Справа №2-391-2009
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
24 березня 2009 року м. Вінниця
Староміський районний суд м. Вінниці в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
при секретарі Кобелевій С.О.,
з участю прокурора Коханець І.В.
позивачки ОСОБА_1
представника відповідача Чорної С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом прокурора Староміського району м. Вінниці в інтересах ОСОБА_1 до Вінницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» про повернення банківського вкладу, стягнення моральної шкоди, -
в с т а н о в и в :
Прокурор Староміського району м. Вінниці в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вінницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» про повернення банківського вкладу, стягнення моральної шкоди. Ухвалою суду до участі в справі в якості співвідповідача було притягнуто юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк». Мотивований позов тим, що 01.12.2008 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Український промисловий банк» укладено договір банківського вкладу №1003/0305318001498004. Згідно з умовами даного договору банк прийняв від ОСОБА_1 гроші в сумі 24690 доларів США строком на 33 дні - з 01.12.2008 р. по 02.01.2009 р., з процентною ставкою 14%. Після проходження строку дії договору банківського вкладу ОСОБА_1 звернулась до банку про повернення їй депозитних коштів, але їй було повернуто 19.01.2009 р., 21.01.2009 р. та 22.01.2009 р. лише по 1000 доларів США, всього 3000 доларів. На письмове звернення ОСОБА_1 про повернення належних їй коштів, керуючий відділенням надав відповідь від 03.02.2009 р. про те, що діє мораторій, встановлений НБУ, по закінченню його дії банк буде виконувати свої зобов'язання перед клієнтами. Прокурор, діючий в інтересах ОСОБА_1 просить стягнути з банку на користь ОСОБА_1 банківський вклад в сумі 21690 доларів США, зобов'язати банк нарахувати та виплатити їй відсотки за користування її вкладом за договором та відсотки за строк користування її вкладом понад передбачений термін та моральну шкоду в сумі 50000 грн., завдану внаслідок невиконання свого зобов`язання. Моральна шкода полягає в погіршенні стану здоров`я, підвищенні кров`яного тиску та рівня цукру в крові, переживанні та безсонні, пов`язаних з невиплатою грошей.
В судовому засіданні прокурор Коханець І.В. позов підтримала в повному обсязі відповідно до обставин, викладених у позовній заяві. Просила стягнути з ТОВ «Український промисловий банк» в особі Вінницької філії ТОВ «Укрпромбанк» на користь ОСОБА_1 суму депозитних коштів за договором банківського вкладу від 01.12.2008 р. в розмірі 21690 грн. доларів США, відсотки за вкладом, відсотки за користування вкладом понад строк дії договору та моральну шкоду.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала відповідно до обставин, викладених у ньому. Пояснила, що заощадила гроші в сумі 24690 доларів США для придбання у власність квартири та внесла кошти на зберігання у Вінницьку філію ВАТ «Укрпромбанку» на 33 дні - з 01.12.2008 р. по 02.01.2009 р. Маючи намір придбати однокімнатну квартиру, 28.01.2009 року уклала угоду про завдаток в сумі, еквівалентній 3000 доларам США. До цього вона неодноразово зверталась до банку з заявою про повернення коштів, але їй було безпідставно відмовлено. Внаслідок таких дій вона втратила можливість придбати по доступній ціні довгоочікуване житло і це потягло загострення хронічних хвороб. З 09.02.2009 по 19.02.2009 року вона пройшла курс лікування у Вінницькій міській клінічній лікарні, витратила гроші на ліки та додаткове лікування в сумі 2000 грн. В даний час проживає в будинку колишнього чоловіка, який є інвалідомне зареєстрована за місцем проживання, отримує 650 грн. пенсії і не має можливості жити повноцінним життям в похилому віці, будучи інвалідом 3 групи, дитиною війни. Внаслідок неповернення банком належних їй заощаджень стала підвищено дратівливою, уникає спілкування з оточуючими, почувається хворою, що змінило типовий для неї стиль життя у гірший бік. Все це говорить про її моральні страждання, спричинені неправомірними діями відповідача. Суму у відшкодування моральної шкоди визначила в 50 000 грн.
Представник відповідача позов не визнала і заперечила проти його задоволення. Пояснила, що правлінням Національного Банку України призначено тимчасового адміністратора банку і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 21.01.2009 р. по 21.07.2009 р. (а.с. 24). ОСОБА_1 видали 3000 доларів США і нарахували відсотки за вкладом, але позивачка відмовилась їх отримати. Чому позивачці не виплатили її кошти до введення в дію мораторію - представник пояснити не змогла. Суму моральної шкоди не визнала.
Вислухавши пояснення прокурора, позивачки ОСОБА_1, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 01.12.2008 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Український промисловий банк» укладено договір банківського вкладу №1003/0305318001498004 (а.с. 4).
Згідно умов даного договору банк прийняв від ОСОБА_1 гроші в сумі 24690 доларів США строком на 33 дні - з 01.12.2008 р. по 02.01.2009 р., зобов'язавшись нести повну відповідальність за збереження вкладу та повернути повністю вклад у дату повернення - 02.01.2009 року (п.2.1.4, 2.1.5).
Таким чином, суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються § 3 глави 7 ЦК України та загальними нормами ЦК щодо зобов`язань (розділ 1 Книги 5 ЦК України).
