Справа  № 2-51/2009р.                                              

Р І Ш Е Н Н Я

                      І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                                 ( З А О Ч Н Е )

    27 лютого 2009 року.                                                                                             м. Прилуки    

    Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:  головуючого судді Білокур В.І., при секретарі Сірій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Прилуки справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення боргу за договорами позики та моральної шкоди, -

                                                          В С Т А Н О В И В :

    Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача про стягнення суми боргу за  договорами позики вказуючи на те, що 26 жовтня 2005року він позичив ОСОБА_2 гроші в сумі 484500грн. які останній зобов”язався повернути до 01 листопада 2008року. Потім,                        14 листопада 2005року він також позичив ОСОБА_2 гроші в сумі 52000грн. які останній  зобов”язався повернути до 31 грудня 2005року.   Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, щовідповідач ОСОБА_2 позичивши у нього гроші на загальну суму 536500грн., про що               склав відповідні   розписки від 26.10.2005р. та 14.11.2005р., але в обумовлений у них строк борг не повернув, унаслідок чого він і вимушений був звернутися до суду із зазначеним позовом. (а.с.3).

    В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги за вищевикладених обставин та доповнив свій позов вимогою про стягнення з відповідача на його користь 53650грн. моральної шкоди вказуючи на те, що він (ОСОБА_1М.) тривалий час чекав повернення боргу, що призвело до порушення його бізнесових планів, поніс нервово-емоційні навантаження із-за чого ускладнився його стан здоров”я та перебував на стаціонарному лікуванні у жовтні-листопаді 2008року унаслідок неправомірних дій відповідача з неповернення великої суми позики, тому поніс значні душевні страждання та порушився звичний для нього спосіб життя, оскільки, відповідач лише у телефонному режимі спілкується з ним та лише обіцяє повернути борг, але реальних дій щодо виконання своїх боргових зобов”язань перед ним (позивачем) не вчиняє впродовж тривалого часу.

    Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання неодноразово не з”явився, унаслідок чого в порядку вимог ч.9 ст.74 ЦПК України його виклик в судове засідання було здійснено через опублікування в газеті “Урядовий Кур”єр” відповідного оголошення, таким чином суд вважає відповідача належним чином повідомленого про час і місце судового засідання, від нього не надійшло повідомлень про причини неявки, а тому, відповідно до вимог ст.ст.169ч.4, 224ч.1 ЦПК України суд ухвалив проведення заочного розгляду даної справи.

    Позивач не заперечував проти такого порядку вирішення справи, а тому суд вважає можливим вирішити по суті дану справу на підставі наявних у справі матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд приходить  до висновку частково задовольнити вимоги позивача з таких підстав:

    В судовому засіданні встановлено факт отримання відповідачем ОСОБА_2 від позивача ОСОБА_1 за два рази на загальної суми позики – 536500грн. (484500грн.+52000грн.), що домовленість між сторонами по цих позичках відбулася в м.Прилуки відповідно 26 жовтня та 14 листопада 2005року, і ці обставини, окрім пояснень позивача підтверджується показами свідка ОСОБА_3 в судовому засіданні та оригіналами власноручно складеними відповідачем розписками від 26.10.2005року та 14.11.2005року. (а.с.6-7 містяться копії розписок).

    Ці розписки складені відповідачем, були передані позивачу та зберігались у останнього до  часу розгляду справи в суді, що документально підтверджує факт передання позикодавцем - позивачем ОСОБА_1 - відповідачу ОСОБА_2 грошових сум (484500грн. та 52000грн.) на загальну суму 536500грн., де і зазначений строк повернення - відповідно 01.11.2008року та 31.12.2005року.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 надав суду оригінали зазначених розписок, які досліджені судом та приєднані до матеріалів даної справи   ( а.с.25-26 містяться оригінали розписок).

    За таких обставин суд знаходить законними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 536500грн. загальної суми позичок, що узгоджуються із дослідженими судом доказами у справі та норм матеріального права - ст.ст.1046,1047,1049 ЦК України - які регулюють спірні правовідносини вказуючи про порядок та форму складання договору позики, про обов”язок позичальника (ОСОБА_2О.) повернути суми позичок (ОСОБА_1М.) в обумовлені сторонами строки - до 31.12.2005року та 01.11.2008року.

    Зокрема, ч.2 ст.1047 ЦК України вказує на те, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

    Тому, на підставі досліджених судом доказів та відповідно до вищеназваних норм матеріального права у розглядуваних судом правовідносинах, суд приходить до висновку задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 повністю в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 загальної суми боргу запозичених коштів – 536500грн. (484500грн.  + 52000грн.).

    При цьому, суд вважає необхідно відмовити позивачу в задоволенні іншої частини його позовних вимог про стягнення з відповідача 53650грн. моральної шкоди з таких підстав:

    Діючим законодавством (ст. ст. 1050, 625 ЦК України) передбачено інші правові наслідки у разі порушення договору позичальником (відповідачем ОСОБА_2О.), а саме, якщо він своєчасно не повернув суму позики то зобов”язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

    Таким чином, коли у даній справі позивачем не було заявлено таких вимог до відповідача як санкція за порушення грошового зобов”язання, а тому, заявлена ним вимога про відшкодування моральної шкоди не підлягає до задоволення з вищенаведених вище підстав. Крім того, у договірних правовідносинах відшкодування моральної шкоди не було обумовлено сторонами та не передбачена вимогами ст.23 ЦК України.

      Задовольняючи таким чином частково позовні вимоги, суд за правилами ст.88 ЦПК України  розподіляючи судові витрати вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 2698грн. понесених останнім судових витрат по даній справі (1700грн. судового збору, 30грн. на інформаційно-технічне забезпечення, 968грн. витрат з надання правової допомоги адвокатом за 4год. із розрахунку 242грн. за 1 год., згідно Постанови Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006р.).

    На підставі викладеного, ст. ст. 1046, 1047, 1049, 1050, 625 ЦК України, керуючись ст.ст.              10, 15, 60, 88, 213-215, 224, 294  ЦПК України, суд --

                                                                          В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення боргу за договорами позики та моральної шкоди - задовольнити частково.                                                                                                                                         Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1  536500грн. боргу за договорами позики та 2698грн. судових витрат по справі –                 а   всього стягнути 539198 (п”ятьсот тридцять дев”ять тисяч сто дев”яносто вісім) грн..                                                                     В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити,               як безпідставно заявлених.                                                                                                                                    

      Копію рішення суду направити відповідачу ОСОБА_1 рекомендованим листом із повідомленням не пізніше 5-ти днів з дня його проголошення та роз”яснити його право звернутися до Прилуцького міськрайонного суду з письмовою заявою про перегляд заочного рішення протягом  10-ти днів з дня отримання його копії.    

      Заочне рішення може бути переглянуто Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути  подано відповідачем протягом десяти днів  з дня отримання його копії.

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду   Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга на рішення суду має бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Також апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження в порядку                  ч.4 ст.295 ЦПК України.

    Головуючий  суддя                                                                                              Білокур В.І.