ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
ПОСТАНОВА
Іменем України
05.06.06 № 12/230/06-АП
суддя Проценко О.А.
За позовом Управління Пенсійного фонду України в Комунарівському районі м.Запоріжжя, м.Запоріжжя
До відповідача Запорізького державного підприємства “Радіоприлад”, м.Запоріжжя
Про стягнення заборгованості по виплаті та доставки пенсії призначеної відповідно до Закону України “Про науково та науково-технічну діяльність” Хуповкі Ю.Г. у сумі 2141грн.66коп.
Суддя Проценко О.А.
Представники:
Від позивача: Глущенко А.М., довіреність №767/09 від 17.03.2006р.
Від відповідача: Денисюк О.С., представник на підставі №32 від 30.12.2005р.
Заявлені вимоги про стягнення з відповідача 2141,66грн. витрат на виплату та доставку пенсій Хуповкі Юрії Григоровичу.
Ухвалою суду від 05.05.2006р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд. Про дату, час і місце проведення засідання сторони повідомлені належним чином.
Позивач наполягає на задоволені позовних вимогах.
Відповідач повністю визнає позовні вимоги, про що зазначив у заяві №131-1255 від 26.05.2006р.
Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 13 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003р. у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Законів України “Про наукову та науково-технічну діяльність” та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України “Про наукову та науково-технічну діяльність”.
Хуповка Юрій Григорович працював у відповідача на посаді наукового працівника та займався науково-технічною діяльністю, та має стаж наукової роботи 17 років 9 місяців та 13 днів, що надало йому право на отримання пенсії відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” з вересня 2005р.
Як свідчать надані до суду документи за період з вересня 2005 року по квітень 2006 року громадянину Хуповкі Ю.Г. було сплачено пенсію як науковцю, що підтверджується належними повідомленнями Пенсійного фонду.
Згідно зі ст. 24 Закону “Про наукову та науково-технічну діяльність” різниця між сумою призначення пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право дана особа, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників бюджетних установ і організацій за рахунок державного бюджету, а для наукових (науково-педагогічних) працівників інших підприємств і організацій –за рахунок коштів цих підприємств і організацій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством.
Відповідно до Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів, затвердженого постановою КМУ № 372 від 24.03.2004р. зазначені у ст.24 вищеназваного Закону підприємства та організації самостійно нараховують та до 25 числа вносять до Пенсійного фонду суму на виплату різниці у розмірі пенсій.
Різниця між сумою пенсії сплаченої гр-ну Хуповки Ю.Г. як науковцю, та сумою пенсії, яка підлягала сплаті на загальних підставах, має бути відшкодована відповідачем.
Як свідчать матеріали справи відповідач повинен внести до Пенсійного фонду 50% від загальної суми різниці, тобто 2141 грн. 66 коп.
На день розгляду адміністративного позову погашення заборгованості відповідач не довів.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення 2141,66грн. витрат на виплату та доставку пенсій законні, обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, і з урахуванням визнання відповідачем позову підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 136, 158-163 п.6 розділу УІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України “Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність , суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Запорізького державного підприємства “Радіоприлад” (69000, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 3, р/р 26007130401 в АБ “АвтоЗАЗбанк”, МФО 313407, р/р 26006203773001 ЗРУ КБ “Приватбанк”, МФО 313399, код ЄДРПОУ 14313317) на користь Управління Пенсійного фонду України в Комунарівському районі (69104, м. Запоріжжя вул. Чумаченько, 13-А, р/р 25603301301078 ВАТ “Державний ощадний банк України” МФО 313957, код ЄДРПОУ 20508410) 2141 (дві тисячі сто сорок одна) грн. 66 коп. витрат на виплату пенсій.
Видати виконавчий лист.
Постанову виготовлено та підписано 13.06.06
Суддя О.А. Проценко
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.