Справа №1-60/2009 рік

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

18 лютого 2009 року                                                                                          місто ОСОБА_1 районний суд Івано-Франківської області в складі:  

                         головуючого -  судді Пулика В.В.,

                         секретаря – Оленяк С.І.,

                         з участю прокурора – Гриненка В.А.,

                         адвоката – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, не судимого,-

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України,-

 В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 умисно заподіяв середньої тяжкості тілесне ушкодження ОСОБА_4, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я.

Злочин скоєно при наступних обставинах.

18 вересня 2008 року близько 15 години на території пилорами приватного підприємця ОСОБА_5, яка знаходиться в с.Шевченково Долинського району Івано-Франківської області, на ґрунті неприязних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виникла суперечка, в ході якої ОСОБА_3 умисно наніс удар рукою в обличчя ОСОБА_4, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи справа в ділянці кута з незначним зміщенням, які відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров»я.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину визнав частково та пояснив, що у вересні 2008 року працював калібровщиком деревообробного верстату на пилорамі приватного підприємця ОСОБА_5, яка знаходиться в с.Шевченково Долинського району Івано-Франківської області.

18 вересня 2008 року він на пилорамі виконував різні роботи. В цей день на території пилорами знаходився ОСОБА_4, з яким він знайомий, але перебуває в неприязних стосунках. Близько 13-14 години того ж дня всі працівники, які знаходились на території пилорами, пішли обідати, а після обіду він пішов завантажувати дошки на автомобіль і спільно з ним дошки завантажували ОСОБА_4, ОСОБА_6 та інші працівники.  Він побачив, що ОСОБА_4 присів на дошки і не працював, тому він зробив останньому зауваження, спитавши, чому він не працює як всі інші працівники.

 На його словесне зауваження ОСОБА_4 почав висловлюватись на його адресу нецензурними словами, а після погрузки дошки, коли він зайшов у приміщення кімнати для відпочинку, де перебував ОСОБА_4, останній знову став висловлюватись в його адресу образливими словами, тому він, не стримавшись, наніс ОСОБА_4 один удар рукою в плече. Від удару ОСОБА_4 впав на вішалку, на якій знаходився чистий одяг і після цього між ними зав'язалася бійка, в ході якої ОСОБА_4 також наніс йому декілька ударів рукою в обличчя та по тілу. В кімнату зайшов ОСОБА_6, який їх розборонив і вони розійшлися. Підійшовши до калібровочного верстата, він спільно з ОСОБА_6 почали калібрувати дерев'яні бруси і в цей момент до верстата підійшов ОСОБА_4, який знову почав обзивати його нецензурними словами.

 З метою захисту своєї гідності він підійшов до ОСОБА_4 і наніс останньому один удар рукою по обличчю. Від удару ОСОБА_4 почав падати на землю і падаючи, вдарився головою до дерев'яної колоди. Більше він потерпілому ударів не завдавав, хоча ОСОБА_4 ще підходив до нього і провокував бійку. ОСОБА_4 спровокував конфлікт. Під час цього інциденту між ними відбулася бійка і потерпілий також наніс йому декілька ударів в обличчя, від чого у нього була розсічена брова та розбитий ніс. В медичні заклади він за медичною допомогою не звертався. Відшкодував потерпілому завдані злочином збитки, кається у вчиненому, просить суворо не карати його.

Крім часткового визнання своєї вини підсудним, вина останнього у вчиненні злочину доведена в судовому засіданні показаннями потерпілого, свідків по справі, протоколами слідчих дій, іншими матеріалами справи:

-   показаннями потерпілого ОСОБА_4, який суду пояснив, що  час від часу допомагає приватному підприємцю ОСОБА_5, виконує різні роботи на пилорамі останнього, яка знаходиться в с. Шевченково Долинського району Івано-Франківської області.

18 вересня 2008 року він поїхав на пилораму ПП ОСОБА_5 з метою придбати дрова на зиму і коли він знаходився на території пилорами, ОСОБА_5 попросив його допомогти іншим працівникам завантажити пиломатеріали, які готувались до відправки. В минулому він працював на цій пилорамі і більшість працівників були йому знайомі.

 Після обіду вони знову приступили до виконання робіт і близько 15 години він зайшов в приміщення пилорами в кімнату, в якій працівники переодягаються. Слідом за ним зайшов ОСОБА_3, з яким він був знайомий, однак до цього в нього не виникало жодних конфліктних ситуацій. Зайшовши в приміщення кімнати, ОСОБА_3 почав безпричинно звинувачувати його в тому, що він відмовляється виконувати роботи і він почав висловлюватись на його адресу нецензурними словами. Вислухавши ОСОБА_3, він відповів, що працює як і інші працівники.

 Його відповідь розлютила ОСОБА_3 і останній вдарив його в плече. Від цього удару він впав на вішалку з одягом, а потім на підлогу і коли він  піднявся, то намагався  нанести нападнику удар рукою, але йому це не вдалося, оскільки ОСОБА_7 їх розборонив. Після цього він залишився в кімнаті, а ОСОБА_3 вийшов з приміщення кімнати. Через декілька хвилин він помітив, що в нього пропала шапка, без якої він не міг працювати, бо було холодно і зрозумів, що ОСОБА_3 підняв його шапку, оскільки згинався за чимось.

