Справа № 2-607/10

Провадження № б/н

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2010 року Білозерський районний суд Херсонської області

в складі головуючого – судді: Сокирко Л.М.

при секретарі: Онофрійчук Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Херсонське автотранспортне підприємство 16560» про повернення безпідставного набутого майна, -

в с т а н о в и в:

Позивач 14 квітня 2010 року звернувся з вказаним позовом до суду, мотивуючи його тим, що на виконання рішення Комсомольського районного суду м.Херсону від 14.09.2006 року ним було сплачено на користь ВАТ «Херсонське автотранспортне підприємство 16560» 6085 грн. 58 коп., що підтверджується копією платіжного доручення від 31.10.2006р. № 370 про зарахування на рахунок відповідача 5 585 грн.85 коп. та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 19 від 29.09.2006 року - в сумі 500 грн..

В подальшому Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 27 грудня 2006 року рішення Комсомольського районного суду м. Херсон від 14.09.2006 року було скасоване.

Таким чином, починаючи з 27 грудня 2006 року підстави для отримання вищевказаної суми грошових коштів відпали у відповідача.

Посилаючись на ст. ст. 1212, 1214, 536, 625 ЦК України, вважає, що відповідач зобов'язаний повернути йому вказані кошти з урахуванням 3 % річних та інфляції .

Просив стягнути з ВАТ «Херсонське автотранспортне підприємство 16560» на його користь безпідставно набуте майно (грошові кошти), в тому числі три проценти річних та індекс інфляції за весь час користування чужими грошовими коштами у розмірі - 9 683 грн. 38 коп. та витрати понесені ним по сплаті державного мита та витрат на технічно-інформаційне забезпечення розгляду справи.

В ході судового засідання, 13 липня 2010 року позивач позовні вимоги доповнив, а саме вказав, що строк позовної давності він не пропустив, але якщо суд, прийде до висновку про те, що він все таки пропустив строк позовної давності, то просив його поновити, вважати таким, що пропущений з поважних причин, крім того, просив стягнути з ВАТ «Херсонське автотранспортне підприємство 16560» на його користь безпідставно набуте майно (грошові кошти), в тому числі три проценти річних та індекс інфляції за весь час користування чужими грошовими коштами за період часу з 1.01.2007 року по 1.04.2010 року в розмірі - 10 924 грн. 83 коп. та витрати понесені ним по сплаті державного мита та витрат на технічно-інформаційне забезпечення розгляду справи.

В ході судового засідання, 22 липня 2010 року позивач позовні вимоги доповнив вимогою, щодо стягнення з відповідача моральної шкоди, мотивуючи вимогу тим, що він перебував в скрутному матеріальному положенні, почувався принижено, оскільки усвідомлював, що відповідач безпідставно користується його грошовими коштами, а він нічого не може вдіяти та перебуває на межі фінансового краху, із-за неповернення відповідачем коштів в його сім`ї неоднарозово виникали сварки, таким чином, просив стягнути з ВАТ «Херсонське автотранспортне підприємство 16560» на його користь моральну шкоду в сумі 3 000 грн.

Представник відповідача ВАТ «Херсонське автотранспортне підприємство 16560» позовні вимоги не визнала, суду пояснила, що вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав: відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Отже, статтею 1212 ЦК України дано визначення поняття безпідставно набутого майна, збереження такого майна (безпідставного збагачення) і встановлено умови його виникнення. Зобов'язання з безпідставного придбання майна виникають за наявності умов щодо набуття та зберігання майна з обов'язковою відсутністю правових підстав для такого набуття та зберігання.

Як стверджує позивач, після скасування апеляційним судом рішення Комсомольського районного суду від 14.09.2006 року, починаючи з 27 грудня 2006 року у відповідача відсутні підстави для отримання коштів у розмірі 6085 грн. 58 коп., перераховані на підставі скасованого рішення.

З вищезазначеного станом на теперішній час відповідачу взагалі нічого невідомо про наявність факту перерахування позивачем на рахунок відповідача суми у розмірі 6085 грн. 58 коп.

Тобто, з моменту можливого перерахування відповідач зазначені кошти не отримав, що виключає їх можливість їх набуття та зберігання

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права чи інтересу.

У відповідності до ст. 257 ЦК України загальний строк позовної давності встановлено три роки. Так, право на звернення з позовом у позивача виникло з 27 грудня 2006 року, з моменту скасування апеляційним судом Херсонської області рішення Комсомольського районного суду від 14.09.2006 року. У зв'язку з чим, вважає, що звернення позивача 14.04.2010 року, а саме з позовом до суду стосовно стягнення основної вимоги у розмірі 6085 грн. 58 коп. і додаткової -3 % річних, що скаладає 410 грн. 78 коп. та 3187 грн. 02 коп., в якості інфляційних збитків, відбувається поза межами строку позовної давності. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ( ч. 4 ст. 267 ЦК України). Згідно з ч. 1 ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

На підставі вищезазначеного, вважає, що при пред'явленні позову позивачем було порушено строки позовної давності, що в свою чергу є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Крім того, заявлена вимога позивача, щодо відшкодування моральної шкоди є недоведеною та безпідставною.

Просила у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі, у зв'язку із сплином термінів позовної давності.

Суд, заслухавши сторони, вивчив матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи зі слідуючого:

Матеріалами справи встановлено, що:

Згідно рішення Комсомольського районного суду м. Херсон від 14 вересня 2006 року з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 стягнуто солідарно на користь ВАТ «Херсонське автотранспортне підприємство 16560» балансову вартість адміністративної будівлі, розташованої за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 10 км., яка складається з приміщення літ. «А», площею разом з підсобними приміщеннями в кількості 16 штук - 212 м2 в розмірі 20928 грн.

Платіжним дорученням № 370 від 31 жовтня 2006 року підтверджується, що ОСОБА_1 на користь ВАТ «Херсонське автотранспортне підприємство 16560» за рішенням Комсомольського районного суду м. Херсон від 14.09.2006 року по справі № 2-4587/06 було перераховано через Комсомольське безбалансове відділення філії "Херсонське Центральне відділення Промінвестбанку" 5585 грн. 58 коп.

Квитанцією до прибуткового касового ордеру № 19 від 29 вересня 2006 року підтверджується, що ОСОБА_1 вніс в касу ВАТ «Херсонське автотранспортне підприємство 16560» 500 грн. згідно рішення Комсомольського районного суду м. Херсон від 14 вересня 2006 року.

Згідно ухвали Апеляційного суду Херсонської області від 27 грудня 2006 року, рішення Комсомольського районного суду м. Херсон від 14 вересня 2006 року було скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

При новому розгляді справі Комсомольським районним судом м. Херсона 2 квітня 2007 року була винесена ухвала про повернення ВАТ «Херсонське автотранспортне підприємство 16560» позовної заяви до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного підприємства «Авто-Бакс» про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння так як згідно ухвали Господарського суду Херсонської області від 20 березня 2007 року було відкрите провадження у справі за таким же позовом та за участю тих же осіб.

Згідно ухвали Господарського суду Херсонської області провадження у справі за позовом ВАТ «Херсонське автотранспортне підприємство 16560» до приватного підприємства «Авто-Бакс», треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на майно та вилучення його з володіння було припинено в зв`язку з відмовою позивача від позову.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не порушено строків позовної давності при пред`явленні позовних вимог, так як остаточне рішення по позову ВАТ «Херсонське автотранспортне підприємство 16560» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного підприємства « Авто-Бакс» про витребування майна з чужого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю та визнання права власності було прийняте Господарським судом Херсонської області 25 лютого 2010 року, а саме провадження у справі було припинено в зв`язку з відмовою ВАТ «Херсонське автотранспортне підприємство 16560» від позовних вимог, а тому позов в частині стягнення з ВАТ «Херсонське автотранспортне підприємство 16560» коштів в сумі 6085 грн. 58 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до вимог ст. ст. 1213, 1214 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі, У разі безпідставно одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними.

Відповідно до ст. 536 ЦК україни за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встьановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Часткому задоволенню підлягають вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних виплат. При цьому суд виходить з того, що 3% річних та інфляційні виплати повинні обраховуватися з дати остаточно винесення рішення по справі, тобто з 25 лютого 2010 року.

Таким чином, 3 % річних з суми 6085 грн.58 коп. становлять - 108 грн. 67 коп., та сума інфляціїних виплат за березень 2010 року - 6 грн. 14 коп. (квітень-липень 2010 року індекс інфляції складав менше 100 %).

Одночасно, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають, так як позивач в добровільному порядку, в період апеляційного оскарження рішення Комсомольського районного суду м. Херсон (коли рішення не набрало законної сили) перерахував на користь відповідача 6085 грн. 58 коп. та про повернення даних коштів після винесення ухвали Апеляційного суду Херсонської області від 27 грудня 2006 року про скасування рішення Комсомольського районного суду м. Херсон від 14 вересня 2006 року на протязі тривалого часу не звертався ні до відповідача, а ні до суду.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, суд стягує на користь позивача витрати пов'язані зі сплатою ним при пред'явленні позову 62 грн. судового збору та 120 грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 536, 625, 1212, 1214 ЦК України суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Херсонське автотранспортне підприємство 16560» на користь ОСОБА_1 6085 грн. 58 коп. - безпідставно набуте майно (грошові кошти), 108 грн. 67 коп. - 3 % річних за період з 25 лютого 2010 року по 12 серпня 2010 року та 6 грн. 14 коп. - суму інфляції за березень 2010 року., та судові витрати по справі: 62 грн. - судовий збір і 120 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду через Білозерський районний суд учасниками процесу на протязі 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя: