Справа № 2-2248/08

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

06 травня 2008 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Новак А.В., при секретарі - Миколайчук Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „УКРСОЦБАНК" в особі Київської міської філії АКБСР „Укрсоцбанк" до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за договором кредиту,

встановив:

позивач звернувся до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що відповідач відмовляється належно виконувати укладений між ними договір про відкриття банківського (карткового) рахунку та обслуговування платіжної картки, внаслідок чого утворилась значна заборгованість.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача борг, який станом на 11.02.2008 року становить в цілому 2007 гривень 47 копійок, з яких: заборгованість за кредитом -1544 гривень 61 копійка, заборгованість за відсотками - 246 гривень 12 копійок, пеня за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасне подання кредитних відсотків - 69 гривень 96 копійок, інфляційні збитки - 146 гривень 78 копійок та судові витрати у розмірі 81 гривня.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суду не повідомляв, заяв про розгляд справи у його відсутність суду не надавав. Така поведінка відповідача свідчить про умисне ухилення від явки у судове засідання з метою уникнення небажаних наслідків або про байдужість до результатів розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищезазначене та думку представника позивача, суд вважає за можливим винести рішення у відсутність відповідача, за наявними у справі доказами, яким задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Так, 08.12.2006 року між Акціонерно-комерційного банком соціального розвитку „УКРСОЦБАНК" в особі Київської міської філії АКБСР „Укрсоцбанк" та відповідачем, був укладений договір № 0043/003312, про відкриття банківського   (карткового)  рахунку  та  обслуговування   платіжної  картки  №

НОМЕР_2 (а.с.6-7), відповідно до якого, позивач відкрив на ім'я відповідача рахунок (картку) з кредитною лінією в сумі 1500 грнивень для кредитування поточних потреб відповідача терміном дії на 12 місяців. А відповідач в свою чергу, взяв на себе зобов'язання сплачувати позивачеві щомісячно проценти за кредитом в розмірі 30% річних.

Крім цього, відповідач взяв на себе зобов'язання щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, наступного за завітнім, погашати не менше 5% від суми заборгованості за рахунком, яка виникла за звітний місяць.

Проте, незважаючи на те, що при підписанні договору, відповідач погодився з вищезазначеними умовами договору, на сьогоднішній день їх належно не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість та як наслідок, нарахування пені та інфляційних втрат.

Відповідно до розрахунку заборгованості по картковому рахунку № НОМЕР_2 станом на 11.02.2008 року у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 2007 гривень 47 копійок (а.с. 4-5).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати.

Відповідно до наданих платіжних доручень (а.с.10), позивач за подання цього позову до суду, сплатив судовий збір в сумі 51 грнивня та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень, що підлягає відшкодуванню.

На підставі вищевикладеного, відповідно ст. ст. 526, 611, 625 ЦК України та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 224 - 226 ЦПК України, суд

вирішив:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Вінницької області, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „УКРСОЦБАНК" в особі Київської міської філії АКБСР „Укрсоцбанк", яка розташована: м. Київ, вул. Жилянська, 9-11, на р/р 37393010990051 в Київській міській філії АКБ „Укрсоцбанк", МФО 322012, код СДР1ЮУ 09322018: станом на 11.02.2008 року заборгованість за кредитом - 1544

(одна тисяча п'ятсот сорок чотири) гривні 61 копійка, заборгованість за відсотками - 246 (двісті сорок шість) гривень 12 копійок, пеня за прострочення строків повернення кредиту та відсотків - 69 (шістдесят дев'ять) гривень 96 копійок, інфляційні збитки - 146 (сто сорок шість) гривень 78 копійок та судові витрати на загальну суму - 81 (вісімдесят одна) гривня, а всього - 2088 (дві тисячі вісімдесят вісім) гривень 47 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Зазначені заява та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.