спскопія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 р. Справа № 804/6671/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя                                        Віхрова В.С.

при секретарі судового засідання                     Драгота С.А.,

за участю:

представника позивача                               ОСОБА_1,

представника відповідача                               ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Маяк» до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -                    

ВСТАНОВИВ:

26.05.2015 р. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Маяк» (надалі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 (надалі – третя особа 1) в якому просить

- визнати дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» ОСОБА_3 від 28.04.2015 р. щодо визнання Договору про виконання зобов'язання третьою особою від 12.02.2015 р., укладеного між АТ «ЗЛАТОБАНК» та ОСОБА_4, протиправними;

- визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» ОСОБА_3 від 28.04.2015 р. щодо визнання Договору про виконання зобов’язання третьою особою від 12.02.2015 р., укладеного між АТ «ЗЛАТОБАНК» та ОСОБА_4, нікчемним.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2015 р. замінено неналежного відповідача у справі у справі - уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві «Златобанк» ОСОБА_3 належним відповідачем - уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» ОСОБА_3 (надалі – відповідач).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2015 р. залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (надалі – третя особа 2).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 р. (повний текст 19.06.2015 р.) відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відвід судді.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що вважає зазначене рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно не ґрунтуються на законі та прийняте відповідачем без достатніх на те правових підстав.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити, у обґрунтування своєї позиції зазначив, що уповноважена особа Фонду на ліквідацію АТ «ЗЛАТОБАНК» ОСОБА_3 діяв у межах чинного законодавства та мав право направляти Повідомлення про нікчемність Договору про виконання зобов’язання третьою особою, укладений 12.02.2015 р. між ОСОБА_4 та АТ «ЗЛАТОБАНК», оскільки Договір про виконання зобов’язання третьою особою є нікчемним в силу закону, він є недійсним з моменту його вчинення, а Повідомлення про нікчемність правочину Уповноваженої особи Фонду є інформуванням сторони правочину про віднесення правочину до нікчемних з підстав, визначених законом.

Третя особа 1 в судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Третя особа 2 в судове засідання не прибула, про причини неприбуття у судове засідання суд не повідомила.

Враховуючи положення ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи без участі третіх осіб.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

04.10.2013 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА МАЯК» (позичальник) та Публічним акціонерним товариством «ЗЛАТОБАНК» (кредитодавець) було укладено кредитний договір № 277/2/13-КL, за умовами якого АТ «ЗЛАТОБАНК» надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови цього кредитного договору (п. 1.1. кредитного договору).

Відповідно до п. 1.3. Кредитного договору максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 7000000,00 грн. Кінцева дата повернення кредиту не пізніше 03.10.2014 р. включно.

03.10.2014 р. між позивачем та АТ «ЗЛАТОБАНК» було укладено Додаткову угоду до кредитного договору № 277/2/13-KL за умовами якої сторони прийшли до згоди про викладення п. 1.4 кредитного договору у наступній редакції: «кінцева дата повернення кредиту не пізніше 02 жовтня 2015 р. включно».

12.02.2015 р. між банком та ОСОБА_4 було укладено Договір про виконання зобов'язань третьою особою (надалі – Договір) за умовами якого третя особа – ОСОБА_4 (новий боржник) здійснює виконання зобов'язань СТОВ «Агрофірма Маяк» за кредитним договором № 277/2/13-КL від 04.10.2013 р., а банк надає свою згоду на виконання новим боржником (ОСОБА_4А.) зобов'язань первісного боржника (СТОВ «Агрофірма Маяк») за вказаним кредитним договором в сумі 7063287,66 грн. (п. 1.1. Договору про виконання зобов'язання третьою особою).

Згідно п. 1.2 вказаного договору від 12.02.2015 р. сторони домовились, що новий боржник зобов'язаний виконати зобов'язання за кредитним договором, спрямував зазначені грошові кошти на погашення заборгованості перед кредитором за кредитним договором.

Відповідно до пп. 2.5.1 п. 2.5 вказаного договору кредитор зобов'язаний прийняти від нового боржника грошові кошти в рахунок виконання зобов'язань за первісного боржника за кредитним договором.

За приписами п. 3.1 договору про виконання зобов'язання третьою особою визначається, що згідно ст. 1071 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» новий боржник (ОСОБА_4А.) надає право та доручає кредитору здійснювати договірне списання коштів з вкладного (депозитного) рахунку нового боржника № 26303500031409, код банку 380612, в АТ «ЗЛАТОБАНК» виконання за цим договором по сплаті грошових коштів.

Згідно із випискою по особовим рахункам з 11.02.2015 р. по 13.02.2015 р. відбулося погашення кредитної заборгованості позивача за рахунок нового боржник на загальну суму 7063288,10 грн., що свідчить про повне виконання третьою особою обов'язків визначених договором про виконання зобов'язання третьою особою від 12.02.2015 р., що відповідачем по справі не заперечувалось.

На підставі Постанови Правління НБУ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» до категорії неплатоспроможних» від 13.02.2015 р. за №105, Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято Рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «ЗЛАТОБАНК» від 13.02.2015 р. за №30, згідно з яким призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «ЗЛАТОБАНК» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3 та з 14.02.2015 р. запроваджено тимчасову адміністрацію в АТ «ЗЛАТОБАНК» строком на три місяці по 13.05.2015 року включно.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ОСОБА_3 на адресу Позивача було направлено Повідомлення № 1516 від 28.04.2015 р. про нікчемність Договору про виконання зобов'язання третьою особою від 12.02.2015 р. укладеного між AT «ЗЛАТОБАНК» та третьою особою – ОСОБА_4

У повідомленні у якості правої підстави його прийняття зазначено положення п. 7 ч. 3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 р. №4452 (надалі – Закон №4452).

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 12.05.2015 р. № 310 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерною товариства «ЗЛАТОБАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.05.2015 р. № 99, «Про початок процедури ліквідації АТ «ЗЛАТОБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АТ «Златобанк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Златобанк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3 строком на 1 рік з 18 год. 00 хв. 13.05.2015 р. до 12.05.2016 р. включно.

Так, згідно з ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 26, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 27 Закону №4452 Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Відповідно до ч. 2 ст.37 Закону №4452 уповноважена особа Фонду має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Частиною 2 статті 38 Закону №4452 визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, при прийнятті рішення відповідачем про визнання нікчемним Договору про виконання зобов'язання третьою особою від 12.02.2015 р. укладеного між AT «ЗЛАТОБАНК» та третьою особою – ОСОБА_4, останній керувався п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України (ч.3 статті 38 Закону № 4452-VI).

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідачем не визначено конкретної підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у частині третій статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та не наведено, що Договір про виконання зобов'язання третьою особою від 12.02.2015 року укладеного між AT «ЗЛАТОБАНК» та третьою особою – ОСОБА_4 має ознаки нікчемного правочину.

У відповідності до ч.1 ст. 528 Цивільного кодексу України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

Частина 1 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з ч.2 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина 3 цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачами не наведено, а судом не встановлено, підстав для визнання нікчемним Договору про виконання зобов'язання третьою особою від 12.02.2015 р. укладеного між AT «ЗЛАТОБАНК» та третьою особою – ОСОБА_4; відповідачем також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Крім того, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Також, суд не може погодитись з доводами відповідача щодо того, що шляхом укладення Договору про виконання зобов'язання третьою особою від 12.02.2015 р. укладеного між AT «ЗЛАТОБАНК» та третьою особою – ОСОБА_4, остання отримала перевагу перед іншими вкладниками, оскільки відповідачем не доведено факту наявності причино-наслідкового зв’язку між правочином, який укладено позивачем та неплатоспроможністю банку чи неможливістю виконання у зв’язку з таким правочином зобов’язань перед іншими кредиторами. Вкладник розпорядився своїми правами щодо виконання грошових зобов’язань ще до введення тимчасової адміністрації в банку.

Жодних належних та достатніх доказів отримання переваги (пільг) перед іншими вкладниками та кредиторами відповідачем не наведено.

Захист прав здійснюється у разі їх порушення. З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Об'єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Для розкриття цих категорій необхідно звернути увагу на Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 (справа N 1-10/2004). Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» має один і той же зміст.

З урахуванням наведених вище міркувань Конституційний Суд України вирішив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти, як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Розглядаючи спір по суті, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийняте необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не пропорційно, зокрема, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Таким чином, суд прийшов до висновку про неправомірність прийнятого Відповідачем рішення, оформленого повідомлення № 1516 від 28.04.2015 р. про нікчемність Договору про виконання зобов'язання третьою особою – ОСОБА_4 від 12.02.2015 р. укладеного між AT «ЗЛАТОБАНК» та третьою особою – ОСОБА_4, у зв’язку з чим вказане рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Крім того, протиправними є дії відповідача - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» ОСОБА_3 від 28.04.2015 р. щодо визнання Договору про виконання зобов'язання третьою особою від 12.02.2015 р., укладеного між АТ «ЗЛАТОБАНК» та ОСОБА_4

Згідно з ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

За наведених обставин у сукупності, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Маяк» до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Маяк» до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» ОСОБА_3 від 28.04.2015 р. щодо визнання Договору про виконання зобов'язання третьою особою від 12.02.2015 р., укладеного між АТ «ЗЛАТОБАНК» та ОСОБА_4, протиправними.

Визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» ОСОБА_3 від 28.04.2015 р. щодо визнання Договору про виконання зобов’язання третьою особою від 12.02.2015 р., укладеного між АТ «ЗЛАТОБАНК» та ОСОБА_4, нікчемним.

В порядку розподілу судових витрат стягнути з Державного бюджету України на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Маяк» судовий збір в розмірі 146,16 грн. (сто сорок шість грн. 16 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

          Повний текст постанови складено 22 червня 2015 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 22.06.15 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_5 ОСОБА_5 ОСОБА_6