НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                               

ПОСТАНОВА

                                                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

12 березня 2009 року                   справа № 2-а-237/09               м. Нововолинськ  

                  Нововолинський міський суд Волинської області у складі

головуючого                                        Ференс-Піжук О.Р.,

при секретарі                 Шевчук О.М.,

з участю позивача                                 ОСОБА_1 ,

представника відповідача                   ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні  в м. Нововолинську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного Фонду України в м. Нововолинську про визнання незаконними дій органу пенсійного забезпечення та перерахунок розміру пенсійного забезпечення, стягнення недоплачених сум,

встановив:

  10 лютого 2009 року ОСОБА_1  звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Нововолинську Волинської області про визнання незаконними дій щодо відмови у перерахунку пенсії протиправними, стягнення суми недорахованої пенсії та зобов’язання провести перерахунок пенсії учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що їй як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, інваліду ІІІ групи згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинна виплачуватись державна пенсія в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, в зв’язку  з чим просив УПФУ в м. Нововолинську провести перерахунок пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, однак відповідач відмовив, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року, якою встановлено базову величину  для обчислення відповідних пенсій. Вважаючи дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії протиправними, просить стягнути з останнього суму недорахованої пенсії за період з 01.02.2008 року по 01.02.2009 року в розмірі 29660,03 грн., зобов’язати Управління Пенсійного фонду в м. Нововолинську Волинської області в подальшому здійснювати перерахунок пенсії в зв’язку з підвищенням розміру мінімальної пенсії за віком та стягнути.

В судовому засіданні позивач адміністративний позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просить суд його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2  в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.02 р. №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» для розрахунку пенсій, призначених відповідно до ч.3 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовується розрахункова величина мінімального розміру пенсії за віком, яка становить 19,91 грн.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов слід задовольнити частково.

Судом встановлено, що ОСОБА_1  є учасником ліквідації наслідків аварії на  Чорнобильській АЕС першої категорії і вона визнаний інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов ? язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС ( а.с.9).

Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначені та закріплені в Законі України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 49 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, які віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до п.п. 12 п. 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, який набрав чинності 01.01.2008 року, текст статті 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було викладено у новій редакції відповідно, до якої особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема, інвалідам ІІІ групи, в розмірі 15   процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Крім того, п.п.15 п. 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та по внесення змін до деяких законодавчих актів України 28.12.2007 року. який набрав чинності 01.01.2008 року, текс статті 54 Закону України статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було також викладено у новій редакції, відповідно до якої в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках по ІІІ групі інвалідності, 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі №1-28/2008 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та по внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та пор внесення змін до деяких законодавчих актів України». Положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та по внесення змін до деяких законодавчих актів України, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України» вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Абзацом  3 частини 1 статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності  з 22.05.2008 року, визначено, що особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам ІІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю. в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Частиною 4 статті 54 Закону України «про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», чинної з 22.05.2008 року, передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою,  не можуть бути нижчими, по ІІІ групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком.

Зі змісту ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що за основу нарахування пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч.4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України в разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року «Деякі питання  соціального захисту окремих категорій громадян», на підставі якої здійснювалось нарахування пенсії позивачу, оскільки остання істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», чинної з 22.05.2008 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений  відповідно до статті 54 цього Закону. а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки позивачеві слід визначити пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком. яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком, тому суд вважає протиправною відмову відповідача у перерахунку пенсії в разі встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону. Оскільки до 22.05.2008 року діяли зміни, внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», статті 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплатити Поповій Л.С. державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня до 31 грудня 2008 року.

Позивач у позовній заяві просила стягнути з відповідача суму недорахованої пенсії в розмірі 29660 грн. При постановленні рішення суд відповідно до ст. 162 КАС України може визначити спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина. Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 року №80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року управління Пенсійного фонду України в місті відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства. Оскільки саме на відповідачеві лежить обов’язок по здійсненню перерахунку пенсії, тому суд не може перебирати на себе функцію органу, якого законодавством покладено такі повноваження, в зв’язку з чим суд вважає за необхідне зобов’язати УПВУ в м. Нововолинську повести перерахунок та виплату пенсії позивачу.

Позовні вимоги ОСОБА_1  в частині зобов’язання відповідача  в подальшому здійснювати перерахунок пенсії в зв’язку з підвищенням розміру мінімальної пенсії за віком до  задоволення не підлягають, оскільки статтею 104 КАС України передбачено право звертатися з адміністративним позовом за захистом вже порушених прав, свобод та інтересів, у зв’язку з чим відсутні правові підстави прийняти постанову відносно ще не порушених прав.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 158, 160, 162, 163, 186 КАС України, на підставі ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

    Визнати протиправними дії Управління  Пенсійного фонду України у м. Нововолинську   Волинської області щодо відмови ОСОБА_1  у проведенні перерахунку пенсії відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську Волинської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1  державної пенсії в розмірі  6 (шести) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 50 (п’ятдесят) процентів мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 до 31 грудня 2008 року включно на підставі положень ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

    В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

    Судовий збір по справі віднести за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного  суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження  постанови протягом  десяти  днів  з дня проголошення рішення    та подачі апеляційної скарги  на постанову суду  протягом двадцяти днів  після подання заяви  про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження  не було  подано. Якщо було подано заяву про апеляційне  оскарження, але апеляційна скарга не була подана  у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили  після закінчення цього строку.  У разі подання апеляційної скарги  постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили  після розгляду справи апеляційним судом.

       

Головуючий    підпис

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                                     О.Р. Ференс-Піжук