Справа № 2-240|2011

ряд. стат. звіту №26

код суду 0707

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          12 травня 2011 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді                     Фазикош О.В.,

при секретарі           Смужаниця А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачево цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” від імені якого діє Відділення «Закарпатська регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог Українська товарна біржа, про визнання недійсним біржового договору купівлі -продажу транспортного засобу реєстраційний номер 79598 від 26.04.2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство “ВТБ Банк” від імені якого діє Відділення «Закарпатська регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ Банк»звернулося до Мукачівського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог Українська товарна біржа, про визнання недійсним біржового договору купівлі-продажу транспортного засобу реєстраційний номер 79598 від 26.04.2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та судових витрат по справі.

Мотивуючи тим, що 14.02.2008 року між позивачем - ПАТ «ВТБ Банк» (правонаступник ВАТ «ВТБ Банк» ) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №44 МКК, згідно умов якого ОСОБА_1, було надано кредит у розмірі 30 000,00 доларів США зі сплатою 16% річних до 14.02.2011 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань за Договором, Позичальник надав Банку в заставу транспортний засіб екскаватор марки ATLAS, модель –1404, 1998 року випуску, шасі №141М41321, двигун №8369423, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належний йому на праві власності. Також транспортний засіб було обтяжено та обтяження було зареєстровано банком до Державного реєстру обтяжень рухомого майна за №6807274 від 18.03.2008 року.

Згідно відповіді з Інспекції Держтехнагляду Закарпатської ОДА по Мукачівському району від 26.10.2010 року за №150, встановлено, що ОСОБА_1 неправомірно зняв заставний транспортний засіб з обліку та на підставі біржового договору №795980 від 26.04.2008 року продав ОСОБА_2

Оскільки відповідач ОСОБА_1 відчужив транспортний засіб предмет застави без письмової згодя позивача в порушення п.п.7.2 Договору застави, позивач просить визнати недійсним біржовий договір №795980 від 26.04.2008 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, судові витрати покласти на відповідачів.

Представник позивача в судове засідання не зґявився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, просив суд їх задоволити та стягнути з відповідача суму боргу зазначену у позовній заяві, не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2. в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку(ч.5 ст.74 ЦПК України), клопотань про відкладення справи до суду не надходило, про причини неявки суд не повідомляли, тому суд згідно ч. 1 ст. 224 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.

Представник третьої особи без самостійних вимог Українська товарна біржа в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення справи до суду не надходило.

Судом встановлено, що 14.02.2011 року між ВАТ ВТБ Банк в особі директора Мукачівського відділення №2 Ужгородської філії ВАТ ВТБ Банк та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір , згідно умов якого ОСОБА_1 отримав грошові кошти в сумі 30 000,00 доларів США, зі сплатою 16% річних до 14.02.2011 року (а.с.6-8).

Для забезпечення повного і своєчасного виконання зобов'язань за кредитним договором, Позичальник надав Банку в заставу транспортний засіб марки екскаватор марки ATLAS, модель –1404, 1998 року випуску, шасі №141М41321, двигун №8369423, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належний йому на праві власності, з відомостями про обмеження: «заборона на зняття його з обліку»що стверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 17563411 від 18.03.2008 р. (а.с.9,10).

Відповідно до копії Заяви ОСОБА_1 від 24.04.2008 року та повідомлення Інспекції Держтехнагляду Закарпатської ОДА по Мукачівському району від 26.10.2010 р., №150 екскаватор ATLAS, модель –1404, 1998 року випуску, шасі №141М41321, двигун №8369423, реєстраційний номер НОМЕР_1, реєстраційне свідоцтво АБ№ 467215 від 14.01.2008 року , знято з обліку власником ОСОБА_1 24.04.2008 року (а.с.11, 12) .

