Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 2-711/10

Провадження № -

РІШЕННЯ

Іменем України

23 грудня 2010 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

Головуючого судді Шимон Л.С.

при секретарі Мельник Ж.А.

за участю представника позивача ОСОБА_1

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Коростишеві цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та надання можливості встановити паркан на межі земельної ділянки згідно Державного акту на право приватної власності на землю,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернулась до суду з позовною заявою про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та надання їй можливості встановити паркан на межі земельної ділянки згідно Державного акту на право приватної власності на землю. В обґрунтування позовної заяви вказує, що проживає у власному будинку, на підставі рішення виконкому Стрижівської сільської ради від 22.02.2002р. №11 отримала у приватну власність земельну ділянку площею 0,3547га в межах згідно з планом, земельна ділянка №1, власником якої є позивач, площею 0,1452га розташована за адресою с.Стрижівка вул.Леніна, 14, державний акт ЖТ №991668. Вказана земельна ділянка №1 граничить із земельною ділянкою відповідачів по справі та має спільну межу - при приватизації земельної ділянки проводилось узгодження меж між сусідами і відповідачі по справі не мали жодних претензій до відповідача стосовно меж, про що свідчать їх підписи в протоколі погодження. Однак, вказує, що на день звернення з позовною заявою склалась ситуація, що відповідачі по справі порушують право позивача на користування землею, а саме: неодноразово втручались в виконання робіт в межах земельної ділянки - при присипці прифундаментної території для усунення просідання грунту створили сварку, при укладанні хмизу біля будинку розкидали укладене з вимогами його прибрати, при спробі відновлення та фарбування стін будинку створили сварку, при цьому неодноразово попереджались про те, що земельна ділянка є власністю позивача і вказані дії нею проводились на законних підставах. В позовній заяві позивач також вказує, що 201 Ороку, накопичивши кошти, мала намір

С9

побудувати паркан по межі з ділянкою ОСОБА_2 Для уточнення граничних меж були виклакані представники селищної ради, Геоцентру, а також запрошені відповідачі. Однак, під час проведення розмежування зі сторони відповідачів виникла сварка, в результаті чого працівники перервали виконання своїх обов'язків. Отже, на підставі ст.ст.317, 319, 321,325,373,386,391 ЦК України просить зобов'язати відповідачів усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою та надати можливість встановити паркан на межі.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав з викладених в ній підстав, вказує також, що в минулому межа між сусідами узгоджувалась, робились заміри і був підписаний протокол погодження меж; уточнив, що просить суд усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, які зазначені в позовній заяві, та надати можливість встановити паркан на межі; паркан на даний момент не існує в натурі, позивач лише має намір його побудувати. Просить позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні відповідачі та їх представник вимоги позовної заяви не визнали в повному обсязі, просять в позові відмовити в повному обсязі, відповідачі пояснили, що вказаних перешкод у здійсненні користування земельною ділянкою відповідачу не чинять, представник відповідачів також суду пояснив, що як позивач, так і відповідач ОСОБА_2 мають державні акти на право власності кожен на свої земельні ділянки, які межують між собою, акти виготовлені однією проектною організацією. Не заперечує, що паркан необхідно встановити, але не за тих меж, оскільки Державний акт ОСОБА_5 виготовлений і зареєстрований в 2002році, а межі - це помилка проектної організації, оскільки накладка Державного акту виходить різною, так як у відповідача акт нового зразка - виконаний у новій системі координат, а у позивача межові знаки виконані по старому зразку без точок поворотів, без координат, не має прив'язки до об'єкта, не має кадастрового номеру, межу встановити неможливо, тобто державний акт на право власності ОСОБА_2 оформлений згідно вимог чинного земельного законодавства, натомість акт ОСОБА_5 - ні, при цьому сервітут не передбачено. Отже, оскільки чітко встановити точні межі земельних ділянок згідно наявного у ОСОБА_5 акту не є можливим, це відповідно не передбачає можливості побудови будь-якого паркану, вважає позов безпідставним.

Допитаний в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_7 суду показав, що є Стрижівським сільським головою з 1998року. Між сторонами по справі - сусідами по селу виник спір, в них мається 2 Державні акти про право власності на свої земельні ділянки, виготовлені однією проектною організацією. Позивач зверталась до свідка, і він був присутній при спробі встановити розмежування. Однак, межі в натурі встановлені не були по причині конфлікту сторін.

