Справа № 22к-4465 Головуючий в суді 1-ої інстанції- Мавроді Р.Ф.
Доповідач - Дербенцева Т.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ У КРАЇНИ
07 листопада 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Дербенцевої Т.П., Панченка М.М., Антоненко И.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у м. Добропіллі Донецької області про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у м. Добропіллі на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 грудня 2005 року, ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 28 лютого 2006 року, -
встановила:
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, де зазначав, що 14.09.2004 року під час виконання трудових обов'язків з ним трапився нещасний випадок, в результаті якого він одержав перелом першого пальця лівої стопи. За висновком МСЕК від 21.06.2005 року йому вперше встановлено 5 % втрати професійної працездатності безстроково. Внаслідок травми позивач вимушений докладати додаткові зусилля для організації свого життя, він постійно відчуває біль в стопі, через що був вимушений відмовитися від активного способу відпочинку, пересувається з допомогою тростини, не може виконувати деякі види домашньої роботи по господарству. Все це завдає йому моральних страждань, на відшкодування яких просив стягнути грошову компенсацію у розмірі 3300 гривень.
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 грудня 2005 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково: з відповідача на його користь у рахунок відшкодування моральної шкоди стягнуто грошову компенсацію у розмірі 2500 гривень.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 28 лютого 2006 року вищезазначене рішення було залишено без змін.
8 касаційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві у м. Добропіллі ставить питання про скасування
судових рішень, мотивуючи свою вимогу порушенням норм процесуального та
матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
2
Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з положеннями ст.337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 332,335-337 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ від 22 лютого 2007 року № 697- V, колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва ,-
ухвалила:
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у м. Добропіллі відхилити, рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 грудня 2005 року, ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 28 лютого 2006 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.