Належним відповідачем за позовом є ТОВ «Український промисловий банк» як юридична особа, підсудність справи Староміському суду м. Вінниці визначена відповідно до ч. 7 ст. 110 ЦПК України.
Статтями 1058, 1060 ЦК України встановлено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
Ще до закінчення дії договору, позивачка, на виконання вимог п. 2.3.3. і вимог Закону, попередила банк про намір отримати депозитний вклад. Після проходження строку дії укладеного договору, починаючи з 02.01.2009 року, позивачка також неодноразово зверталась до банку з вимогою повернути її кошти, що підтверджується відповідними заявами, зареєстрованими в банку (а.с. 9,11), але отримувала безпідставні письмові відповіді про неможливість виконати її прохання (а.с. 10, 12). Лише 19.01.2009 року їй було повернуто 1000 доларів США, 21.01.2009 р. повернуто 1000 доларів США, 22.01.2009 р. ще 1000 доларів США (а.с. 6, 7, 8).
03.02.2009 року ОСОБА_1 було повідомлено те, що з 21.01.2009 р. Національним Банком України до ТОВ «Укрпромбанку» введено тимчасову адміністрацію та мораторій на задоволення вимог кредиторів з метою захисту інтересів кредиторів та вкладників, забезпечення схоронності капіталу та активів, стабілізації діяльності, поліпшення фінансового стану банку.
Такі дії банку по відношенню до ОСОБА_1 суд вважає незаконними, а відмови безпідставними.
Посилання представника відповідача на ст.ст. 2, 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 року та неможливість виконати зобов`язання через введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не є підставою для відмови в задоволенні позову, так як норми Закону в редакції 2000 року суперечать вимогам ст.ст. 1058, 1060 ЦК України в редакції 2003 року, що не скасовані і не змінені законодавчим органом.
Також ст.ст. 526, 530, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до п.5.1. договору банківського вкладу у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
Відповідачем не надано доказів про вагомі причини невиконання, неналежного виконання своїх зобов'язань щодо повернення депозитних коштів, а посилання на відсутність коштів у банку, є непереконливими.
Із зазначених підстав вимоги прокурора і позивачки про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 суми коштів - 21690 доларів США, що на день ухвалення судом рішення становить еквівалент 167 013 грн. (офіційний курс валют, встановлений НБУ за 100 доларів США 770,0 грн., газета «Урядовий кур`єр» № 52 від 24.03.2009 року), підлягають задоволенню.
Згідно ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.
Пункт 3.2 договору передбачає, що проценти виплачуються вкладнику у дату повернення вкладу у готівковій формі, якщо вкладник не обрав іншу форму отримання грошових коштів. У випадку, якщо у дату повернення вкладу вкладник не вимагає повернення суми вкладу, банк забезпечує збереження суми вкладу на рахунку до моменту звернення вкладника з вимогою про повернення вкладу (п. 3.3). При цьому починаючи з дати повернення вкладу, проценти не нараховуються.
Враховуючи вимоги ст. 1061 ЦК України і умови договору, з відповідача підлягають стягненню на користь позивачки проценти в сумі 292,80 доларів (еквівалент 2254,56 грн.) США за 33 дні дії договору банківського вкладу (а.с. 58).
Суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити відсотки за строк користування вкладом понад передбачений термін, оскільки така вимога не ґрунтується на Законі і суперечить п.3.3. укладеного договору.
При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує глибину фізичних та душевних страждань позивачки ОСОБА_1, конкретну ситуацію, що склалась, а саме, відсутність можливості реалізувати право на придбання житла через безпідставну відмову банку видати вклад, інші істотні обставини, а саме стан здоров'я ОСОБА_1, у якої загострилися хронічні хвороби внаслідок змін умов життя (відсутність власного житла, вимушене проживання з колишнім чоловіком у його будинку, з яким склалися складні стосунки тощо), час та зусилля, необхідні позивачці для відновлення попереднього стану. Тож, виходячи із пред'явлених доказів заподіяння моральної шкоди банком та ступеню моральних переживань позивачки, викликаних неправомірними діями відповідача, враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд вважає, що моральна шкода підлягає відшкодуванню в розмірі 2500 грн., відповідно до вимог ст. 23, 1167 ЦК України.
Крім цього, суд вважає необхідним стягнути з ТОВ «Укрпромбанк» суму судових витрати на користь держави, відповідно до ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 629, 1058, 1060, 1061 ЦК України, ЗУ "Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 5, 8, 10, 11, 57, 60, 88, 110, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Вінницької філії ТОВ «Укрпромбанк» на користь ОСОБА_1 суму депозитних коштів за договором банківського вкладу №1003/0305318001498004 від 01.12.2008 року в розмірі 21 690 (двадцять одна тисяча шістсот дев'яносто) доларів США, яка на день ухвалення рішення становить еквівалент 167 013 (сто шістдесят сім тисяч тринадцять) грн., відсотки за вкладом в розмірі 292 (двісті дев'яносто два) долари США 80 центів, що на день ухвалення рішення становить еквівалент 2 254 (дві тисячі двісті п'ятдесят чотири) грн. 56 коп., а також 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн. у відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Вінницької філії ТОВ «Укрпромбанк» в держбюджет м. Вінниці Староміського району витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 (тридцять) грн. та в місцевий бюджет м. Вінниці судовий збір в розмірі 1 700 (тисяча сімсот) грн.
В решті позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Староміський райсуд м. Вінниці шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя: