Справа № 2 - 120/ 2009р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 березня 2009 р. Маньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого – судді - І.Д. КАЛІЄВСЬКОГО
при секретарі - Г.М. ОСТАПЕНКО
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до Чорнокам’янської сільської ради, с. Чорна Кам’янка, Маньківського району, Черкаської області , про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом, суд
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом.
На підставу своїх вимог спирається на те, що 20 грудня 1999 року в селі Іваньки, Маньківського району, Черкаської області, померла баба позивача, ОСОБА_2, після смерті якої відкрилась спадщина на будинок в селі Іваньки, на земельну частку (пай) в селі Юрпіль, Маньківського району, Черкаської області, оскільки вона все своє трудове життя працювала в колгоспі „Перемога”, с. Чорна Кам’янка, Маньківського району, Черкаської області, звідки вийшла на пенсію. На все належне спадкодавцеві майно вона з життя вчинила заповіт на ім’я позивача. В обумовлений законом, шестимісячний термін він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини і проживав із спадкодавцем однією сім’єю по день її смерті, що свідчить про прийняття ним спадщини, що підтверджується довідко Іваньківської сільської ради та нотаріальної контори. Проте оформити право власності на земельну частку (пай) в нотаріальному порядку він не може, оскільки баба за життя не отримала державного акту на землю, на який відповідно до законодавства, мала право. Проте її не включено у списки на одержання земельної частки (паю) тому, після виходу на пенсію, вона переїхала проживати в інше село, де і померла. А тепер йому стало відомо, що спадкодавцеві не правильно відмовили у її законному праві на належне їй майно, на яке позивач має право після відкриття спадщини. В даний час лише в судовому порядку можливо вирішити його проблему, що змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги.
Представник Чорнокам’янської сільської ради в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та категорично заперечував на їх задоволення.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає до задоволення згідно вимог ст. ст.256, 257, 1233, 1234, 1236 ЦК України, ст. 23 Закону України “Про власність”, оскільки як дійсно було встановлено в судовому засіданні, 20.12.1999 р., в с. Іваньки, Маньківського району, Черкаської області, померла баба позивача, ОСОБА_2, після смерті якої відкрилась спадщина на майно. В обумовленому законом порядку позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що підтверджується довідкою Іваньківської сільської ради та нотаріальної контори. Позивач також вважає, що померла мала право на земельну частку (пай) в селі Юрпіль, Маньківського району, Черкаської області, оскільки вона все своє трудове життя працювала в колгоспі „Перемога”, с. Чорна Кам’янка, Маньківського району, Черкаської області, звідки вийшла на пенсію. Проте оформити право власності на земельну частку (пай) в нотаріальному порядку він не може, оскільки баба за життя не отримала державного акту на землю. А також позивач вважає, що померлу не законно не включено у списки на одержання земельної частки (паю) оскільки, після виходу на пенсію, вона переїхала проживати в інше село, де і померла і позивач вважає, що спадкодавцеві не правильно відмовили у її законному праві на належне їй майно, на яке позивач має право після відкриття спадщини.
Проте у відповідності до ст. 257 ЦК України позовна давність, у межах якої особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу встановлена тривалістю три роки, а з матеріалів справи вбачається, що гр. ОСОБА_2 померла 20.12.1999 р., що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.5), а КСГП ”Перемога” державний акт на право колективної власності на землю виданий 07.11.1995 року, що підтверджується довідкою відділу держкомзему у Маньківському районі Черкаської області від 29.01.2009 року № 327 (а.с.7)., і оскільки у відповідності до ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом може бути збільшена лише за домовленістю сторін у письмовій формі, а також враховуючи думку відповідача, вбачається пропуск строку протягом якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.
Посилання позивача проте, що спадкодавцеві безпідставно відмовили у видачі земельного паю, спростовується, показами відповідача та матеріалами справи, згідно яких не вбачається і судом в судовому засіданні не встановлено факту звернення спадкодавця за його життя з питання включення її в списки пайовиків для видачі земельного паю. Крім того, оскільки спадкодавець у 1978 році виїхав за межі с. Юрпіль, Маньківського району на постійне проживання в інший населений пункт, як було встановлено в судовому засіданні відповідно до показів представника позивача та відповідача, і в матеріалах справи відсутні будь-які відомості чи отримувала спадкодавець в іншому населеному пункті земельний пай, відсутня трудова книжка, що унеможливлює встановити факт перебування в членах колгоспу „Перемога”.
Посилання позивача на те, що даний спірний земельний пай повинен бути у його власності на підставі заповіту, спростовується самим заповітом ОСОБА_2К.(а.с.6), згідно якого вбачається, що спадкодавець заповідає позивачу лише майно, яке належить спадкодавцю на день смерті, оскільки у відповідності до ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов’язки, які йому належать на момент складання заповіту, а також ті права та обов’язки, які можуть йому належати у майбутньому, і як вбачається гр. ОСОБА_2 заповітом охопила лише майно яке належало їй на день смерті, тобто станом на 20.12.1999 року, а тому оскільки сама спадкодавець не зверталася з питання включення її в списки пайовиків для видачі земельного паю за життя, а також оскільки пройшов строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу, а саме спадкодавець помер 20.12.1999 року, спадкова справа заведена в 2002 році, що підтверджується довідкою нотаріальної контори (а.с.13), а звернення до суду відбулося лише 09.02.2009 року, і відповідач в письмовому запереченні на позовні вимоги, які підтриманні ним в судовому засіданні заявив про сплив позовної давності, то у відповідності до ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, тому суд вважає за необхідне застосувати позовну давність, оскільки відповідачем зроблена заява про спив позовної давності до винесення судом рішення, а питання щодо поновлення позовної давності ні позивачем в позовній заяві ні представником позивача в судовому засіданні не ставилося, як і суду не було надано жодних поважних причин, підстав пропуску позовної давності, і тому позов позивача задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 58, 59, 60, 213, 215 ЦПК України, ст. 23 Закону України “Про власність”, ст. ст. 256, 257, 267, 1233, 1234, 1236 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В:
В задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до Чорнокам’янської сільської ради, с. Чорна Кам’янка, Маньківського району, Черкаської області , про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом - відмовити.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається в апеляційний суд Черкаської області через Маньківський районний суд Черкаської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ І.Д. КАЛІЄВСЬКИЙ