ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від "07" лютого 2007 р. по справі № 3/5-38
за позовом дочірньої компанії „Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі філії газопромислове управління „Львівгазвидобування”, м. Львів
до відповідача: дочірнього підприємства „Волинський облавтодор”, м. Луцьк
про стягнення 1966 грн. 65 коп. заборгованості
Голова господарського суду Волинської
області Кравчук В.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Стеблецький Р.В. –провідний юрисконсульт юридичного відділу філії газопромислове управління „Львівгазвидобування” ДК „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України” (дов. №2-52д від 10.01.2007р.)
від відповідача: Богдан А.Ю. –начальник юридичної служби ДП „Волинський облавтодор” (дов. №42/10-70/02 від 24.01.2007р.)
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін було роз’яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні на підставі ст. 22 ГПК України учасникам судового процесу було роз’яснено їх права та обов’язки. Заяв та клопотань на розгляд господарського суду не поступило.
Суть спору: Позивач –дочірня компанія „Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі філії газопромислове управління „Львівгазвидобування”, м. Львів звернувся до господарського суду з позовом про стягнення на його користь з відповідача –дочірнього підприємства „Волинський облавтодор”, м. Луцьк 1966,65 грн. заборгованості по оплаті відпущених згідно накладних №№782, 783 від 14.11.2002р. та довіреності серії МАБ №342842 від 08.11.2002р. товарно-матеріальних цінностей (дизельного палива та бензину).
Ухвалою господарського суду від 24.01.2007р. у зв’язку з неподанням позивачем витребуваних судом документів та неявкою в судове засідання повноважного представника філії газопромислове управління „Львівгазвидобування” розгляд справи відкладався.
В судовому засіданні 07.02.2007р. представник позивача пред’явлений до відповідача позов підтримав та просить суд задовольнити останній в повному об’ємі.
Відповідач у відзиві №42/10-70/02 від 24.01.2007р. на позовну заяву пред’явлені до дочірнього підприємства „Волинський облавтодор” позовні вимоги заперечив та просить суд в позові відмовити. В обґрунтування викладеного стороною здійснюється посилання на пропуск позивачем строків позовної давності та відпуск останнім відповідачу нафтопродуктів згідно накладних №№782, 783 від 14.11.2002р., довіреності серії МАБ №342842 від 08.11.2002р. в рахунок оплати виконаних ДП „Волинський облавтодор” на замовлення ДК „Укргазвидобування” в 2002 році робіт.
У додатковому відзиві за №70/20-70/02 від 07.02.2007р. та представник ДП „Волинський облавтодор” в судовому засіданні з приводу позовних вимог ДК „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України” в особі філії газопромислове управління „Львівгазвидобування” заперечили з посиланням на те, що створена в 2002 році філія „Горохівський райавтодор” в договірних відносинах з позивачем не перебувала і не мала права самостійно укладати з ним договори на виконання робіт чи поставку паливно-мастильних матеріалів, оскільки не була і не є юридичною особою, ДП „Волинський облавтодор”, яке є юридичною особою, паливно-мастильних матеріалів по вказаних в позовній заяві накладних і довіреності не отримувало, накладних і доручення не підписувало і печаткою не посвідчувало, до пред’явлення позову позивач повинен був провести з відповідачем звірку взаємних розрахунків та представити суду відповідний акт. У зв’язку з викладеним, а також з посиланням на пропуск позивачем строків позовної давності, трьохрічний термін якої збіг 08.11.2005р., відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову останнього.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
Філією газопромислове управління „Львівгазвидобування” дочірньої компанії „Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Львів в листопаді місяці 2002 року здійснювався відпуск філії „Горохівський райавтодор” дочірнього підприємства „Волинський облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м. Горохів товарно-матеріальних цінностей.
У відповідності до накладних №№782, 783 від 14.11.2002р. (довіреність на отримання товару серії МАБ №342842 від 08.11.2002р., виписана отримувачем на ім’я Голодевич Лариси Тимофіївни) управлінням „Львівгазвидобування” було здійснено відпуск філії „Горохівський райавтодор” нафтопродуктів загальною вартістю 1966,65 грн., зокрема, згідно накладної №782 бензин марки А-76(Д) в кількості 0,805 тонн вартістю 1598,74 грн., а згідно накладної №783 дизельне паливо в кількості 0,219 тонн вартістю 367,91 грн. Строків оплати відпущених нафтопродуктів сторонами у визначених накладних та довіреності встановлено не було.
Відпуск філією газопромислове управління „Львівгазвидобування” товарно-матеріальних цінностей філії „Горохівський райавтодор” ДП „Волинський облавтодор”, а також одержання останньою товару у вказаного управління підтверджується долученими до матеріалів справи копіями та представленими додатково представником позивача в судовому засіданні оригіналами зазначених накладних і довіреності – а.с. 8-10, 36-38. Сумнівів в достовірності визначених документів у господарського суду не виникло, сторонами також не було зазначено обставин в посилання на недостовірність накладних та довіреності, оригінали котрих долучено до матеріалів справи.
Факт отримання нафтопродуктів від позивача у визначених обсягах та вартості не заперечується та підтверджується також ДП „Волинський облавтодор” у відзивах підприємства на позовну заяву та поясненнях представника останнього в судовому засіданні.
Проте, філія „Горохівський райавтодор” дочірнього підприємства „Волинський облавтодор” свої зобов’язання в частині проведення з філією газопромислове управління „Львівгазвидобування” дочірньої компанії „Укргазвидобування” розрахунків по оплаті відпущених товарно-матеріальних цінностей не виконала, вартість останніх у встановленому порядку не сплатила, у зв’язку з чим заборгувала позивачу 1966,65 грн.
Будь-яких доказів в підтвердження проведення часткових чи повних розрахунків з позивачем по оплаті відпущених останнім нафтопродуктів відповідачем представлено не було.
Відповідно до ст. 165 Цивільного кодексу Української РСР, положення котрого діяли на момент виникнення між сторонами зобов’язань (листопад місяць 2002 року) та ст. 530 Цивільного кодексу України, положення котрого діють на даний час, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
15.12.2006р. у встановленому законодавством порядку позивачем на адресу дочірнього підприємства „Волинський облавтодор” та його філії „Горохівський райавтодор” було направлено вимогу за №02-4428 (а.с. 11) про необхідність проведення останніми всіх належних розрахунків перед філією газопромислове управління „Львівгазвидобування” дочірньої компанії „Укргазвидобування” по оплаті відпущених останнім товарно-матеріальних цінностей та погашення заборгованості в сумі 1966,65 грн. Докази направлення вимоги –оригінали поштових повідомлень про вручення поштових відправлень від 19.12.2006р. долучено до матеріалів справи (а.с. 39, 40).
Зазначену вимогу у визначені ст. 165 ЦК Української РСР та ст. 530 ЦК України строки було залишено дочірнім підприємством „Волинський облавтодор” та його філією „Горохівський райавтодор” без відповіді та належного реагування. Викладене стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про примусове стягнення суми існуючої заборгованості.
У відповідності до положень чинного законодавства України, коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь.
В даному випадку, повноваженнями на право звернення до господарського суду з відповідним позовом філія газопромислове управління „Львівгазвидобування” ДК „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України” наділена у відповідності до Положення про філію, затвердженого 22.11.1998р. з наступними змінами та доповненнями (витяг з Положення –а.с. 35), позовну заяву підписано та інтереси позивача в суді представлено представником філії газопромислове управління „Львівгазвидобування” Стеблецьким Р.В. на підставі виданих останньому довіреностей (а.с. 12, 41).
Згідно представлених суду документів (довідок управління статистики, Положення про філію –а.с. 15-23) філія „Горохівський райавтодор” не наділена статусом юридичної особи, виступає відособленим підрозділом дочірнього підприємства „Волинський облавтодор”, котрий і повинен відповідати за всіма зобов’язаннями філії, в тому числі і за зобов’язаннями перед позивачем по оплаті поставлених останнім товарно-матеріальних цінностей. Викладене стверджується пунктами 1.1, 3.1, 3.3 Положення та підтверджує те, що належним відповідачем у справі виступає саме дочірнє підприємство „Волинський облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”.
Долученими до матеріалів справи документами (накладними та довіреністю), фактами поставки позивачем відповідачу товарно-матеріальних цінностей, отримання останніх відособленим підрозділом ДП „Волинський облавтодор” стверджується укладення між сторонами договору купівлі-продажу нафтопродуктів, котрий містить всі істотні умови, передбачені для угод цього роду законодавством України.
Згідно із ст. 4 Цивільного кодексу Української РСР цивільні права і обов’язки виникають з підстав, передбачених законодавством, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов’язки, відповідно до цього цивільні права і обов’язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 224 ЦК Української РСР та ст. 655 ЦК України).
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов’язання. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами у справі договору купівлі-продажу, відпуск позивачем на виконання його умов товарно-матеріальних цінностей, отримання їх відособленим підрозділом відповідача та не проведення при цьому ні останнім, ні його головним підприємством всіх належних розрахунків і платежів, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 1966,65 грн. заборгованості, пред’явлені філією газопромислове управління „Львівгазвидобування” ДК „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України” до дочірнього підприємства „Волинський облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, підставні і підлягають до повного задоволення.
Разом з тим, враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов’язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок ДП „Волинський облавтодор”.
Представником відповідача в судовому засіданні 24.01.2007р. та у відзиві ДП „Волинський облавтодор” від 24.01.2007р. №42/10-70/02 засвідчувалось, що нафтопродукти згідно накладних №№782, 783 від 14.11.2002р. (довіреність серії МАБ №342842 від 08.11.2002р.) відпускались філії „Горохівський райавтодор” в рахунок виконаних останньою в 2002 році на замовлення позивача ремонтних та дорожніх робіт.
Зазначені заперечення відповідача на позов до уваги господарським судом не беруться, зокрема, з наступних підстав:
Згідно положень статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
В даному випадку, відповідачем у справі не доведено належним чином та не представлено відповідних доказів в підтвердження тих обставин, що стали підставою для заперечення підприємства „Волинський облавтодор” та представника останнього на пред’явлений позов –на неодноразові вимоги суду відповідачем не було представлено жодних документів в підтвердження виконання останнім чи його філією у 2002 році ремонтних, дорожніх та інших робіт (послуг) на замовлення позивача. Крім того, у додатковому відзиві від 07.02.2007р. №70/20-70/02 відповідачем вже зазначається, що документи про виконання „Волинським облавтодором” на користь позивача договірних робіт в 2002 році не збереглися у зв’язку зі спливом строків їх зберігання та ліквідацією в кінці 2002 року діючого на той час Волинського обласного об’єднання державних дорожніх підприємств, в той час, коли нафтопродукти у позивача отримувала саме філія „Горохівський райавтодор” (печатки та штампи на накладних та довіреності), котра у відповідності до Положення про філію (п. 1.1) була створена відповідно до наказу Державної служби автомобільних доріг України від 09.04.2002р. №156, тобто ще задовго до поставки нафтопродуктів. Натомість сам факт виконання зазначених робіт було заперечено представником позивача в судовому засіданні та поясненні від 07.02.2007р. з посиланням на відсутність в даних бухгалтерського обліку в ГПУ „Львівгазвидобування” жодних договірних зобов’язань з Горохівським райавтодором.
Не підтверджуються та спростовуються як матеріалами справи, так і положеннями законодавства України, твердження відповідача стосовно пропуску позивачем строків позовної давності для звернення до суду з відповідним позовом.
У відповідності до положень діючого на момент відпуску позивачем нафтопродуктів Цивільного кодексу УРСР (статті 71, 76) та положень нинішнього ЦК України (статті 256, 257, 261) позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
В даному випадку, враховуючи невизначеність між сторонами будь-яких строків проведення розрахунків за відпущені нафтопродукти, тобто строку виконання відповідачем зобов’язання, перебіг строку позовної давності для позивача розпочинається в силу статей 165 ЦК УРСР та 530 ЦК України по закінченню семиденного строку з моменту вручення відповідної вимоги відповідачу. Враховуючи вручення листа-вимоги ДП „Волинський облавтодор” та його підрозділу –філії „Горохівський райавтодор” 19 грудня 2006 року (як це вбачається з поштових повідомлень), строк позовної давності розпочинається з 26 грудня 2006 року.
Позовна заява філії газопромислове управління „Львівгазвидобування” ДК „Укргазвидобування” про стягнення суми заборгованості була відправлена до господарського суду 28.12.2006р. (поштові документи –а.с. 3, 4) та зареєстрована в суді 09.01.2007р. (вх. №01-35/8).
Щодо заперечень відповідача з посиланнями на необхідність проведення між сторонами звірки взаємних розрахунків та подання позивачем суду відповідного акту, суд вважає за необхідне зазначити, що звірка взаємних розрахунків, котра оформляється відповідним актом, виступає дією, за котрою бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), сам акт звірки не виступає доказом відпуску товарно-матеріальних цінностей та існування певної заборгованості. Необхідність проведення між сторонами відповідної звірки була спростована самим відповідачем у відзиві на позовну заяву та представником останнього в судовому засіданні шляхом засвідчення знищення за терміном зберігання всіх документів, котрі б свідчили про виконання договірних робіт в 2002 році.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 256, 257, 261, 509, 526, 527, 530, 599 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з дочірнього підприємства „Волинський облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” (м. Луцьк, вул. Ковельська, 41, р/р 26000010007301 у ВФ АБ „Брокбізнесбанк”, МФО 303592, код 32035139) на користь дочірньої компанії „Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі філії газопромислове управління „Львівгазвидобування” (м. Львів, вул. Рубчака, 27, р/р 260065 в ЛФ ВАТ „Мегабанк”, МФО 385413, код 25560533) 1966 грн. 65 коп. заборгованості, 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Голова господарського суду
Волинської області В.О. Кравчук
дата підписання повного
тексту рішення суду:
10.02.2007р.