Справа 2-15

2009 рік

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16 березня   2009 року                                                                                        м. Шахтарськ                                                                                                  

Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:

судді                    Вірченко О.М.

при секретарі      Грузновій О.М.,

за участю:   прокурора Бондар О.С., позивачки ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, представників третьої особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Шахтарська Донецької області цивільну справу за позовом Шахтарського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_1 до ДП «Шахтарськантрацит», третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську  про зобов’язання скласти акт форми Н-1, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди,

встановив:

        16.01.2008 р. ОСОБА_7 міжрайонний прокурор звернувся до суду в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_1 з позовом до ДП «Шахтарськантрацит» про зобов’язання скласти акт форми Н-1, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги наступним. В період з 09.02.2006 р. по 13.02.2007 р. ОСОБА_6 перебував у трудових відносинах з ВП «Шахта «ОСОБА_7 Глибока» ДП «Шахтарськантрацит», передумовою цього було проходження позивачем учбової практики на підприємстві. В зв’язку з порушенням підприємством-відповідачем умов охорони праці, а саме – подача води до душових кімнат низької температури в холодну пору року, призвели до виникнення у ОСОБА_6 захворювання – пухлини в легенях,   в результаті якого йому була проведена операція з видалення частини легенів, за наслідками розгляду МСЕК ОСОБА_6 встановлена ІІ група інвалідності. Під час хвороби та реабілітаційного періоду ОСОБА_6 зазнав моральних страждань, викликаних погіршенням стану здоров’я, усвідомленням того, що він ніколи вже не зможе працювати у вугледобувній сфері, зміною звичайного укладу життя, позивачка була змушена звільнитися з роботи, щоб допомагати синові в лікарні  м. Донецька. Крім того, моральні страждання позивачам завдані діями підприємства-відповідача, керівництво якого неналежним чином поставилося до проведення перевірки по факту нещасного випаду, який стався із ОСОБА_6 на виробництві, посилаючись на відсутність професійного захворювання. Згідно п. п. 14, 17, 54, 56, 62, 64, 78 Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» від 25.08.2004 р. № 1112 позивачі вважають, що випадок, який стався з ОСОБА_6, в результаті якого він отримав захворювання легенів, слід вважати нещасним випадком на виробництві з наступних підстав: нещасний випадок відбувся під час виконання заходів особливої гігієни;  погіршення стану здоров’я відбулося внаслідок впливу небезпечних, шкідливих виробничих факторів; відповідач, в свою чергу, в ігнорування пунктів зазначеної Постанови, не залучив до участі в комісії по розслідуванню нещасного випадку експертів, не видав наказ в п’ятиденний строк після затвердження акту форми Н-1 про виконання запропонованих комісією підприємства заходів з усунення можливості виникнення подібних ситуацій, не притягнув до відповідальності працівників,  які припустили порушення вимог законодавства про охорону праці, посадових інструкцій, не призначив повторне (додаткове) спеціальне розслідування в зв’язку із незгодою позивачів із первісним висновком, не передав матеріали спеціального розслідування до прокуратури для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності та інше. Позивачі вважають, що спеціальне розслідування нещасного випадку на виробництві проведено формально, поверхово, односторонньо та упереджено, тому з її висновками вони не згодні, акт форми Н-1 до теперішнього часу не складений. Прокурор просив стягнути у відшкодування матеріальної шкоди, завданої необхідністю придбання медикаментів, продуктів посиленого харчування в період знаходження ОСОБА_6 на стаціонарному лікуванні в лікарні імені Калініна м  Донецька, в розмірі 3 430 грн. 58 коп., у відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_6 – 60 000 грн., на користь ОСОБА_1 – 40 000 грн., зобов’язати відповідача скласти акт форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві, який стався з ОСОБА_6 05.03.2006 р. під час миття в бані холодною водою. В подальшому 11.02.2008 р. розмір матеріальної шкоди був збільшений позивачами до 4 300 грн., 18.03.2008 р. – до 9 894 грн. 52 коп., 11.02.2009 р. – до 17 086 грн. 47 коп.        

          ОСОБА_7 міжрайонний прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, вважає, що факт нещасного випадку, що стався з ОСОБА_6 05.03.2006 р. доведений, факт заподіяння ОСОБА_6 та ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди та їх розмір підтверджено матеріалами справи.  

          Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити. Пояснила, що своєчасно її син до лікарської установи не звернувся, так як бажав працювати, не надавав значимості хворобі, і звернувся до лікаря, лише коли відчув значне погіршення стану здоров’я. Первинні медичні записи свідчать про те, що стан здоров’я ОСОБА_6 погіршився в зв’язку із миттям в холодній воді. Неправомірними діями відповідача було заподіяно матеріальну та моральну шкоду. Матеріальну шкоду становлять витрати, понесені ОСОБА_8 в зв’язку із придбанням спеціального одягу та предметів особистої гігієни, оплатою курсів водія (т.я. останній вимушений був отримувати нову спеціальність), в зв’язку із проходженням виробничої практики, в зв’язку із придбанням бензину з метою поїздок до лікарні у м. Донецьк, придбанням медикаментів; а також витрати, понесені ОСОБА_1, а саме – придбання бензину для поїздок по проведенню обстежень в обласних клініках, придбання медикаментів, квитків для поїздки ОСОБА_6 на курорт «Бердянськ», придбання ваучерів для мобільного зв’язку під час стаціонарного лікування ОСОБА_6, придбання дихального тренажера для легень, придбання продуктів для підсиленого харчування під час лікування та реабілітації ОСОБА_6 Також позивачам бездіяльністю посадових осіб відповідача було заподіяно значну моральну шкоду. Просила зобов’язати відповідача скласти акт розслідування нещасного випадку, що стався з її сином 05.03.2006 р. та стягнути з відповідача грошову суму у відшкодування матеріальної та моральної шкоди в розмірі, зазначеному в позові.  

          Позивач ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив суду наступне. Під час роботи на шахті працівників купали холодною водою, після купання він замерзав, у нього почали боліти легені, підвищилась температура, погіршився стан його здоров’я. Захворів 10 травня 2006 року, стан здоров’я погіршувався поступово. Холодною водою в бані мився 05.03.2006 р., а також до цієї дати. Вважає, що отримав хворобу легенів від переохолодження, не звернувся до лікарні раніше тому, що думав, що у нього звичайна застуда.

          Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити в задоволенні позову з наступних підстав. Посилання прокурора на те, що підприємство не провело спеціальне розслідування є безпідставним, тому що спеціальному розслідуванню підлягають: нещасні випадки зі смертельними наслідками; групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома або більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості ушкодження здоров’я; випадки смерті працівників на підприємстві; випадки зникнення працівників при виконанні трудових обов’язків. Випадок з ОСОБА_6 до зазначених подій віднести неможливо. З моменту купання ОСОБА_6 в бані до моменту першого звернення зі скаргою на захворювання до лікарні пройшли 2 місяці, тому даний факт неможливо віднести до раптового впливу на працівника небезпечного фактору, так як Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визначено, що  нещасний випадок – це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть. В зв’язку із тим, що підприємство діяло правомірно, матеріальної та моральної шкоди позивачам воно не заподіяло.

          Ухвалою суду від 18.03.2008 р. до участі в справі в якості третьої особи залучене відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Шахтарську Донецької області.

          Представники третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, обґрунтовуючи свої заперечення наступним. Прокурор, який діє в інтересах позивачів, помилково посилається на пункти 54, 56, 58, 62, 64 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ від 25.08.1994 р. № 1112, оскільки правові норми, які в них містяться регулюють страхові відносини, пов’язані зі спеціальним розслідуванням нещасних випадків. Неможна погодитися із вимогою про складання акту про нещасний випадок на виробництві, який стався із ОСОБА_6 05.03.2006 р. при виконанні заходів особистої гігієни із застосуванням води низької температури, оскільки Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» чітко визначено поняття нещасного випадку, захворювання ОСОБА_6 неможливо віднести до нещасного випадку, оскільки за твердженням позивача помив у воді низької температури стався 05.03.2006 р., а до лікарні зі скаргами на кашель звернувся лише в травні 2006 р., після чого його було направлене на обстеження у Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об’єднання на консультацію. Окрім цього, класифікатором, який визначає вид подій, що призвели до нещасного випадку, не визначено, що купання у воді низької температури, призводить до нещасного випадку.  Твердження прокурора про відсутність у ОСОБА_6 пухлини легенів при працевлаштуванні на підприємство безпідставна, так як хвороба могла бути не виявлена через загальне обстеження.

