копія     Справа № 2-9/09

Справа №2-531/08

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

11 лютого 2009 року Торезький міський суд Донецької області в складі:

головуючої судді     АрапіноїН.Є.

при секретарі     Тумарової К.К.

за участю:

представника позивача     ОСОБА_1

відповідачів     ОСОБА_2, ОСОБА_3,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Торез цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

Встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, в якій зазначено, що вироком Торезького міського суду від 01 листопада 2007 року відповідача визнанно винним в скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч.І КК України. Позивач зазнав матеріальної шкоди у зв"язку з пошкодженням скутера, також зазнав моральних страждань. У зв"язку з наведеним просить про стягнення з відповідача матеріальної шкоди та моральної шкоди, судових витрат.

04 лютого 2009 року ухвалою Торезького міського суду залучено до участі у справі у якості співвідповідача ОСОБА_2.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представництво інтересів позивача за довіріністю здійснював ОСОБА_1

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги. Дав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Додатково пояснив, що до теперішнього часу скутер не відремонтований. Позивач по справі - його син - втратив здоров»я, не може продовжувати працювати. Не заперечував проти стягнення шкоди з відповідача ОСОБА_2 Просив про стягнення матеріальної шкоди у сумі 5090 грн.80 коп., моральної шкоди в сумі 5000 грн., судових витрат.

Відповідач ОСОБА_3 позов визнав частково, пояснивши, що не згоден з розміром матеріальної шкоди щодо витрат на ремонт скутера, але не бажає оплачувати вартість проведення експертизи. Заперечує проти стягнення моральної шкоди.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково. Пояснив, що є власником транспортного засобу, керування автомобілем передав сину - відповідачу ОСОБА_3 Не заперечував проти сплати матеріальної шкоди, не наполягав на проведенні експертизи транспортного засобу. Проти стягнення моральної шкоди заперечував. Просив стягнути матеріальну шкоду з нього, оскільки він працює, а відповідач ОСОБА_3 не працює.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, встановив наступні фактичні обставини.

01 листопада 2007 року вироком Торезького міського суду ОСОБА_3 засуджено за ст. 286 ч.І КК України та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. без позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів. Зі змісту вироку вбачається , що ОСОБА_4 визнаний потерпілим, при скоєнні злочину відповідачем ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_4 заподіяно: закритий перелом 5 плюсневої кістки лівої стопи, що відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (а.с. 2-3).

Згідно довідки центральної міської лікарні потерпілий ОСОБА_4 знаходився на лікуванні з 11 по 30 липня 2007 року з приводу закритого перелому 5 плюсневої кістки лівої стопи, проведена операція, для лікування використано лікарські засоби за рахунок хворого на суму 275 грн. 36 коп. (а.с. 19,43). Згідно фіскального чека вартість костиля складає 80 грн. 00 коп. (а.с. 40).

2

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження фахівця автотоварознавця від 4 січня 2008 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу складає 3779 гривень 43 коп (а.с. 28-39). Згідно протоколу огляду транспортного средства на скутері деформовано: передня вилка, розбита передня частина, інші пошкодження (а.с. 44-49).

Відповідно до доручення, засвідченого приватним нотаріусом Торезького міського нотаріального округу ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_3 керувати, користуватися і розпоряджатися автомобілем марки ВАЗ 21070 державний номер АН 5730АХ (а.с.106).

Згідно свідоцтва про реєстрацію ОСОБА_2 належить легковий автомобіль марки ВАЗ 21070 державний номер АН 5730АХ (а.с. 107-108).

Аналізуя надані докази, суд вважає наступне.

Згідно ст.1166 ГК України відшкодування матеріальної шкоди можливо при наявності складу правопорушення: протиправних дій особи, заподіяння шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і наслідками, вини особи, що причинили збиток.

Згідно ст. 1187 ГК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, зв'язана з використанням, чи збереженням змістом транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, що здійснює цю діяльність, і для інших осіб. Шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, що на відповідному правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди та ін.) володіє транспортним засобом, механізмом, використання, чи збереження зміст якого створює підвищену небезпеку, тобто титульний власник. Юридична ознака титульного власника право володіння транспортним засобом, матеріальна ознака складається в здійсненні фактичного володіння (експлуатації) , тобто передбачену законом потенційну небезпечну діяльність, зв'язану з використанням, чи збереженням змістом цього обьекта. За загальним правилом сукупність зазначених ознак дозволяє покласти відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки на титульного власника. Якщо власник передає транспортний засіб іншій особі в технічне керування без належного правового оформлення, то субьектом відповідальності є власник транспортного засобу. Особа, що здійснювало діяльність по експлуатації транспортного засобу відшкодовує збиток солідарно.

Відповідно до разьяснень, викладених в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 " Про практику розгляду судами цивільних справ по позовах про відшкодування шкоди" під власником джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична чи особа громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, оперативного чи керування на інших підставах (договір оренди, довіренності і т.п.).

З огляду на фактичні обставини справи суд дійшов висновку про те, що шкода заподіяна діями відповідача ОСОБА_3, провина якого встановлена на підставі досліджених судом матеріалів цивільної та кримінальної справи. Відповідач ОСОБА_2 є власником джерела підвищеної небезпеки, керування автомобілем по довіреності передав сину - відповідачу ОСОБА_3 У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 просив стягнути шкоду з нього як власника транспортного засобу, оскільки він працює, представник позивача не заперечував проти стягнення шкоди з відповідача ОСОБА_2

Вимоги позивача у частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню повністю, оскільки заподіяні внаслідок дорожньо-транспортного випадку.

