Копія

Справа № 2-508/11

Провадження № 2/229/18/12

РІШЕННЯ

іменем України

13.03.2012 року

Чечельницький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Задорожного В.П.

при секретарі Бондаренко В.П.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Чечельник цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до приватного підприємства "МТС" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

22.12.2012 року позивач ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до відповідача приватного підприємства "МТС" ( далі ПП "МТС") про поновлення строку позовної давності, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки між ним та ПП "МТС" від 01.10.2008 року та витребування цієї ділянки з незаконного користування ПП "МТС".

Оскільки у позовній заяві не було зазначено ціни позову та невірно сплачено судовий збір, ухвалою суду від 03.01.2012 року позов було залишено без руху і надано строк позивачу для усунення недоліків .

10.01.2012 року позивач направив до суду новий позов, в якому уточнив позовні вимоги і просив поновити строк позовної давності та визнати недійсним договір оренди земельної ділянки між ним та відповідачем від 01.10.2008 року.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги і пояснив, що у серпні 2011 року, позивачу стало відомо про те, що між ним і відповідачем ПП "МТС" 01.10.2008 року нібито укладено договір оренди належної позивачу на праві приватної власності земельної ділянки строком на 15 років.

Позивач вважає цей договір недійсним, бо він не укладав такого договору з відповідачем, не підписував цього договору, тому 26.10.2011 року він рекомендованим листом звернувся до відповідача з вимогою про припинення використання вказаної земельної ділянки, так-як має намір сам її обробляти. Проте ніякої відповіді від відповідача не отримав.

Представник позивача, вказуючи, що позивач договір не підписував, стверджує про відсутність факту волевиявлення на укладення даного правочину у позивача. Так-як позивач лише в серпні 2011 року довідався про існування цього договору, вважає, що він з поважної причини пропустив строк позовної давності для звернення до суду. Просить суд поновити строк позовної давності та визнати договір оренди земельної ділянки між ним та ПП "МТС" від 01.10.2008 року недійсним.

Відповідач - директор ПП "МТС" ОСОБА_2 позов не визнав, направив до суду письмові заперечення на позов, суть яких: договір виконується сторонами з 2008 року, позивач всі роки отримував орендну плату і до серпня 2011 року претензій не мав.

Представник відповідача у суді ОСОБА_3 також не визнала позов і пояснила, що у 2008 році ПП "МТС" виступило з пропозицією до позивача про укладення договору оренди належної йому на праві приватної власності земельної ділянки, розташованої у селі Берізки-Чечельницькі. Для виготовлення проекту договору позивачем було надано відповідачу ОСОБА_5 акт на право власності на земельну ділянку, відомості паспорта, ідентифікаційний код. Відповідачем було виготовлено проект договору, який 01.10.2008 року позивач підписав і не заперечував проти п'ятнадцятирічного терміну оренди. 03.12.2008 року за рахунок відповідача цей договір було зареєстровано у Вінницькій регіональній філії державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при ОСОБА_5 комітеті України по земельних ресурсах".

09.12.2008 року позивач отримав один примірник договору оренди, про що є запис у відомості і з того часу став отримувати орендну плату чим визнав договір дійсним.

Суду саме представник позивача надав оригінал оспарюваного договору, тому його пояснення про відсутність волевиявлення позивача, незнання ним про укладення договору в 2008 році і на строк 15 років, який не влаштовує позивача сьогодні, є надуманими, так-як ніяких виправлень в оригіналах договорів, в тому числі і по терміну 15 років немає.

Ніяких підстав пропуску трьохрічного строку позовної давності позивач та його представник суду не надали. В серпні 2011 року сторони ніяких договорів між собою не заключали. Неознайомлення позивачем з умовами договору з часу його заключення - 2008 року по серпень 2011 року взагалі не є причиною для поновлення строку позовної давності чи визнання його недійсним, тому відповідач та його представник наполягають на застосуванні строків позовної давності по даному спору.