          Судом в межах заявлених позовних вимог, і на підставі наданих особами, які брали участь у справі, доказів, встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

          Законодавство про охорону праці складається з Закону України «Про охорону праці», Кодексу законів про працю України, Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об’єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов’язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов’язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

            Процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що стались на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду економічної діяльності, визначено Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року №  1112 (далі – Порядок).  

            Згідно із п. 7 Порядку, розслідування проводиться у випадку раптового погіршення стану  здоров’я робітника або особи, що забезпечує себе роботою самостійно, отримання ним поранення, травми, в тому числі пошкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання та гострого професійного і інших отруєнь, отримання теплового удару, опіку, обмороження, тощо.

Згідно із ст. 13 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг. Відповідно до ст. 14 зазначеного Закону, нещасний випадок — це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть.

           Пунктом 8 Порядку передбачено, що про кожний нещасний випадок постраждалий або робітник, який його виявив, або інша особа – свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт або іншу уповноважену особу підприємства та прийняти заходи щодо надання необхідної допомоги потерпілому.  

Відповілдно до п. 1 Порядку, визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов’язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також виконання заходів особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення.

Згідно з п. 17. Порядку, нещасні випадки, що сталися внаслідок раптового  погіршення стану здоров’я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків (крім випадків, зазначених у пункті 15 цього Порядку, у разі відсутності умов, зазначених у пункті 18 цього Порядку), визнаються пов’язаними з виробництвом за умови, що погіршення стану здоров’я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров’я.

Медичний висновок щодо зв’язку погіршення стану здоров’я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров’я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит роботодавця та/або голови комісії.

Пунктом 26 Порядку передбачено, що нещасний випадок, про який своєчасно не було повідомлено безпосереднього керівника чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку, коли він стався).

Відповідно до п. 40 Порядку, спеціальному розслідуванню підлягають: нещасні випадки із смертельними наслідками; групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості ушкодження їх здоров’я; випадки смерті працівників на підприємстві; випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов’язків; нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого (за рішенням органів Держнаглядохоронпраці). Віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі до нещасних випадків з можливою інвалідністю потерпілого, здійснюється відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, що затверджується МОЗ.

          Відповідно до даних трудової книжки ОСОБА_6 наказом № 580к від 22.09.2005р. прийнятий на ВП «Шахта «ОСОБА_7 Глибока» ДП «Шахтарськантрацит» електрослюсарем підземним 3 розряду на УПР – 3  з повним робочим днем під землею на період проходження виробничої практики  по 10.12.2006 р., наказом № 95к від  08.02.2006 р. прийнятий до підприємства-відповідача електрослюсарем підземним 4 розряду  на УПР -3 з повним робочим днем під землею, наказом № 96 к від 14.02.2007 р. звільнений за п. 2 ст. 40 КЗпП України через виявлену невідповідність виконуваємої роботи внаслідок стану здоров’я (встановлена друга група інвалідності, загальне захворювання).  

          05.12.2006 р. ОСОБА_6 висновком МСЕК первинно встановлена друга група інвалідності за загальним захворюванням (довідка серія ДОН -05 № 140768).    

          Висновком МСЕК від 20.02.2008 р. ОСОБА_6 за повторним оглядом встановлена третя група інвалідності за загальним захворюванням, діагноз МСЕК – лейоміоматозна гемаритома нижньої долі легені (довідка серія ДОН-05 № 156232).

           Приписом ОСОБА_7 державної гірничотехнічної інспекції у вугільній промисловості від 15.01.2007 р. № 17 директору ВП «Шахта «ОСОБА_7 Глибока» ОСОБА_9 головним державним гірничотехнічним інспектором Бушлаковим В.В. у присутності зам. директора по ОТ ОСОБА_10 17.01.2007 р. доручено провести оперативну перевірку звернення робітника підприємства ш. «Шахтарська «Глибока» ОСОБА_6 в ОСОБА_7 міжрайонну прокуратуру.

            Наказом ВП «Шахта «ОСОБА_7 Глибока» ДП «Шахтарськантрацит» № 49 від 17.01.2007 р. створена комісія по розслідуванню скарги в прокуратуру підземного слюсаря УПР-3 ОСОБА_6 з приводу купання ОСОБА_6 в робочій бані холодною водою протягом лютого – квітня 2006 р., в результаті якого останній захворів на запалення легенів.

