Справа № 2-а-7885/11 р.

Копія:

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2011 року суддя Гадяцького районного суду Полтавської області Максименко Л.В. розглянувши у порядку скороченого провадження в м. Гадяч адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавській області про зобов'язання суб'єкта владних повноважень нарахувати і виплатити надбавку до пенсії, як дитині війни,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Гадяцькому районі Полтавської області, вказуючи, що вона відповідно до статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”є дитиною війни. Згідно ст. 6 зазначеного Закону з 1 січня 2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яка виплачується не повністю, в розмірі 10 % прожиткового мінімуму, що вважає порушенням її прав. Просить визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу з квітня 2011 року по 18 червня 2011року.

Ухвалою Гадяцького районного суду позовні вимоги за період з 1 квітня 2011 року по 4 травня 2011 року залишено без розгляду, тому позовні вимоги розглядаються з 5 травня 2011 року.

Відповідач заперечення проти позову у встановлений судом строк не надав.

В процесі дослідження доказів по справі встановлено, що ОСОБА_1 має статус “Дитини війни”, що підтверджується пенсійним посвідченням.

Враховуючи зазначений статус позивача, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” вона має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Із відмови УПФУ в Гадяцькому районі Полтавської області на звернення позивача про перерахунок зазначених виплат, встановлено, що відповідач не здійснює зазначених виплат, посилаючись на невизначеність мінімальної пенсії за віком для розрахунку підвищень до пенсії тій категорії громадян, які мають статус дітей війни. Також посилається на ЗУ “Про внесення змін до ЗУ “Про державний бюджет України на 2011 рік”, яким визначено, що дані виплати визначаються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Виходячи із досліджених доказів у їх сукупності, приходжу до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав. Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Законом України “Про соціальний захист дітей війни”реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус “дитини війни”, серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Згідно ст. 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Однак, враховуючи той факт, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком та, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії, суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. З ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Законом України "Про Державний бюджет на 2011 рік" від 23 грудня 2010 року дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не було зупинено. Однак Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" норми ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" зупинено і визначено, що норми зазначеної статті застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Даний закон набрав чинності з 19 червня 2011 року, таким чином до вказаної дати відповідач повинен був діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни " має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ", іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, тому вважаю, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

Отже, в зв'язку з порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії як дитині війни, вважаю, що слід визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі до 19 червня 2011 року та задовольнити позов в цій частині.

Судові витрати по справі підлягають присудженню на користь позивача у відповідності до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст. 64,124,152 Конституції України, ст.ст. 3,6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст. 6-14, 70, 71, 86, 94, 99, 159-163, 167, 183-2, ч.1 ст.256 КАС України, суддя –

п о с т а н о в и в:

- позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області про зобов'язання суб'єкта владних повноважень нарахувати і виплатити надбавку до пенсії, як дитині війни задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області в період з 5 травня по 18 червня 2011 року включно.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”та провести відповідні виплати з 5 травня по 18 червня 2011 року включно.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 00 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.1 ст. 256 КАС України у межах суми стягнення за один місяць.

Решту позовних вимог залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського адміністративного апеляційного суду через Гадяцький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Гадяцького

районного суду ОСОБА_2