Крім того позивач не надав суду жодних письмових доказів про те, що він не укладав та не підписував договір оренди земельної ділянки з відповідачем, тому відсутнрі підстави для задоволення такого позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з’ясувавши обставини справи, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення зі слідуючих підстав.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача у суді, позивач просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 01.10.2008 року між ним та ПП "МТС", оскільки він не вчиняв цього правочину, його не підписував.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.

Як вбачається з оригіналу договору, який надав суду представник позивача, 01.10.2008 року між позивачем та приватним підприємством "МТС" було укладено договір оренди належної позивачу на праві приватної власності земельної ділянки розміром 1.6113 га., що знаходиться на території Берізко-Чечельницької сільської ради, який 03.12.2008 року під №040880800296, зареєстрований у Вінницькій регіональній філії державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при ОСОБА_5 комітеті України по земельних ресурсах". В договорі є підписи позивача ОСОБА_4 та відповідача ОСОБА_2. До договору долучено ОСОБА_5 акт на право власності на земельну ділянку, кадастровий план земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки, акт приймання-передачі об'єкта оренди.

Суд вважає, що маючи на руках такий договір, виходячи з презумпції правомірності правочину, передбаченої ст.204 ЦК України, позивач зобов'язаний надати суду докази, які б свідчили про недійсність цього договору.

Заперечуючи факт вчинення цього правочину, позивач всупереч вимогам абзацу 2 ч.1 ст. 218 ЦК України не надає суду жодних письмових доказів, які б свідчили про це.

Навпаки, з позовної заяви вбачається, що він давав попередню згоду відповідачу на укладення договору оренди належної йому земельної ділянки, надав відповідачу ксерокопію всіх необхідних документів для виготовлення проекту договору.

З показів представника позивача у суді вбачається, що протягом трьох років за цим договором позивач отримував від відповідача орендну плату. Дізнавшись в серпні 2011 року, що договір оренди укладений на 15 років та отримавши неякісне зерно в рахунок орендної плати, позивач вирішив розірвати договір оренди.

З договору оренди земельної ділянки, з позовної заяви позивача, з показів представника позивача у суді вбачається, що позивач уклав договір оренди належної йому земельної ділянки з відповідачем і обидві сторони виконували його умови.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач, заперечуючи позов, представив суду копію відомості, в якій зазначено, що позивач 09.12.2008 року отримав договір оренди земельної ділянки. Саме цей договір пред'явлено представником позивача у суді, що свідчить про те, що договір оренди землі між сторонами було укладено.

Також відповідачем представлено суду копію відомостей, з яких вбачається, що протягом 2009-2011 років позивач регулярно отримував орендну плату за користування відповідачем його земельною ділянкою, що свідчить про те, що договір оренди земельної ділянки було укладено і позивач до серпня 2011 року претензій ніяких позивачу не висловлював.

Отже, представники позивача не довели, що укладений договір оренди землі не відповідає загальним вимогам, передбаченим ст.203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а тому позов позивача необхідно залишити без задоволення.

З відомості, копію якої представлено відповідачем, вбачається, що позивач отримав від відповідача примірник договору оренди землі 09.12.2008 року, а тому відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України з 10.12.2008 року почався перебіг позовної давності, трирічний термін якого закінчився 10.12.2011 року, а з позовом до суду позивач звернувся 22.12.2011 року поза строком загального трирічного строку позовної давності, передбаченого ст.257 ЦК України.

Оскільки позивач не надав суду доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку позовної давності, то відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України це є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до приватного підприємства "МТС" про поновлення строку позовної давності та визнання договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_4 та ПП "МТС" від 01.10.2008 року, зареєстрованого у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру" 03.12.2008 року за №040880800517, недійсним залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня виготовлення повного рішення - 19.03.2012 року, особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: підпис

Вірно: Суддя В.П. Задорожний