Справа № 2-1086/09

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2009 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:         головуючого судді: - ОСОБА_1

        при секретарі:     - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосія цивільну справу за позовом  ОСОБА_3 до  Державного підприємства „Науково-дослідний інститут аеропружних систем”  про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ДП „Науково-дослідний інститут аеропружних систем”, у якому просить стягнути з відповідача на його користь борг у сумі  30000 грн.,  відсотки за несвоєчасне повернення боргу у сумі 1050 грн., пеню у сумі 5400 грн., витрати на юридичну допомогу у сумі 5000 грн., а  також стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.03.2007 року між сторонами було укладено договір займу, відповідно до якого позивач передав відповідачу грошову суму у розмірі 30000 грн., яку останній повинен був повернути у строк не пізніше 05.08.2007 року, до тепер відповідач свої обов’язки не виконав, посилаючись на відсутність коштів, у зв’язку із чим позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав на підставі ст.ст. 525, 526, 625, 1046 ЦК України.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав заяву, в якої просить справу розглянути за його відсутністю, позовні вимоги підтримує.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час день та місце розгляду справи сповіщений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, про причини неявки суду не повідомив, при таких обставинах суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, всебічно з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх  вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає установленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

 ОСОБА_3 та ДП „Науково-дослідний інститут аеропружних систем” 14.03.2007 року уклали договір займу, відповідно до якого позивач передав відповідачу 30000 грн., а останній зобов’язався повернути зазначену суму до 01.08.2007 року, у разі порушення строків поверненої суми займу, відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми займу за кожен день прострочення. Договір відповідає вимогам ст.ст. 1046, 1047 ЦК України та є підтвердженням укладеного договору позики між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем)  у  строк та в порядку,  що встановлені договором.

Статтею 536 ЦК України  передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У позовної заяві ОСОБА_3 визначив період прострочення за договором позики  за час з 05.08.2007 року по 05.10.2008 року, позовні вимоги не уточнював, додаткової позовної заяви не надавав, сума відсотків за порушення договірних зобов’язань,  відповідно до розрахунку склала 1050  грн.

Відповідно до п.6.2 Договору займу, у разі порушення строків повернення отриманого займу боржник сплачує кредиторові пеню у розмірі 0,1% від суми займу за кожен день прострочення. Стаття 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошевого зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

З розрахунку, наданого позивачем виходить, що він просить стягнути з відповідача  пеню за 180 днів прострочення у сумі 5400 грн.,  позовні вимоги не змінював та не доповнював.

З огляду на вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню борг у сумі 30000 грн., а також сума пені, передбачена договором, у розмірі 5400  грн., та 3% відсотка річних від простроченої суми у розмірі 1050 грн., а всього – 36450 грн.

Вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача грошової суми  у рахунок сплати послуг ПП ОСОБА_4 у розмірі 5000 грн. не підлягають задоволенню, тому що договір про надання правової допомоги складений 20.10.2008 року, тобто до відкриття провадження по даній цивільній справі, крім того, ПП ОСОБА_4 не приймав участі при розгляді справи, не встановлений його  статус при наданні послуг. При таких обставинах, у суду немає правових підстав для віднесення зазначеної суми до судових витрат.

Згідно вимогам ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати за оплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі  444,50 грн.  відповідно до наданих квитанцій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 84, 88, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 536, 549, 625, 1046-1050 ЦК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з  Державного підприємства „Науково-дослідний інститут аеропружних систем” на користь ОСОБА_3  борг по договору позики в сумі 36450 грн., витрати на сплату судового збору та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 444,50 грн., а всього 36894 (тридцять шість тисяч вісімсот дев’яносто чотири) грн. 50 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Феодосійській міській суд шляхом подачі в 10 денний термін з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя                                   О.В. Самойлова