            За результатами роботи комісії складений акт спеціального розслідування від 07.03.2007 р., відповідно до якого, на території шахти «ОСОБА_7 Глибока» є робоча баня, що складається з 5 душових кабін, згідно санітарно-гігієнічним нормам температура повітря в бані складає + 20 С0 + 25 С0, вологість повітря 61-75 %, приміщення робочої бані відповідає санітарно-гігієнічному паспорту адміністративного – побутового комбінату; 05.03.2006 р. в 17 год. 00 хв. сталася аварія на трубопроводі, що підводить гарячу воду  із котельної до робочої бані, в зв’язку з аварією на трубопроводі знижена температура в бані спостерігалася 05.03.2006р. - + 13 С0, 07.03.2006р. - + 30 С0, 08.03.2006р. - + 30 С0, 09.03.2006р. - + 25 С0, 15.03.2006р. - + 40 С0, 25.03.2006р. - +20 С0, 26.03.2006р. - + 20 С0, 27.03.2006р. - + 20 С0, 28.03.2006р., 29.03.2006р. - + 20 С0. (дні виходів ОСОБА_6 в першу зміну, 08.03.2006р., 27.03.2006р. - вихідні). За вказаний період часу ОСОБА_6 згідно графіку виходів працював 8 днів. В інші дні протягом лютого – травня 2006р. температура води в бані була не нижчою + 50 С0.В результаті аварії воду в бані подавали за графіком, робітники шахт, які виїхали раніше встановленого часу в зміні, не мали можливості здійснити миття в бані раніше графіку, вони знаходилися на шахті та чекали на подачу води по графіку, їм нараховувалася плата за зверхнормативне перебування на шахті згідно наказу № 183 від 06.03.2006 р. Згідно висновку акту захворювання ОСОБА_6, встановлене МСЕК – довідка № 140768 від 05.12.2006 р., визнане загальним, в зв’язку з чим підстав вважати даний випадок, пов’язаним із виробництвом, немає; соціально-побутові  та гігієнічні умови праці на шахті  не могли бути підставою виникнення даного захворювання: на підставі витягу із акту огляду МСЕК  м. Шахтарська № 218962 від 06.11.2006 р. та витягу з акту огляду МСЕК м. Донецька № 140768 від 05.12.2006 р. та відповідно до п. 17 «Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань  та аварій на виробництві» комісія по розслідуванню вважає, що даний випадок не пов'язаний із виробництвом, акт по формі Н-1 не складався.

           Відповідно до акту комісії ВП «Шахта «ОСОБА_7 Глибока» від 06.03.2006р., створеної для розслідування аварії, що сталася 05.03.2006р. в 17 год. на трубопроводі, який підводе гарячу воду з котельної до робочої бані шахти, встановлено в приміщенні пральні  під підлогою відбулася корозія металу трубопроводу, через що відбувся його порив, з метою усунення неполадки встановлений хомут на трубопроводі. В результаті аварій працівники шахти не мали можливості вчасно здійснити миття в бані після закінчення третьої зміни 05.03.2006 р.

            Відповідно до витягу із історії хвороби ОСОБА_6 потрапив до ОСОБА_7 центральної міської лікарні 14.11.2006 р. із скаргами на сухий кашель, біль в грудній клітині, загальну слабкість, вважає себе хворим з травня 2006р., встановлений діагноз гострий бронхіт.

            Згідно даних медичної карти ОСОБА_6 первинне звернення до лікаря датоване 10.05.2006 р., скарги на сухий кашель протягом двох місяців, підвищення температури, свою хворобу пов’язував із миттям в бані холодною водою.

            Відповідно до витягу епікрізу з історії хвороби № 19190, виданого Донецьким обласним клінічним територіальним медичним об’єднанням,  19.05.2006 р. у  ОСОБА_6 виявлена патологія на лівому легені, встановлений діагноз лейміома нижньої долі лівого легеня.

            Згідно із випискою з амбулаторної карти ОСОБА_6 вважає себе хворим з 2006 р., в травні 2006 р. на флюорографії виявлено периферичне утворення нижньої долі лівого легеня.

           Відповідно до листа з КЛПУ «Міський та протитуберкульозний диспансер в м. Шахтарську Донецької області» ОСОБА_6 в 2004- 2006 р. за медичною допомогою не звертався.

