 , ч.3 КК України , до п’яти років позбавлення волі з іспитовим строком три роки, з позбавленням права займатися діяльністю пов’язаною з виконанням організаційно-розпорядчими функціями строком на три роки та стягнуто на користь ЗАТ “Приват банк”46236 грн. (а.с. 63-68)

Згідно копії вироку Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.10.2011 року ОСОБА_3 засуджено за ст.164 ч.1 КК України до штрафу у розмірі 1 700 грн., вирок не набрав законної сили (а.с.57-58)

Згідно копії декларації про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2009 року ОСОБА_3 офіційних доходів не отримував і рухомого та нерухомого майна у власності немає. Також, згідно заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності ПП “Вереб”- доходів за 2011 рік не отримував (а.с. 54-56).

Згідно копії свідоцтва про одруження серії 1-ФМ № 077651 від 30 квітня 2011 року ОСОБА_3 та ОСОБА_9 уклали між собою шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис за номером 81 (а.с. 69).

Згідно з копією ультразвукового дослідження в ІІ-ІІІ триместрі вагітності від 27.09.2011 року ОСОБА_6 знаходиться на 19-20 тижні вагітності (а.с. 62)

Оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст.212 ЦПК України з врахуванням положень ст.57-66 ЦПК України. Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.61 ЦПК України.

Відповідно до вимог частини першої ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 1 ст. 196 СК України передбачено, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Суд вважає, що заборгованість по аліментам виникла з вини відповідача, так як останній не надав суду докази на підтвердження того, що за вказаний період заборгованість виникла не з його вини, а тому можливо застосувати ст.196 Сімейного Кодексу про відповідальність боржника за прострочення сплати аліментів у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Суд вважає, що наведений аудитором розрахунок пені є правильним, узгоджується із фактичними обставинами справи, дослідженими судом, та вимогами ч.1 ст.196 СК України. Той факт, що на момент ухвалення рішення судом розмір заборгованості фактично зменшився, не впливає на розрахунок пені, оскільки він зроблений без врахування платежів наступних періодів.

Отже, суд констатує, що станом на травень 2011 року за ОСОБА_3 рахувалася заборгованість по сплаті аліментів на користь ОСОБА_10, а тому позивачка, відповідно до положення ч.1 ст. 196 СК України, має право на стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів.

За змістом ч.2 ст. 196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України та роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 22 постанови від 15 травня 2006 року № 3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів”, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного  відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Керуючись приписами ч. 3, 4 ст.10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи, здійсненню  процесуальних  прав сторін у випадках, встановлених цим Кодексом. Кожна зі сторін повинна довести ті обставини, на які вона  посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Визначаючи розмір неустойки, суд беручи до уваги доводи відповідача про наявність дружини, яка згідно з копією ультразвукового дослідження ОСОБА_6 знаходиться на 19-20 тижні вагітності, а також відсутність постійних доходів, що підтверджується довідками та деклараціями про доходи, наявності накладених арештів на нерухоме та рухоме майно за 2008 та 2010 роки наявність вироку суду про стягнення з нього коштів на користь інших осіб та приходить до висновку, що суму неустойки, відповідно до ч.2 ст.196 СК України, необхідно зменшити та стягнути її у розмірі 18600 грн..

Разом з тим суд вважає в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості по аліментам на утримання сина, враховуючи її погашення на день розгляду судом справи слід відмовити, а також в частині стягнення витрат на проведення аудиторської перевірки в сумі 500 гривень, оскільки ні позивачем в матеріалах справи, ні представниками позивача в процесі розгляду справи в суді доказів підтверджуючих сплати вказаних сум пред’явлено не було.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 179, 203, 212, 215, 256 ЦПК України, суд,   

  в и р і ш и в :   

 Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментам та стягнення неустойки за прострочку задовольнити частково.   

Стягнути з ОСОБА_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_2, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_4 - 18600 (вісімнадцять тисяч шістсот) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_2, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_4 - 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи.

Стягнути з ОСОБА_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави 186 гривень державного мита.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області.

Суддя Мукачівського

міськрайонного суду ОСОБА_11