справа №176/619/15-ц

провадження №2/176/774/15

у х в а л а

22 квітня 2015 р. Суддя Жовтоводського міського суду  Дніпропетровської області  Крамар О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИЛА:

          ОСОБА_1 звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Ознайомившись із поданою позовною заявою та доданими до неї документами приходжу до висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, а тому повинна бути залишена без руху з наступних підстав.

Так, п.2 ч.2 ст.119 ЦПК України встановили, що позовна заява, окрім іншого, повинна містити у собі  ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.

Всупереч вимогам закону, ОСОБА_1 не зазначено в позовній заяві місце реєстрації та проживання як позивача, так і відповідача ОСОБА_2, що позбавляє суд повідомити сторін про дату судового засідання та забезпечити їх явку в судове засідання.

Окрім того, ст. 10 Конституції України встановила, що державною мовою в Україні є українська мова.

Законом України «Про засади державної мовної політики» від 03.07.2012 року № 5029- VI, у свою чергу, визначені засади державної мовної політики в Україні.

Так, цей Закон визначає, що державна мова – це закріплена законодавством мова, вживання якої обов'язкове в органах державного управління та діловодства, установах та організаціях, на підприємствах, у державних закладах освіти, науки, культури, у сферах зв'язку та інформатики тощо.

Стаття 6 цього Закону регламентує, що державною мовою України є українська мова.

Українська мова як державна мова обов'язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються цим Законом.

Стаття 14 цього Закону закріпила, що судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. Сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.

Стаття 7 Цивільного процесуального кодексу України встановила, що мова цивільного судочинства визначається статтею 14 Закону України "Про засади державної мовної політики".

Всупереч зазначеним вимогам Закону, позовна заява ОСОБА_1 складена російської мовою.

Згідно із ч. 1 та 2 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 119 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк, який не може перевищувати п’яти днів з часу отримання копії ухвали, для усунення недоліків.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.119,120 цього кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст.119-121 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху, надавши позивачу строк, який не може перевищувати п’яти днів з часу отримання копії ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків та роз’яснивши йому, що у разі не виконання вимог ухвали подана позовна заява буде йому повернута.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя