справа №2-а-15\09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 березня 2009 року Кагарлицький районний суд Київської області у складі:
головуючої – судді Іван юти Т.Є.
при секретарі Зайченко О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кагарли цької РДА про визнання дій відносно виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку неправомірними та зобов”язання сплати державної допомоги,
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулась до суду з даним позовом посилаючись на те, що вона являється матір”ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулась до відповідача про виплату їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років., які гарантовані ст..15 Закону України “Про державну допомогу сім”ям з дітьми”. Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» на 2007 рік дія відповідних норм закону була призупинена. Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007 року визнано неконституційними норми Закону України ”Про державний бюджет на 2007 рік”, а тому починаючи з 9.11.2007 року їй щомісячно передбачена законом допомога в розмірі прожиткового мінімуму , яка становить 557 грн. А тому вона має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років, яка з липня 2007 року повинна складати 470 грн., з 1 січня 2008 року - 526 грн., з 1.04.2008 року –238 грн., з 1.07.2008 року –540 грн., з 1.10.2008 року –557 грн.
Відповідач відмовляється провести перерахунок та виплатити недоотриману суму, яка становить 5702,91 грн. А тому позивачка просить визнати дії відповідача відносно відмови виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку неправомірною, стягнути борг в розмірі 5702,91 грн. та та зобов”язання сплачувати щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до 6 років.
В судовому засідання позивачка позов підтримала.
Представник відповідача надала письмові заперечення на позов та зазначила, що позивачка отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 26.11.2007 року. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23 відсотків зазначеного прожиткового мінімуму. Позивачці призначена допомога з урахуванням індексації у розмірі 130,64 грн., яка нарахована при зверненні громадян без надання доходів.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справі, суд вважає, що позов слід задоволити частково з слідуючих підстав.
Відповідно до положень частини 1 статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка є матір”ю малолітнього ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до наказу Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 26.11.2007 року знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, і в управлінні праці та соціального захисту населення Кагарлицької РДА отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 26.11.2007 року в розмірі 130,64 грн.
Відповідно до пункту 9 Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23 відсотків зазначеного прожиткового мінімуму. Допомога із врахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї призначається на шість місяців. Середньомісячний сукупний дохід сім'ї визначається згідно з методикою обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги на підставі довідки про доходи і декларації про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.
Згідно із статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»було затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 492 гривні, з 1 квітня - 525 гривень, з 1 жовтня - 532 гривні та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.
Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік” затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 592 гривні, з 1 квітня - 605 гривень, з 1 липня -607 гривень, з 1 жовтня – 626 грн. та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня - 526 гривень, з 1 квітня - 538 гривень, з 1 липня – 540 грн., з 1 жовтня - 557 гривень.
У відповідності до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), зокрема положення пункту 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення»Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України “Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність”.
Відповідно до частини 5 резолютивної частини Рішення КСУ від 9 липня 2007 року “Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними”. Відповідно до частини 3 статті 150 Конституції України “Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені”.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, вимога позивачки щодо виплати допомоги по догляду за дитиною є формою реалізації конституційного права громадян на соціальний захист.
За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату допомоги по догляду за дитиною громадянам України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Однак, в той же час, на думку суду, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання допомоги по догляду за дитиною, яка прямо передбачена законом.
Суд звертає увагу сторін на те, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.
Враховуючи те, що позивачка має дитину віком до трьох років, тобто наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання допомоги по догляду за дитиною.
Наділивши осіб зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які мають дітей віком до трьох років.
Тобто, між позвачкою та державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти.
Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивачки є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково Також не підлягають вимоги позивачки в частині зобов»язання відповідача сплачувати щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей в віці до 6 років, поскільки дана вимога на майбутнє виплачувати позивачці виплати, не відповідає змісту законодавства. Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання і не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.19,22,46,152 Конституції України, ст.15 Закону УКраїни «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», суд, -
П О С Т А Н О В И В
Позов задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соцального захисту населення Кагарлицької РДА відносно виплати ОСОБА_1А, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку неправомірними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Кагарлицької РДА здійснити перерахунок та забезпечити виплату недоотриманих ОСОБА_1 недоотриманих допомог по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 26 листопада 2007 року відповдно до вимог статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім»Ям з дітьми».
Постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 КАС України .
Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Київської області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів .
Суддя : підпис
З оригіналом згідно