Cправа № 2-158/2009р.

                                                                Р І Ш Е Н Н Я

                             І М Е Н ЕМ      У К Р А Ї Н И

05 лютого 2009 року.       Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:  головуючого судді Білокур В.І., при секретарі Сірій І.В., за участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Прилуки справу за позовом ОСОБА_1 до Дошкільного навчального закладу №26, Управління освіти Прилуцької міської ради Чернігівської області про поновлення на роботі, –

                                     В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1  звернулася до суду із зазначеним позовом до відповідачів про поновлення її на роботі вчителя-логопеда в дошкільному навчальному закладі №26 (далі - ДНЗ №26) Управління освіти Прилуцької міської ради Чернігівської області вказуючи на те, що її було незаконно звільнено за скороченням штату. Свої вимоги обгрунтовує тим, що при звільненні відповідачі діяли упереджено відносно неї особисто і взагалі вважає відсутніми підстави для скорочення займаної нею посади вчителя-логопеда. Також вважає не було враховано рівень її освіти і сімейний стан, унаслідок чого просить суд поновити її на роботі вчителя-логопеда в ДНЗ №26.

В судовому засіданні :    Позивачка підтримала в повному об”ємі свої позовні вимоги за вищевикладених обставин, а представники відповідачів ДНЗ №26, Управління освіти Прилуцької міської ради  заперечили проти задоволення вимог позивачки ОСОБА_1 шляхом надання до суду письмових заперечень (а.с.8-9; 26-27). Крім того суду пояснили, що при звільненні ОСОБА_1 з роботи вчителя-логопеда ДНЗ №26 за ст.40п.1 КЗпП України в зв”язку з скороченням штату - не було допущено порушень трудового законодавства, а оскаржуваний нею Наказ №3 від 13.01.2009року вважають законним і прийнятий з дотриманням вимог чинного законодавства. Обґрунтовуючи свою правову позицію та спростовуючи доводи позивачки вказують, що остання підлягала звільненню з роботи унаслідок дійсного скорочення штату і її було належним чином повідомлено про наступне скорочення. При тому неодноразово пропонувалось ОСОБА_1 іншу роботу за педагогічним фахом, від якої та безпідставно відмовлялась, про що і були складені відповідні комісійні акти. Наполягають, що при звільненні ОСОБА_1 не було допущено порушень прав працівників і керувались виключно вимогами чинного законодавства, а тому просять суд відмовити позивачці у поновленні на роботі, із-за безпідставності таких вимог.

Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи і оцінивши в сукупності всі наявні докази приходить до висновку, що заявлені вимоги позивачки не підлягають до задоволення з таких підстав.

    Вирішуючи спірні правовідносин у даній справі, суд керується положеннями Глави 3 і 3-А Кодексу законів про працю України та відповідними роз”ясненнями п.19 абз.1,4  Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6.11.1992р. №9 (із наступними змінами) “Про практику розгляду судами трудових спорів” про те, що розглядаючи трудові спори, пов”язані зі звільненням за п.1ст.40 КЗпП України, суди зобов”язані з”ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженими ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнювальний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення. При проведенні вивільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників..., а якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування).

    Судом установлено, що видавши Наказ №3 від 13.01.2009року про звільнення ОСОБА_1, завідувачка ДНЗ №26 ОСОБА_2 діяла неупереджено, а на підставі відповідного рішення виконкому Прилуцької міськради та наказу Управління освіти Прилуцької міської ради  про внесення змін до штатного розпису та скорочення працівників (в тому числі її - ОСОБА_1В.).

      До такого висновку суд приходить керуючись положеннями п.6.1 Статуту дошкільного навчального закладу №26 про те, що управління цим закладом здійснюється виконкомом міської ради, відділом освіти міської ради, а п.4 «Порядку комплектування дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу» затвердженого Міністром освіти і науки України, Міністром охорони здоров»я України від 27.03.2006року за №240/165 відносить саме до повноважень місцевих органів управління освіти комплектування і термін діяльності груп компенсуючого типу. (а.с.13, 28).

В ході судового розгляду даної справи були досліджені копії відповідних документів які засвідчують про те, що на час звільнення ОСОБА_1 у ДНЗ №26 дійсно відбулися зміни в організації праці та скорочення штату працівників, зокрема і вчителя-логопеда які вона займала.

Так, Рішенням від 11.11.2008року за №603 виконком Прилуцької міської ради вніс зміни до мережі та штатного розпису дошкільних навчальних закладів, де прямо зазначено: «Управлінню освіти міської ради (ОСОБА_3М.) внести з 11.11.2008року зміни до мережі та штатного розпису дошкільного навчального закладу №26 шляхом зменшення на одну спеціальну групу для дітей з порушенням мовлення і відкриття однієї групи загального типу». (а.с.36).

 На виконання цього рішення органу місцевої влади, Управління освіти Прилуцької міської ради видало Наказ від 12.11.2008року за №407 про скорочення, в т.ч. 1,0шт.од. вчителя-логопеда яку займала позивач ОСОБА_1, а завідуючій ДНЗ №26 ОСОБА_2 було наказано: «провести скорочення працівників відповідно до чинного законодавства». (а.с.10).

 Тому, завідуюча ДНЗ №26 ОСОБА_2 (як це і передбачено п.6.1 вищеназваного Статуту дошкільного навчального закладу №26) діяла на законних підставах та правомірно видала  Наказ від 13.01.2009 року за №3 про звільнення з роботи 13 січня 2009року вчителя-логопеда ОСОБА_1 у зв»язку зі скороченням штату працівників п.1ст.40 КЗпП України. (а.с.11).

 До того-ж суд приходить до висновку, що при звільненні позивачки відповідачем було дотримано всіх норм діючого законодавства які регулюють порядок вивільнення працівників, оскільки, ОСОБА_1 була належним чином попереджена про внесення змін до штатного розпису та майбутнє звільнення, а також їй було доведено про наявність вільної вакансії (постійна робота) та тимчасових вакансій (на час декретних відпусток) в ДНЗ №26, але ОСОБА_1 відмовилась від запропонованої роботи, своїх підписів не ставила про ознайомлення, про що і були складені відповідні комісійні Акти як в ДНЗ №26 так і  в Управлінні освіти Прилуцької міської ради. (а.с.14-25; 38-40).

Тому, вирішуючи по суті вимоги позивачки про поновлення її на роботі, суд не знаходить належних доказів про порушення відповідачами норм законодавства, що регулюють вивільнення працівників.

Між тим суд, перевіряючи всі доводи позивачки, не вважає заслуговуючими на увагу її (позивачки) доводи та покази заявлених нею для допиту в суді свідків про те, що ніби-то не було підстав для скорочення з роботи вчителя-логопеда ОСОБА_1. Такі їх головслівні покази нічим не підтверджені та спростовується сукупністю наведених вище доказів у даній справі, що досліджені судом і наведені вище.

За таких обставин суд приходить до висновку, що звільнення з роботи позивачки ОСОБА_1 було проведено без порушень діючого законодавства, а тому її позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 10, 15, 60, 88, 213-215, 294  ЦПК України, суд –

                              В И Р І Ш И В :

        ОСОБА_1 у задоволенні позову до Дошкільного навчального закладу №26 м.Прилуки, Управління освіти Прилуцької міської ради Чернігівської області про поновлення на роботі – в і д м о в и т и.

   Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду   Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга на рішення суду має бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Також апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

  Головуючий суддя                                                                                              Білокур В.І.