           Актом відділення гігієни праці ОСОБА_7 міської СЕС від 18.01.2007 р. за результатами перевірки скарги ОСОБА_6 з питання низької температури води, що використовувалася  для миття робочих з лютого по квітень 2006 р., встановлено, що вода для миття робочих ш. «Шахтарська Глибока» подається по графіку, згідно санітарного журналу АБК з 09.02.2006р. по 05.03.2006 р. температура води в 1, 2, 3, 4 зміни  складала від + 40 С0 до + 50 С0, 05.03.2006 р. в котельній шахти сталася аварія, в результаті чого температура води 05.03.2006 р. становила + 13 С0 при нормі + 37 С0 , з 06.03.по 08.03.2006 р. - + 30 С0, 09.03.2006 р. - + 28 С0, з 10.03. по 24.03.2006 р. - + 40 С0 + 50 С0, з 25.03. по 28.03.2006 р. - + 20 С0, з 30.03. по 10.05.2006 р. - + 40 С0 + 45 С0. За період з 10.02.2006 р. по 10.05.2006 р. ОСОБА_6 мився в бані водою, яка не відповідала вимогам державних правил та норм підприємств вугільної промисловості ДСП 3.3.1095-2002 п. 4.3 протягом 8 робочих днів  в березні місяці 2006 р. В інші дні температура води відповідала нормам державних санітарних правил. За період з 10.02.2006 р. по 10.05.2006 р. ОСОБА_6 за медичною допомогою в медпункт шахти не звертався.

             Актом санітарно-епідеміологічного обстеження ВП «Шахта «ОСОБА_7 Глибока» від 10.05.2007 р. встановлено, ОСОБА_6 працював на ВП «Шахта «ОСОБА_7 Глибока» в якості електрослюсаря підземного з 10.02.2006 р. по 10.05.2006 р. на дільниці підготовчих робіт № 3, в виробітках четвертого ярусного східного блоку, виконував роботи з обслуговування електроустаткування та його демонтажу, знаходився під впливом негативного мікроклімату, по даним замірів температури повітря в гірничих виробітках, проведених службою ВТБ шахти за вересень-грудень 2005 р., березень – травень 2006 р. на робочих місцях ділянки підготовчих робіт № 3 температура повітря становила + 29 С0, + 32 С0 при допустимій + 26 С0.

          Наказом директора ВП «ОСОБА_7 Глибока» ДП «Шахтарськантрацит» ОСОБА_9 № 226 від 08.05.2007 р. створена комісія по дорозслідуванню скарги підземного електрослюсаря УПР -3 ОСОБА_6  та заяви матері ОСОБА_1  07.05.2006 р.

           Згідно листу Комунальної лікувально-профілактичної установи «Обласної клінічної лікарні профзахворювань»  від 06.06.2007 р. ОСОБА_6 запрошений на стаціонарне обстеження за зверненням ВП «Шахта «ОСОБА_7 Глибока».

           Відповідно до протоколу засідання комісії по дорозслідуванню скарги підземного електрослюсаря УПР -3 ОСОБА_6  та поданої заяви матері ОСОБА_1 від 13.06.2007 р., комісія встановила, що додаткові фактори для визначення захворювання ОСОБА_6 як професійного відсутні.  

           Свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що з лютого по березень 2006 р. на підприємстві відповідача не було води, котли виходили зі строю, часто приходилось митися холодною водою; на робочому місці була підвищена температура, в той час, як на вулиці – холодно. Аналогічні пояснення надали суду свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13

            ОСОБА_14, допитаний в судовому засіданні в якості свідка, також підтвердив факт миття в бані холодною водою. Крім зазначеного, пояснив, що після того, як ОСОБА_6 захворів, він дуже змінився, став засмученим.

          Свідок ОСОБА_15 пояснив суду, що в березні 2006 року на вулиці він зустрів ОСОБА_6, який повертався з роботи, останній був замерзлим, пояснив, що купався в шахті холодною водою.

          Свідок ОСОБА_16, що є посадовою особою ОСОБА_7 державної гірничотехнічної інспекції, пояснив, що ОСОБА_6 дійсно мився в бані холодною водою в березні 2006 року, однак при настанні нещасного випадку повинно бути звернення потерпілого до медпункту, а ОСОБА_6 звернувся до лікаря лише в травні 2006 року.  