При визначенні розміру відшкодування шкоди при зіткненні транспортних засобів, частина 2 ст. 1192 ГК України визначила, що розмір збитків , які підлягають відшкодуванню потерпілому визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи чи виконання робіт, необхідних для відновлення ушкодженої речі.

21 квітня 2008 року ухвалою Торезького міського суду призначена судова-автотоварознавча експертиза для з"ясування вартості ремонтних робіт з урахуванням покраски автомобіля, запасних частин з урахуванням зносу, матеріальної шкоди на час розгляду справи. Суду надані письмові заяви про відмову сторін від оплати проведення експертизи, тому суд розглядає справу на підставі наданих сторонами письмових доказів.

Розмір заподіяння збитку обґрунтовано висновком експертного автотоварознавчого дослідження фахівця автотоварознавця від 4 січня 2008 року про вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу у розмірі 3779 гривень 43 коп . Зазначений письмовий доказ підтверджується протоколом огляду транспортного засобу.

Суд приймає до уваги висновок експертного автотоварознавчого дослідження фахівця автотоварознавця від 4 січня 2008 року про вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу з урахуванням зносу у розмірі 3779 гривень 43 коп., оскільки цей доказ не

3

суперечить іншим зібраним у справі доказам, у сукупності з іншими доказами, які є у справі, вказують на наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою водія і наслідками та відповідач не заперечував проти зазначеного розміру матеріального збитку.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню у відшкодування матеріальної шкоди витрати, позв'язані з ремонтом транспортного засобу, придбанням лікарських засобів, костилів в сумі 4134 грн. 79 коп .

При з"ясуванні фактів, з якими закон пов"язує відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ст.1167 ЦК України, яка визначає підстави покладання обов"зку по відшкодуванню такої шкоди та обставини, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування.

Відповідно до роз"яснень, даних в п. 5 постанови № 4 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", обов"язковому з"ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягаюь: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв"язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні.

Стаття 23 ГК України передбачає підстави моральної шкоди. Моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болі і стражданнях, що особа зазнала в зв'язку з каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, що фізична особа зазнала в зв'язку з протиправною поведінкою у відношенні його; у душевних стражданнях, що фізична особа зазнала в зв'язку з ушкодженням чи знищенням майна; у приниженні честі, достоїнства, а також ділової репутації. Моральная шкода стягується незалежно від стягнення майнової шкоди.

У пункті 3 постанови № 4 Пленуми Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди" указується , зокрема, порушення нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні відносин з оточуючими людьми, настання інших негативних наслідків. Звідси, потерпілий вважається зазначившим моральну шкоду, якщо він перетерпів душевні страждання у виді негативних змін душевно-психологічного функціонування організму чи фізичні страждання у виді негативних змін біологічного функціонування організму.

Суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди виходячи з характеру й обсягу фізичних, душевних і психічних страждань, що випробував потерпший у зв'язку з ушкодженням здоров'я, з урахуванням тяжкості тілесних ушкоджень, тривалості знаходження у лікарні, пошкодження транспортного засобу, сімейного і матеріального становища сторін, віку, інших обставин, виходячи з принципів розумності, виваженості і справедливості.

Так, позивач знаходився на лікуванні з 11 по 30 липня 2007 року з приводу спричинення телесних ушкоджень середньої тяжкості, на лікування придбав медикаменти за рахунок власних коштів.

Суд не бере до уваги пояснення представника позивача в обгрунтування  моральної шкоди про погіршення стану здоров"я позивача у зв"язку з дорожно-транспортною пригодою та втратою роботи, оскільки зазначені обставини представник позивача не довів, чим не виконав вимоги ст.10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посіпається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд не приймає до уваги довідку державного підприємства «Торезантрацит» відособленого підрозділу «Шахта «Прогрес» про переведення ОСОБА_4 черговим по ремонту обладнання як доказ втрати роботи внаслідок погіршення здоров»я у зв"язку з дорожно-транспортною пригодою, оскільки підставою переведення вказано подання заяви та з урахуванням довідки ВКК № 379 від 25 лютого 2007 року про звернення позивача до лікаря невропатолога з приводу синдрома скасування алкоголя з одиничним судорожним приступом (а.с.20, 21).

Тому вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню в сумі 2000 грн. 00 коп.

У задоволенні вимог в іншій частині відмовити.

У відповідності зі ст.ст. 79, 81, 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати: на користь позивача оплата за проведення експертизи в сумі 846 грн. 00 коп ., на користь держави судовий збір в сумі 59 грн. 50 коп., на користь Державного бюджету Ворошиловського району м.Донецька витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн. 50 коп.

4

Керуючись ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187, 1192 ЦК України, Законом України «Про експертизи», ст.12 Законом України «Про адвокатуру», ст.ст. 10, 11, 60, 79, 80, 84, 85, 209,212, 213, 214, 215 ЦПК України, п.п. З, 7, 9 постанови № 4 Пленуми Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди",

Вирішив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди 4980 грн. 79 коп., у відшкодування моральної шкоди у сумі 2000 грн. 00 коп., всього 6980(шість тисяч дев»ятсот вісімдесят) грн. 79 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 59 грн. 50 коп..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету Ворошиловського району м.Донецька витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн. 50 коп.

У задоволенні вимог в іншій частині відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Торезький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення  заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.