 Вийшовши з приміщення кімнати, він підійшов до калібровочного верстата, за яким працював ОСОБА_3, і почав вимагати, щоб останній повернув йому шапку. У відповідь ОСОБА_3 підійшов до нього і наніс йому удар рукою в обличчя.В момент, коли підсудний наносив йому удар, він розмовляв з ОСОБА_6, тому підсудний вдарив його ззаді правою рукою в щелепу справа.  Від цього удару він відчув різку біль в челюсті, впав до землі, вдарившись до дерев»яних колод. Після цього він став себе погано почувати і відійшов від ОСОБА_3М.а останній більше не наносив йому ударів. Підсудний відшкодував йому завдані злочином збитки, просить суворо не карати підсудного;

- аналогічними показаннями свідка ОСОБА_6, даними ним в ході судового розгляду справи;

- показаннями свідка ОСОБА_8, який суду пояснив, що 18 вересня 2008 року в другій половині дня він прийшов на пилораму, яка знаходиться в с.Шевченково Долинського району, щоб поговорити з власником ОСОБА_5 з приводу придбання у останнього обрізків дощок для опалення. Прийшовши на пилораму, побачив, що працівники виконували різні роботи, а ОСОБА_5 не було. Він вирішив зачекати і в той момент, коли він перебував в приміщенні пилорами і розмовляв з робочими, побачив, що між ОСОБА_4, якого знав раніше, та ОСОБА_3  виникла суперечка, яка переросла в бійку. Він бачив, як від удару ОСОБА_3, який стояв позаду ОСОБА_4, останній почав падати на землю і падаючи до землі, вдарився до дерев'яної колоди, яка знаходилася поруч. Після цього ОСОБА_4 піднявся із землі, сказав, що в нього дуже сильно болить щелепа і конфлікт припинися. З приводу чого виникла суперечка - йому не відомо;  

- аналогічними показаннями свідка ОСОБА_9, даними ним в ході судового розгляду справи;

- протоколом огляду місця події від 21.09.2008 року (а.с. 11, 12), з якого встановлено, що місцем події являється пилорама, яка знаходиться в с.Шевченково Долинського району Івано-Франківської області,  яка є власністю ПП ОСОБА_5;

пилорама знаходиться на території колишнього колгоспу; приміщення пилорами являє собою одноповерховий цегляний будинок, покритий шифером; в приміщенні знаходиться ленточна рама для порізки дерев»яних колод; на території пилорами, на вулиці, знаходяться колоди дерева та насип тирси;

вхід в приміщення пилорами здійснюється через двостворчасті дерев»яні двері; з ліва від вхідних дверей в приміщенні мається кімната для переодягання працівників та верстат для гостріння стрічкових пил;  

- висновком судмедексперта № 295/263-Е від 31.10.2008 року (а.с. 26, 27), з якого встановлено, що у ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, малось тілесне ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи справа в ділянці кута з незначним зміщенням;

описане тілесне ушкодження спричинене дією тупого твердого предмета, могло утворитися як при нанесенні удару останньому в ділянку нижньої щелепи, так і при падінні з наступним ударом до такого, можливо в термін, вказаний в постанові, і відноситься до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров»я.

При таких доказах суд вважає доведеною вину підсудного у вчиненні злочину, правильною кваліфікацію його дій за ст.122 ч.1 КК України, оскільки він умисно заподіяв середньої тяжкості тілесне ушкодження ОСОБА_4, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я.

Суд критично оцінює показання підсудного в частині, де він вказує, що потерпілий не від його удару отримав перелом щелепи, а від падіння на землю з наступним ударом до дерев»яної колоди, бере за основу обвинувачення показання потерпілого та свідків по справі, з яких вбачається, що саме від умисного удару підсудного правою рукою у область щелепи справа потерпілому, а не при падінні останнього на землю з наступним ударом до дерев»яної колоди, потерпілий ОСОБА_4 отримав середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке  викликало тривалий розлад здоров»я останнього.  

Обираючи покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину та його особу: те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиросердечно розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується за місцем проживання, відшкодував потерпілому завдані злочином збитки, останній просить суворо не карати підсудного.

Щире каяття підсудного, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування потерпілому завданих злочином збитків суд визнає за обставини, які пом”якшують покарання підсудного; обставин, які обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

З урахуванням обставин, які пом”якшують покарання підсудного та його особи: він вперше вчинив злочин середньої тяжкості, потерпілий просить суворо не карати підсудного - суд вважає за можливим призначити підсудному покарання, яке б відповідало вчиненому ним злочину та його особі, в межах санкцій ч. 1 ст. 122 КК України та із застосуванням ст.75 КК України, поклавши на нього обов»язки, передбачені ст.76 КК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним за ст. 122 ч. 1 Кримінального кодексу України та покарати обмеженням волі на строк 2 (два) роки.

Застосувати ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням, з іспитовим строком – 1 (один) рік.

Відповідно до вимог ст.76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_3 обов”язки:  повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_3 – підписку про невиїзд - залишити без зміни до вступу вироку в законну силу.

Апеляція на вирок суду може бути подана протягом п’ятнадцяти діб з часу його проголошення через Долинський районний суд Івано-Франківської області до апеляційного суду Івано-Франківської області.

Суддя: