Справа № 1-65/2009 рік

В И Р О К

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

27 лютого 2009 року                                                                                місто ОСОБА_1 районний суд Івано-Франківської області в складі:

                         головуючого -  судді Пулика В.В.,

                         секретаря – Оленяк С.І.,

                         прокурора – Кравець В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, розлученого, працюючого охоронником в ПП ОСОБА_3, не судимого -

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.1 КК України,-

 В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 відкрито викрав чуже майно, тобто вчинив грабіж.

Злочин скоєно при наступних обставинах.

08 січня 2009 року близько 02 години ОСОБА_2, знаходячись в салоні автомобіля таксі марки "ВАЗ 2107" номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4, яким під»їхав до будинку своєї співжительки, розташованому по вул.Ставище в с.Оболоня Долинського району Івано-Франківської області, з метою заволодіння чужим майном, відкрито викрав з рук водія ОСОБА_4 мобільний телефон марки "Нокіа 1208" вартістю 300 гривень, в якому знаходився стартовий пакет оператора "Київстар" вартістю 25 гривень,  наніс ОСОБА_4 удар рукою в обличчя, спричинивши потерпілому легкі тілесні ушкодження, і пішов до будинку, не оплативши за проїзд 20 гривень.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 своєї вини не визнав та пояснив, що 08.01.2009 року близько 01 години він викликав автомобіль таксі до місця своєї роботи в м.Долина по вул. Яворницького. Сівши в автомобіль таксі марки "ВАЗ-2107" чорного кольору, поїхав додому на вул. Ставище в с. Оболоня Долинського району. По дорозі йому здалось, що водій таксі перебуває у нетверезому стані, про що останньому зробив зауваження. По приїзду до будинку водій таксі почав телефонувати диспетчеру таксі, якому сказав, що  він відмовляється розраховуватись за проїзд через те, що він керує автомашиною в нетверезому стані, і попросив повідомити у відділ міліції. Диспетчер не змогла дозвонитись до міліції, про що повідомила водію і останній сам почав телефонувати зі свого мобільного телефона у відділ міліції. Набравши номер "02", водій дав свій мобільний телефон йому послухати. Він вже виходив з салону автомашини, взяв телефон у водія, однак останній одразу поїхав і він залишився з телефоном і не розрахувався за проїзд. Чи наносив водію таксі удар рукою по обличчю – не пам»ятає.

 З телефоном пішов додому, а через деякий час приїхали працівнки міліції, яким розповів про все і віддав мобільний телефон потерпілого. Не мав наміру заволодіти телефоном потерпілого, тому не визнає своєї вини.

Незважаючи на невизнання своєї вини підсудним, вина останнього у вчиненні злочину доведена в судовому засіданні показаннями потерпілого, свідків по справі, матеріалами справи:        

- показаннями потерпілого ОСОБА_4, який суду пояснив, що він є приватним підприємцем і має у власності автомобіль НОМЕР_2, яким здійснює пасажирські перевезення. 08.01.2009 року отримав від диспетчера  замовлення в м.Долина на вул.Яворницького, до хлібокомбінату. Приїхавши по даному адресу, в його автомобіль сів пасажир – підсудний по справі, який сказав, що його потрібно відвезти в с.Оболоня Долинського району. По приїзду пасажир відмовився платити гроші за проїзд в сумі 20 гривень мотивуючи тим, що він керує машиною в нетверезому стані. Він почав телефонувати диспетчеру і сказав, що пасажир відмовляється платити за проїзд і попросив диспетчера зателефонувати у відділ міліції. Через кілька хвилин диспетчер по радіостанції повідомила, що не може дозвонитись в райвідділ міліції, тому він сам зі свого мобільного телефону марки "Нокіа 1208" почав телефонувати у райвідділ міліції і сказав ОСОБА_2 послухати телефон, маючи на меті переконати останнього, що він не жартує і вимагатиме розрахунку.

ОСОБА_2 вирвав у нього з руки мобільний телефон, вдарив його рукою в обличчя і вийшов з автомобіля з його телефоном, нічого не сказавши. Побоявшись пасажира, він сам поїхав у райвідділ міліції, де повідомив про даний факт.

Відмовляється від будь-яких відшкодувань зі сторони підсудного, просить суворо не карати підсудного;

-   показаннями свідка ОСОБА_5, яка суду пояснила, що підсудний є її спів жителем. 07.01.2009 року ОСОБА_2 заступив на чергування по охороні хлібокомбінату ПП ОСОБА_3.  08.01.2009 року приблизно о 01 годині 30 хвилин ОСОБА_2 прийшов додому і в ході розмови розповів, що між ним і водієм таксі, який його привіз додому, виникла суперечка, під час якої водій таксі дав йому свій мобільний телефон, щоб він розмовляв з працівниками міліції, а сам поїхав. Даний телефон ОСОБА_2 поставив на стіл. Через деякий час до них додому прийшли працівники міліції, яким ОСОБА_2 віддав телефон;

  - показаннями свідка ОСОБА_6, який суду пояснив, що 07.01.2009 року він заступив оперативним черговим Долинського РВ УМВС. Під час чергування о 06 годині в чергову частину Долинського РВ УМВС поступила письмова протокол-заява ОСОБА_4 про те, що в с. Оболоня Долинського району його побив та пограбував невідомий йому чоловік, який відібрав мобільний телефон марки "Нокіа 2108". Дану заяву він зареєстрував в журналі ЖРЗПЗ Долинського РВ УМВС;

- протоколом огляду місця події  та протоколом вилучення від 08.01.2009 року (а.с. 13-15), з яких встановлено,  що житловий будинок №131 по вул.Ставище в с.Оболоня Долинського району знаходиться на відстані 20м. від автодороги і являє собою будівлю одноповерхового типу, збудовану з дерев»яних брусів; вхід на подвір»я здійснюється через металеву фіртку і до будинку прокладена тротуарна плитка; вхід в будинок здійснюється через двостворчасті дерев»яні двері, окрашені білою фарбою; в будинку є  чотири кімнати, в  одній з яких по середині кімнати знаходиться журнальний дерев»яний столик, на якому виявлено мобільний телефон марки «Нокіа-1208» серійний номер 358627014091878 з телефонною карткою оператора «Київстар» номер 80964353371;

- довідкою № 60 від 18.01.2009 року, виданою адміністрацією Болехівського ринку (а.с. 16), з якої встановлено, що вартість мобільного телефону марки «Нокіа-1208» складає 300 гривень; вартість стартового пакету мобільного оператора «Київстар» складає 25 гривень;

- актом судово-медичного обстеження № 5 від 08.01.2009 року (а.с. 24-25), з якого встановлено, що  на момент обстеження у громадянина ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження: забійна поверхнева рана та садно на обличчі;

описані тілесні ушкодження спричинені дією твердого тупого предмета, можливо в термін вказаний обстеженим, і відносяться до легких тілесних ушкоджень.

При таких доказах суд вважає доведеною вину підсудного у вчиненні злочину, правильною кваліфікацію його дій за ст. 186 ч.1 Кримінального кодексу України, оскільки він відкрито викрав чуже майно, тобто вчинив грабіж.

Суд вважає неправдивими, як такими, що направлені на ухилення від відповідальності за скоєне, показання підсудного в частині, де він вказує, що не виривав з рук потерпілого мобільного телефону і не пам»ятає, чи наносив останньому побої, оскільки його показання в цій частині спростовуються: показаннями потерпілого, який як в судовому засіданні так і в ході досудової підготовки матеріалів даної кримінальної справи вказував, що коли він став викликати працівників міліції зі свого мобільного телефону, пасажир ОСОБА_2 вирвав з його руки мобільний телефон, вдарив його кулаком в обличчя, розсікши йому брову, і не розрахувавшись за проїзд, вийшов з салону машини; аналогічними показаннями свідка ОСОБА_6; матеріалами справи – актом судово-медичного обстеження потерпілого, протоколом огляду місця події злочину та протоколом вилучення мобільного телефону з будинку, в якому проживає підсудний.

Показання підсудного в цій частині є не логічними,сумнівними, суперечать показанням потерпілого, свідків по справі та матеріалам справи, тому суд бере за основу обвинувачення підсудного показання потерпілого по справі.  

Обираючи покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину та його особу.

Обставин, які пом”якшують покарання підсудного та обставин, які б обтяжували покарання підсудного, судом не встановлено.

       З врахуванням ступеню тяжкості вчиненого підсудним злочину,обставин вчинення ним злочину, особи підсудного та враховуючи те, що потерпілий просить суворо не карати підсудного, суд вважає за необхідним призначити підсудному покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, у межах, установлених у санкції ч.1 ст.186 КК України.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним за ст. 186 ч. 1 Кримінального кодексу України та покарати виправними роботами на строк 2 (два) роки за місцем роботи засудженого з відрахуванням із суми заробітку засудженого в дохід держави двадцять відсотків.

Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_2 – підписку про невиїзд – залишити без зміни.

Речові докази: мобільний телефон марки «Нокіа-1208» серійний номер 358627014091878 з телефонною карткою оператора «Київстар» номер 80964353371 – який знаходиться на зберіганні в ОСОБА_4 – потерпілому ОСОБА_4, як законному власнику ( а.с. 26).

Апеляція на вирок суду може бути подана протягом п’ятнадцяти діб з часу його проголошення через Долинський районний суд до апеляційного суду Івано-Франківської області.

Суддя: