Головуючий в 1 інстанції - Челюбєєв Є.В.
Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
05 серпня 2008 року справа № 22-а-7992/08
м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Ястребової Л.В.
суддів Ляшенко Д.В., Горбенко К.П.
при секретарі
судового засідання Агейченковій К.О.
за участю сторін:
представника позивача - ОСОБА_2
представник відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради
на постанову Дзержинського міського суду Донецької області
від 07 травня 2008 року
по справі № 2-а-29/08 (суддя Челюбєєв Є.В.)
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради
про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2005 - 2007 роки, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1. звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2005 - 2007 роки.
Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 07 травня 2008 року у справі № 2-а-29/08 позовна заява задоволена частково: визнані неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради по відмові ОСОБА_1 у виплаті недоотриманих сум компенсації на оздоровлення за 2007 рік, стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради на користь ОСОБА_1 1670 гривень.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати судове рішення та постановити нове рішення.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином
Представник позивача під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважав, що постанова суду є законна та обгрунтована, ухвалена відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі всебічного та повного з'ясування обстави.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.
ОСОБА_1. має статус громадянина, який постраждал внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, та є інвалідом 3 групи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, та вкладником до посвідчення НОМЕР_2(.а.с.3). Перебуває на обліку в Управліні праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради. Відповідно до листа Управління праці та соціального захисту насселення Дзержинської міської ради №06/11836 від 29.10.2007 року позивачеві була виплачена щорічна допомога на оздоровлення за 2005 рік у розмірі 90,00 грн., за 2006 рік - у розмірі 90,00 грн., за 2007 рік - у розмірі 90,00 грн. (а.с.6)
Статтею 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановлено, що щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 3 - ї групи виплачується в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітньої плати визначається на момент виплати.
Як вважає апелянт, при виплаті одноразової компенсації треба керуватись розміром допомоги, який встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Статтею 63 Закону передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 48 спеціального Закону щорічна допомога на оздоровлення сплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання громадянина.
Постановою Кабінету Міністрів україни від 4 березня 2002 року № 256, якою затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компенсації яких належить питання праці та соціального захисту населення.
Таким чином, відповідач є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету та на нього покладений обов'язок щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, зокрема, пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Колегія суддів вважає необґрунтованим застосування відповідачем при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення розміру таких виплат, які встановлені Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 №Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а з 2005 року Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Статею 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачена щорічна допомога на оздоровлення особам, зокрема інвалідам 3 групи - чотири мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітньої плати визначається на момент виплати.
Тобто, нормами спеціального Закону визначений розмір щорічної допомоги як величина, кратна розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на час здійснення виплати.
Всупереч нормам спеціального закону, зазначеними постановами встановлені конкретні розміри такої компенсації, зокрема за 2005 рік - у розмірі 90,00 грн., за 2006 рік - у розмірі 90,00 грн., за 2007 рік у розмірі - 90,00 грн.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу у відповідності до пункту 2 Указу Президента України “Про Єдиний державний реєстр нормативних актів” від 27.06.1996 року стосовно преюдиції нормативних актів.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню норми ст. 48 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Закони України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2007 роки, а не вказаної Постанови КМУ.
Конституція - Основний Закон України і має найвищу юридичну силу, а тому колегія суддів приходить до висновку, що у зазначеній ситуації, суд першої інстанції вірно застосував конституційні положення щодо пільг, компенсацій і гарантій, які Держава надає громадянам.
Стосовно посилання в апеляційній скарзі на пропущення позивачем процесуального строку для звернення з позовом до суду, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, ссвобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для зверенення до адміністративного суду. Пунктом 3 частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України передбачається, що позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
У зв'язку з тим, що позивач є особою, яка має статус громадянина постаждалого внаслідок Чорнобильської категорії, , 1 категорії, є інвалдом 3 групи а спірні грошові кошти йому виплачуються на оздоровлення у зв'язку з ушкодженням здоров'я, тому позовна давність на ці правовідносини не поширюється.
Враховуєче зазначене, колегія суддів, вважає що суд першої інстанції не вірно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому постанова підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, ст. 9, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради на постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 07 травня 2008 року у справі № 2-а-29/08 - задовольнити частково.
Постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 07 травня 2008 року у справі № 2-а-29/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2005 - 2007 роки - скасувати.
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради по відмові ОСОБА_1 у виплаті недоотриманих сум компенсації на оздоровлення за 2005, 2007 роки, виходячи з розмірів встановлених ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету на користь ОСОБА_1 суму допомоги на оздоровлення за 2005 рік у сумі 1238 грн., за 2007 рік у розмірі 1670 гривен, а всього 2908 гривен.
Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя
Судді