           Директор ВП «Шахта «Шахтарська-Глибока» ОСОБА_9, допитаний в суді, пояснив, що адміністрацією підприємства розглядалась скарга ОСОБА_1, зв’язку захворювання її сина з умовами праці не було виявлено.

          Головний механік підприємства-відповідача Зубахін пояснив суду, що 05.03.2006 р. о 17.00 відбулась аварія, внаслідок якої було припинено подачу гарячої води, поломку було усунено через 1-2 години. Аналогічні пояснення були надані свідком ОСОБА_17  

          Лікар-пульманолог ОСОБА_18 пояснила, що встановити зв'язок захворювання ОСОБА_6 з умовами його роботи вона не може, так як причин для виникнення його захворювання багато. Коли ОСОБА_6 поступав на роботу, результати його обстеження були нормальні. В подальшому спочатку він лікувався від пневмонії, потім відповідно до динаміки захворювання його було направлено до інших спеціалістів, було видалено пухлину.

          ОСОБА_19, завідувач сектором медичного обслуговування відділення Фонду соціального страхування, пояснив суду, що етіологія захворювання, яким страждає ОСОБА_6, є різноманітною, але миттєво воно розвинутися не може: гостре захворювання може бути на протязі одного тижня, через два місяці – це вже хронічне захворювання. При проходженні медичного огляду при прийомі на роботу проводилось обстеження на примітивній техніці, тому пухлину могли не помітити.  

          Державна установа «Інститут медицини праці ОСОБА_15 медичних наук України» своїм листом від 20.10.2008 р. № 2/2757 висловила думку, що вимога прокурора про визнання нещасним випадком факт приймання душу з температурою води, що не відповідає нормативними, не відповідає законодавчо визначеному поняттю «нещасний випадок», суперечить положенням постанови КМУ від 25.08.2004 р. № 1112.

           На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги прокурора не підлягають задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено той факт, що ОСОБА_6 на протязі березня 2006 року, працюючі у ВП «Шахта «Шахтарська-Глибока», неодноразово купався в бані після робочої зміни холодною водою, в тому числі і 05 березня 2006 року. Але, враховуючі законодавчо встановлене поняття нещасного випадку, що передбачає раптовість негативного впливу на потерпілого, той факт, що захворювання ОСОБА_6 ( лейоміоматозна гемаритома нижньої долі легені) розвивалось поступово, вперше він звернувся до медичного закладу 10 травня 2006 року, тобто через 2 місяці після припускаємої   прокурорм та позивачами дати нещасного випадку, суд не може звязати між собою дві подіїї – миття в бані холодною водою 05.03.2006 року та захворювання легенів, яке розвивалось поступово. Суд не виключає того, що неодноразове миття холодною водою могло спровокувати розвиток захворювання легенів ОСОБА_6, але вважає, що прокурор та позивачі не навели той факт, що саме миття в бані холодною водою, і саме 05 березня 2006 року і є причиною виникнення захворювання. Тим більш, що і згідно пояснень свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, і відповідно до пояснень самого ОСОБА_6, миття в бані холодною водою відбувалось на протязі тривалого часу – лютий, березень 2006 року. ОСОБА_6 поясняв суду, що і до 05 березня він мився холодною водою, і вже тоді почував себе погано, підтвердив той факт, що захворювання у нього розвивалось поступово.

    Крім зазначеного, прокурор помилково посилається на пункти 54, 56, 58, 62, 64 Порядку, оскільки правові норми, які в них містяться регулюють страхові відносини, пов’язані зі спеціальним розслідуванням нещасних випадків (на підставі п. 40 Порядку). Випадок із ОСОБА_6 не підпадає під вичерпний перелік випадків, по яким проводиться спеціальне розслідування.

   В звязку із тим, що суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог прокурора про складання акту розлідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_6 05.03.2006 р., за формою Н-1, всі вимоги матеріального та морального, що випливають із первинної вимоги, також задоволенню не підлягають.  

   Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України «Про охорону праці», Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року №  1112, ст.ст. 10, 57, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд        

Вирішив:

  В задоволенні позову Шахтарського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_1 до ДП «Шахтарськантрацит», третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську про зобов’язання скласти акт форми Н-1, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди відмовити.

           Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області.

           Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається протягом десяти днів після проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                О. М. Вірченко