26.04.2008 року на підставі укладеного біржового договору купівлі-продажу транспортного засобу на Українській товарній біржі у м.Мукачево члени біржі ОСОБА_1 продав ОСОБА_2, екскаватор ATLAS, модель –1404, 1998 року випуску, шасі №141М41321, двигун №8369423, реєстраційний номер НОМЕР_1. Згідно п.5 вказаного договору продавець гарантує, що в момент підписання договору, транспортний засіб, який продається, нікому не продано, у суперечці та під арештом не перебуває, якщо інше не зазначено в п.4.(а.с.13)

Як вбачається з п.7.2. Кредитного договору №44-МКК від 14.02.2008 р., у разі настання строку виконання будь-якого зобов’язання Позивачальника за договором та/або в разі невиконання (неналежного виконання) позичальником зобов’язань за кредитним договором Банк має право звернути стягнення на предмет застави, що забезпечує виконання зобов’язань. Згідно п.7. Договору застави заставодавець має право розпоряджатися договором застави, але відчужувати, заставляти, здавати в оренду/лізинг, передавати іншим особам в управління, видавати довіреності на розпорядження та керування предметом застави, тільки з письмової згоди Заставодержателя.

Відповідно до вимог ч.2 ст.17 Закону України «Про заставу»заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя. За приписами ст.15 Закону України «Про заставу», ст.ст.11,12,15 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»від 18.11.2003р. обтяження щодо рухомого майна - предмета застави, яке полягає, зокрема, у забороні його відчуження без дозволу заставодержателя, реєструється в Державному реєстрі в порядку, передбаченому законодавством. Отже, наявність запису у Державному реєстрі обтяжень щодо майна, що є предметом застави, на дату його відчуження, свідчить про відсутність дозволу обтяжувача на таке відчуження.

Позивач, ПАТ «ВТБ Банк» жодної нової згоди на передоручення розпорядженням та управлінням автомобілем, котре відбулось між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та продаж автомобіля за Договором у власність не надавав, оскільки автомобіль є предметом застави та його внесено в Державний реєстр обтяжень рухомого майна.

За таких обставин, відчуження транспортного засобу екскаватор ATLAS, модель –1404, 1998 року випуску, шасі №141М41321, двигун №8369423, реєстраційний номер НОМЕР_1 за біржовою угодою №795980 від 26.04.2008 р., укладеної на Українській товарній біржі у м.Мукачево, відбулось за наявністю діючої заборони на таке відчуження, що свідчить про порушення сторонами у момент вчинення цієї угоди діючого законодавства та є підставою для визнання біржового договору-угоди недійсним.

Згідно ч.3 ст.397 ЦК України, фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не слідує із закону або не встановлено рішенням суду. Як вбачається із ст.10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», особа, яка придбала рухоме майно у того, хто не мав права його відчужувати, вважається добросовісним набувачем у розумінні ст.388 ЦК України, лише за умови відсутності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього майна. Оскільки екскаватор був придбаний ОСОБА_2 у період, коли він знаходився у заставі, що підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 не можна вважати добросовісним набувачем в розумінні ст.10 Закону України від 18.11.2003р. «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Отже, він повинен був знати, що ОСОБА_1 не має право відчужувати на його користь даний транспортний засіб за наявності заборони на таке відчуження.

Відповідно до ст.203 ЦК України - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до ст.230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Згідно зі ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійснені лише у випадках і в порядку встановлених законом. Відповідно до ст.215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Відповідно до ст.216 ЦК України - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Відповідно до ст.236 ЦК України - нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом; до ст.330 ЦК України - якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього. Відповідно до п.3 ч.1 ст.388 ЦК України - якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках. Відповідно ст.658 ЦК України –право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення. Стаття 392 ЦК України вказує, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

          Враховуючи вищевикладене, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.5-11, 60, 84, 88, 208, 209, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 216, 220, 230, 236, 321, 328, 330, 387, 388, 392, 397, 658 ЦК України, Законом України від 02.10.92 №2654-ХІІ «Про заставу», Законом України від 18.11.2003 №1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суд,-

В и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” від імені якого діє Відділення «Закарпатська регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог Українська товарна біржа, про визнання недійсним біржового договору купівлі-продажу транспортного засобу реєстраційний номер 795980 від 26.04.2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2М –задовольнити.

Визнати біржовий договір купівлі-продажу транспортного засобу ATLAS, модель –1404, 1998 року випуску, шасі №141М41321, двигун №8369423, реєстраційний номер НОМЕР_1, укладений 26.04.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та зареєстрований на Українській товарній біржі за № 795980 - недійсним.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 судові витрати в сумі 8,50 грн. державного мита та 37,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області.

Суддя Мукачівського

міськрайонного суду                                                   ОСОБА_4