Допитаний в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_8 суду показав, що була викликана разом з працівниками геоцентру коли між сторонами проводилось встановлення меж земельних ділянок. Проведення вимирів починали від ОСОБА_1 до Крись, перша точка відштовхувалась з дороги, однак ОСОБА_2 вступив в суперечку за 1 точку виміру і питання виникало за землю за хатою, при цьому калітку геодезисти відносили до ОСОБА_5. Після виникнення суперечки поїхали.

Допитаний в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_9 суду показав, що працює ПМП «Геоцентр», був виклаканий на виїзд в с.Стрижівка для обмірів, однак свою роботу не закінчив, оскільки виникла сварка, при цьому хто розпочав сварку не пам'ятає. Пояснив суду також, що координати земельних ділянок існують, і межі за ними встановити можна. Вважає, що порушень при видачі Державних актів не було, всі граничні точки згідно попереднього Державного акту 2002р. було враховано і акти робились однією проектною організацією, межові знаки не встановлені. Вказує, що точкою прив'язки слугувало певне місце - в с.Стрижівка це початок центральної вулиці, обмінний файл по ділянці ОСОБА_2 виготовлено, прив'язкою був забор і будинок.

Допитаний в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_10 суду показала, що обслуговує Стрижівську сільську раду як інженер-землевпорядник. Була присутня під час розмови сторін, за якої відповідач погодилась надати позивачу ОСОБА_5 1,5м, оскільки будинок стоїть практично на межі, при цьому була усна домовленість, що буде зроблено прохід і він залишиться на цьому місці. В грудні 2001р. чи в лютому 2002р. було підписано протокол погодження меж (підписали позивач та відповідач ОСОБА_3І.). Звертає увагу суду, що Державні акти старого зразка робились у простій системі координат, а зараз повинні виконуватись у єдиній державній системі координат, хоча обидва є дійсними.

Заслухавши пояснення відповідачів, представників позивача, відповідачів, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що згідно архівного витягу, рішенням Стрижівської сільської ради №11 від 22.02.2002р. дозволено виготовити ОСОБА_5 Державний акт на земельну ділянку в тому числі 0,1452га для обслуговування житлового будинку та 0,2095 для ВОСГ. Відповідно Державного акту на право приватної власності на землю ЖТ №001668 (зареєстровано в книзі за №211 від 04.03.2002р.) ОСОБА_5 є власником земельної ділянки в с.Стрижівка по вул.Леніна 14 для будівництва та обслуговування жилого будинку та споруд - 0,1452га, ділянка межує із землями ОСОБА_2 Згідно відповіді Житомирської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» від 07.12.2010р. відомості про реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку за ОСОБА_5 в Коростишівському районному відділі відсутні.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯГ №797815 від 06.09.2007р. ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0954га у межах згідно з планом в с.Стрижівка по вул..Леніна 15 для ведення особистого селянського господарства, ділянка межує із землями ОСОБА_5

Як вбачається з акту від 30.07.2010р., цього дня була спроба встановити межові знаки відповідно до державних актів на земельні ділянки між садибами ОСОБА_5 та ОСОБА_2, встановлення не було можливим по причині виникнення сварки зі сторони Крись до працівників «Геоцентру», в результаті чого працівники відмовились від проведення розмежування земельних ділянок.

Статтею 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (ст..386 ЦК України). Положеннями статті 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Вказані норми містить і ст..60 ЦПК України, крім того, докази подаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Однак позивачем суду не надано переконливих доказів, які би підтверджували здійснення відповідачами перешкод у користуванні позивачем ОСОБА_5 своїм майном, а також можливих перешкод у побудові майбутнього паркану на межі земельних ділянок.

Керуючись ст.ст. 10,11,58,60,61,209,212,213,214,215,218 ЦПК та ст.ст.317,319,321,373,391 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та надання можливості встановити паркан на межі земельної ділянки згідно Державного акту на право приватної власності на землю відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської

області через Коростишівський районний суд Житомирської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти

днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не

були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового

рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня

отримання копії цього рішення.

Суддя Л.С.Шимон