Справа №2-а-98/2009р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И
12 лютого 2009 року. Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Білокур В.І., при секретарі Сірій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Прилуки справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ст.інспектора Прилуцького відділення Державної автоінспекції ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 відділення Державної автоінспекції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом вказуючи на те, що 20.01.2009року ст.інспектор Прилуцького відділення ДАІ ОСОБА_2 склав на нього Протокол про адміністративне правопорушення та Постанову по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до яких визнав його (ОСОБА_1О.) винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст.ст.122ч.1, 126ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 850грн..
Позивач зазначає, що дійсно 20.01.2009року він керував автомашиною НОМЕР_1 та зупинив автомобіль по вул.Київській на краю своєї смуги руху поблизу виїзду з прилеглої території, однак вважає, що не допустив порушень вимог п.15.9”и” Правил дорожнього руху України (порушення правил зупинки ближче 10м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду) оскільки не заважав оглядовості водіям інших транспортних засобів. Крім того, оскаржує правомірність накладеного адмінстягнення вважаючи суму штрафу завеликою враховуючи його матеріальний стан сім”ї. З цих підстав позивач і просив суд скасувати вищеназвану Постанову про накладення на нього адміністративного стягнення.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлений адміністративний позов з наведених вище підстав, а відповідач ст.інспектор Прилуцького відділення ДАІ ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав вказуючи на те, що водій (позивач) ОСОБА_1 20.01.2009року дійсно допустив порушення правил зупинки керованого ним транспортного засобу, що і було зафіксовано документально та технічним засобом (відеозйомка) фотографії з якого приєднано до матеріалів даної справи (а.с.12,13), чим порушив п.15.9”и” Правил дорожнього руху України, а також п.2.1”г” ПДР України - відсутність полісу (договір) обов”язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за сукупністю цих правопорушень і було накладено максимальну суму штрафу – 850грн. і тому, що водій ОСОБА_1 поводив себе зухвало та не розкаявся у цих правопорушеннях.
Представник третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_4 відділення Державної автоінспекції ОСОБА_5 також просив відмовити позивачу в задоволенні адміністративного позову вважаючи, що ст.інспектором Гук С.П. не було допущено вимог діючого законодавства з приводу притягнення до адмінвідповідальності водія-правопорушника (позивача) ОСОБА_1.
Заслухавши пояснення сторін, третьої особи, свідків та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав:
Як вбачається з Протоколу про адміністративне правопорушення від 20.01.2009року та Постанови по справі про адміністративне правопорушення від цієї-ж дати ОСОБА_1 визнаний винним в порушенні вимог п.п. 2.1”г”; 15.9”и” Правил дорожнього руху України, а саме: відсутність документів - страхового полісу та порушення правил зупинки транспортних засобів ближче 10м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду, чим скоїв сукупність адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст.ст.122ч.1, 126ч.1 КУпАП, за що і був підвергнутий адміністративному стягненню у вигляді штрафу розміром 850грн. (а.с.8,9).
Сам правопорушник (позивач) ОСОБА_1 у своєму власноруч складеному поясненні на місці вчинення правопорушення 20.01.2009року лише голослівно указав про своє непогодження із вищеназваними порушеннями правил дорожнього руху, але в ході судового розгляду він підтвердив, що керований ним зупинив по вул.Київській на краю своєї смуги руху приблизно в 4-х метрах від виїзду з прилеглої території, що також підтверджується іншим доказом (фотографії із фіксацією місця розташування його автомашини), про що не заперечив і сам позивач ОСОБА_1 в ході судового засідання у даній справі.
Крім того, показами допитаних в судовому засіданні свідка ОСОБА_6 також підтверджується, що водій ОСОБА_1 20.01.2009року зупинив та залишив свій автомобіль ближче 10м від виїзду з прилеглої території по вул.Київській в м.Прилуки, та у останнього був відсутній поліс (договір) обов”язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
При цьому, суд не може прийняти до уваги лише голослівні твердження в судовому засіданні позивача та його представника про недопущення водієм ОСОБА_1 порушень п.п.2.1”г”; 15.9”и” Правил дорожнього руху України як таке, що не знайшло свого підтвердження в суді.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач довів у судовому засіданні правомірність своїх дій та законність прийнятого ним рішення - накладення адміністративного стягнення на правопорушника ОСОБА_1, що мало місце 20.01.2009року.
Керуючись ст. ст. 2, 18, 69-71, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 відмовити в задоволенні позову до ст.інспектора Прилуцького відділення Державної автоінспекції ОСОБА_2 про скасування Постанови по справі про адміністративне правопорушення Серія СВ №023010 від 20 січня 2009 року.
Постанова може бути оскаржена в Київському апеляційному адміністративному суді через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду має бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя Білокур В.І.