Справа № 2-1196/11

Провадження № 2/1007/1196/11

28.12.2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2011 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Шинкаря А.О.

при секретарі - Брейкіній Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з названим позовом, посилаючись на те, що 26.05.2010 року між нею та відповідачем укладений договір добровільного страхування транспортного засобу № 19G-0359052 (далі - договір), предметом якого є її майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем «Mazda 3», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить їй на праві власності.

Відповідно до умов даного договору позивач зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені договором терміни та виконувати інші умови договору, а відповідач бере на себе зобов'язання виплатити страхове відшкодування позивачу в разі настання страхового випадку. Термін дії договору з 25.05.2010 р. до 26.05.2011 р. Страхова сума згідно договору становить 104 000,00 грн.

18.06.2010 року о 18-30 год., її чоловік – ОСОБА_2, керуючи належним їй автомобілем «Mazda 3», рухаючись по вул. Паркова дорога в м. Києві, зіткнувся з перешкодою, що спричинило пошкодження транспортного засобу.

Відповідно до умов договору, у триденний термін вона повідомила відповідача про настання страхового випадку.

Листом № 10367-21 від 10.09.2010 року відповідач відмовив їй у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на п.5.2.2 Правил добровільного страхування наземного транспорту № 119 (далі-Правила) та мотивуючи це тим, що ВАТ УСК «Дженералі Гарант» було замовлене автотехнічне дослідження в результаті якого, спеціаліст зробив висновок, що ОСОБА_2 керував автомобілем з порушенням ПДР, тобто перевищенням швидкості більше ніж на 20 км/год., тому дана подія не відноситься до страхового випадку і страхове відшкодування не виплачується.

При повторному зверненні відповідач листом № 11858-21 від 20.10.2010 року знову відмовив у виплаті страхового відшкодування.

Вважає дану відмову незаконною, оскільки постановою Печерського районного суду м. Києва від 11.02.2011 року ОСОБА_2 звільнено від адміністративної відповідальності на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП в зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Також позивачка зазначає, що в договорі відсутній пункт про те, що пошкодження, які виникли внаслідок перевищення водієм швидкості не відносяться до страхового випадку.

Розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля в результаті його пошкодження в ДТП згідно висновку спеціаліста № 581/10 складеного 26.10.2010 року за замовленням позивачки складає 109265,03 грн.

Враховуючи, що страхова сума за договором становить 104 000 грн., франшиза 0,5% страхової суми (520 грн.), позивачка просить стягнути на її користь страхове відшкодування в розмірі 103 480 грн.

В ході розгляду справи позивачка збільшила розмір позовних вимог та просила стягнути з відповідача на її користь: страхове відшкодування в сумі 103 480 грн.; пеню за порушення термінів виплати страхового відшкодування за період з 23.07.2010 року по 22.12.2011 року в сумі 53 499,16 грн.; інфляційні втрати за період з липня 2010 року по листопад 2011 року в сумі 10 141,04 грн.; витрати на проведення автотоварознавчого дослідження і експертизи – відповідно 550 грн. та 1500 грн.; судовий збір та витрати на ІТЗ – 1154,80 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн., а всього 175 325 грн.

У судовому засіданні представник позивачки підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що відповідно до п.5.2.2 Правил, до страхових випадків не відноситься і виплати страхового відшкодування не провадяться у разі, якщо збиток виник внаслідок ДТП, спричиненої порушенням ПДР водієм застрахованого транспортного засобу, а саме: перевищенням швидкості руху більше ніж на 20 км/год. Оскільки водій ОСОБА_2 рухався зі швидкістю 91,4 – 100,1 км/год., як встановлено висновком автотехнічного дослідження, то підстав для виплати страхового відшкодування немає.

Крім того, пунктом 12.24 Правил передбачено, що при страхуванні транспортного засобу на повну вартість, у разі його знищення (коли розмір збитку перевищує 75% страхової суми), страховик виплачує страхове відшкодування у розмірі всієї страхової суми за вирахуванням безумовної франшизи і залишкової вартості транспортного засобу. Тому відповідач вважає, що навіть у разі дотримання страхувальником умов договору та Правил, виплаті підлягала б страхова сума (104 000 грн.) за вирахуванням франшизи (520) та залишкової вартості автомобіля (17 937,47 грн.).

Вимоги про стягнення пені та моральної шкоди відповідач також вважає безпідставними.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що 26.05.2010 року між позивачкою та відповідачем укладений договір № 19G-0359052 добровільного страхування транспортного засобу, предметом якого є її майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем «Mazda 3», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить їй на праві власності.

Термін дії договору з 25.05.2010 р. до 26.05.2011 р.

Страхова сума згідно договору становить 104 000,00 грн.

18.06.2010 року о 18-30 год., чоловік позивачки – ОСОБА_2, керуючи належним їй автомобілем «Mazda 3», рухаючись по вул. Паркова дорога в м. Києві, зіткнувся з перешкодою, що спричинило пошкодження транспортного засобу.

22.06.2010 року позивачка повідомила відповідача про страховий випадок.

Листом № 10367-21 від 10.09.2010 року відповідач відмовив позивачці у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на п.5.2.2 Правил та мотивуючи це тим, що згідно автотехнічного дослідження, ОСОБА_2 керував автомобілем з порушенням ПДР, тобто перевищенням швидкості більше ніж на 20 км/год., тому дана подія не відноситься до страхового випадку і страхове відшкодування виплачуватись не буде.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 11.02.2011 року ОСОБА_2 звільнено від адміністративної відповідальності на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП в зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно висновку спеціаліста № 581/10, складеного 26.10.2010 року за замовленням позивачки, розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля в результаті його пошкодження в складає 109265,03 грн.

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № С-11-514 від 23.11.2011 року, залишкова вартість пошкодженого при ДТП автомобіля «Mazda 3», реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 17 937,47 грн.

Наведене підтверджується полісом № 19G-0359052, заявою про страховий випадок від 22.06.2010 року, листом № 10367-21 від 10.09.2010 року, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, висновком спеціаліста № 581/10 від 26.10.2010 року, висновком судової автотоварознавчої експертизи № С-11-514 від 23.11.2011 року, постановою Печерського районного суду м. Києва від 11.02.2011 року.

Відповідно до 5.2.2 Правил, до страхових випадків не відноситься і страхове відшкодування не виплачується, якщо збитки заподіяні внаслідок ДТП, спричиненої порушенням ПДР водієм застрахованого транспортного засобу, а саме: перевищення швидкості руху більше ніж на 20 км/год. від встановленої ПДР.

Згідно висновку автотехнічного дослідження № 05(64)-10 від 18.08.2010 року, проведеного за заявою відповідача, автомобіль «Mazda 3» в момент, що передував втраті курсової стійкості з врахуванням механічних пошкоджень і схеми ДТП рухався зі швидкістю не менше 91,4…100,1 км/год.

Однак, суд не може взяти до уваги висновок зазначеного автотехнічного дослідження, оскільки він спростовується постановою Печерського районного суду м. Києва від 11.02.2011 року та довідкою ВДАІ Печерського району в м. Києві, згідно якої факт перевищення швидкості ОСОБА_2 не встановлений.

Також суд враховує, що дослідження проведено без участі позивачки та без врахування її зауважень, зокрема, що автомобіль мав пошкодження задньої частини ще до ДТП, що могло вплинути на висновок, оскільки він проведений з врахуванням механічних пошкоджень.

В зв’язку з наведеним та враховуючи, що відповідачем не надано переконливих доказів на підтвердження своїх заперечень, суд вважає незаконною відмову у виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до п.12.24 Правил, при страхуванні транспортного засобу на повну дійсну вартість, у разі його знищення (коли розмір збитку за оцінкою страховика перевищує 75% страхової суми), страховик виплачує страхове відшкодування у розмірі всієї страхової суми за вирахуванням безумовної франшизи і залишкової вартості транспортного засобу.

Таким чином, відповідач повинен виплатити позивачці страхове відшкодування в сумі 85542,53 грн. (104 000 грн.(страхова сума) – 520 грн. (франшиза) – 17 937,47 грн. (залишкова вартість автомобіля = 85 542,53 грн.).

Сумарний індекс інфляції за період з липня 2010 року по листопад 2011 року становить 9,8%, тому інфляційні втрати, які підлягають стягненню на користь позивача складають 8 383,16 грн. ( 85542,53 х 9,8 : 100 = 8 383,16).

Таким чином, позивач повинен виплатити позивачці страхове відшкодування з врахуванням інфляційних втрат, що становить 93925,69 грн. (85542,53 + 8383,16=93925,69).

Відповідно до п.8.2.6 Правил, страховик зобов’язаний при порушенні термінів виплати страхового відшкодування сплачувати страхувальнику пеню за письмовою вимогою у розмірі 0,1% простроченого платежу за кожний день прострочення.

Враховуючи, що письмову вимогу про стягнення пені позивачка заявила у суді 26.04.2011 року, то суд стягує пеню за період з 26.04. по 28.12.2011 року (246 днів), що складає 21042,84 грн. (0,1% х 85542,53 : 100) х 246 = 21042,84).

Вимоги про стягнення моральної шкоди суд вважає безпідставними, оскільки вони не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, крім того, договором не передбачено відшкодування моральної шкоди у зв’язку з невиконанням зобов’язань.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивачки, понесені нею судові витрати: за проведення автотоварознавчого дослідження і експертизи – відповідно 550 грн. та 1500 грн.; судовий збір та витрати на ІТЗ – 1154,80 грн., а разом 3204,80 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 979, 988 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 93925 (дев’яносто три тисячі дев’ятсот двадцять п'ять) гривень 69 копійок, пеню в сумі 21042 (двадцять одна тисяча сорок дві) гривні 84 копійки, судові витрати в сумі 3204 (три тисячі двісті чотири) гривні 80 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: А. О. Шинкар