Справа №2.а-1138/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2009 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Гришковець А.Л.,
із секретарем Турбал В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Овруцької РДА про стягнення коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", -
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить стягнути на його користь з управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року, передбачені ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" заборгованість по грошовій допомозі у зв»язку з обмеженням продуктів харчування місцевого виробництва в сумі 2038,80 грн., по ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" доплаті до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на радіоактивно забрудненій території в сумі 10194грн. та ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - додатковій пенсії за шкоду, заподіяну здоровлю в сумі 1151,58грн. , мотивуючи тим, що перебуває на обліку в УПСЗН Овруцької РДА як пенсіонер і є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи. За вищевказані періоди йому виплачувались доплати до пенсії, що встановлені в Законі, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії, а згідно постанови KM України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення його прав.
В судове засідання позивач не з'явився, але в своїй позовній заяві просить справу розглянути без його участі. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але надіслав лист-заперечення, в якому просить справу розглянути без його участі. Щодо задоволення позову заперечує. Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, з наступних підстав.
Позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, перебуває на обліку в УПСЗН Овруцької РДА, в УПФ в Овруцькому районі та проживає в АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. ст. 37, 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" він має право на відповідні доплати, які отримував згідно постанови KM України № 836 від 26.07.96 року в конкретних розмірах в межах строку позовної давності.
Вказані обставини підтверджуються наданими копіями документів: посвідченням потерпілого від аварії на Чорнобильській АЕС, паспорту, довідками УПСЗН Овруцької РДА та Пенсійного фонду України в Овруцькому районі про виплату вказаної доплати .Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України. Згідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на час виникнення правовідносин була передбачена серед інших виплат і доплата по : ст. 37 Закону - громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться щомісячна грошова допомога в зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування у зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі 40% мінімальної заробітної плати; ст.39 Закону - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, а пенсіонерам, які проживають на вказаних територіях, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення - 2 мінімальні заробітні плати, а пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати. ст.51 Закону - особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.
Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри компенсацій і доплат, зокрема : допомога в зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування, громадянам які проживають на територіях радіоактивного у зоні гарантованого добровільного відселення - 210 тис. крб. (2,10 грн. за гр..реф.); для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення - 1050 тис.крб. (10,5 грн. за гр.реф.), - для додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, особам, віднесеним до категорії 111 - 498 тис.крб. (4,98 грн. за гр.реф.).
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи" визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Даним Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз'яснення порядку застосування цього Закону, якими є постанови KM№ 987 від 20.06.00 та №936 від 20.09.05, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.
Виходячи з викладеного суд вважає, що заборони відповідачам щодо нарахування компенсацій і допомоги в розмірах, передбачених Законом, не було.
Посилання на Бюджетний Кодекс та норми, які визначають видатки в межах Законів „Про Держаний бюджет" суд також вважає безпідставними, оскільки останніми передбачено лише видатки в межах кошторисів, що не забороняє проводити нарахування компенсацій та допомоги на підставі Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Викладена вище думка суду також ґрунтується на аналізі рішень Конституційного Суду України від 20.03.02 та 01.12.04, рішень Європейського Суду з прав людини. Так, Конституційний Суд України зазначає, що відповідно до ст.16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави. Одним із тяжких наслідків аварії на ЧАЕС стала втрата здоров'я громадянами. Законами України таких громадян віднесено до відповідних категорій, вони потребують відновлення втраченого здоров'я, постійної медичної допомоги та соціального захисту з боку держави. Конституційний Суд України вважає, що для значної кількості громадян України пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачено чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (ст.48 Конституції України), який принаймні не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст.46 Конституції), тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається. Зупинення його дії можливе за умови введення відповідно до пункту 31 ч.1 ст.85, п.І9 ч.1 ст.92 Конституції України надзвичайного стану. Зважаючи на суми компенсацій та допомоги, що визначені постановою KM№ 836, остання фактично призупинила дію окремих статей Закону, де виплати провадяться виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, що є неприпустимим.
В своїх же рішеннях, щодо невиконання рішень судів України, Європейський Суд з прав людини вказує, що стверджувані труднощі держави не можуть перешкоджати в отриманні компенсації („Долгов проти України" від 19.04.05), економічні труднощі не можуть бути виправданням Уряду („Черняєв проти України" від 26.07.05), органи державної влади не повинні посилатися на брак грошових коштів, як на виправдання невиконання рішення („Деркач та Палек проти України" від 21.12.04), що суд також враховує відносно безпідставності мотивів представника відповідача про неможливість виплат згідно Закону у зв'язку з браком коштів у бюджеті.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" була зупинена дія ст.39 Закону в частині застосування мінімальної заробітної плати, однак Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 року № 6-рп (справа про соціальні гарантії громадян) п.30 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано таким, що не відповідає Конституції України..
Відповідно до ст.73 Закону України "Про Конституційний Суд України" та п.3 резолютивної частини даного Рішення Суду вищевказаний п.30 ст.71 Закону, що стосується неможливості застосування мінімальної заробітної плати, оголошений нечинним і втратив чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про його неконституційність.
За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.
Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою KMУкраїни № 106 від 23.07.91 та розпорядженням KMУкраїни № 17 від 12.01.93, с.и Верпа , Овруцького району Житомирської області відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив:
- з 1.07.2007 року 440 грн., з 1.10.07 року - 460 грн.,
В зв'язку з викладеним, розмір недовиплачених коштів становить: за ст.. 37 Закону :
з липня 2007 року по грудень 2007 року : (440*40%*3+460*40%*3/-12,60=1067,40 грн. за ст.. 39 Закону:
- з червня 2007 року по грудень 2007 року : (440*2*3+460*2*3)-63=5337 грн.
Пунктом 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою KMУкраїни № 936 від 20.09.05, визначено, що виплата компенсацій та допомоги за ст. 39 Закону проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомоги, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних рад у містах. Розпорядником коштів нижчого рівня визначено районні управління праці та соціального захисту населення. Тобто, виплата зазначених коштів передана останнім і вони провадять вказані виплати,а тому кошти підлягають стягненню з останнього.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову в частині задоволення позовних вимог за ст.ст.37,39 ЗУ „Про статус..." , суд керувався ст.99 ч.2 КАС України, з якої слідує, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідач
надав лист в якому просить врахувати строк позовної давності.
Пунктом 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою KMУкраїни № 936 від 20.09.05, яким визначено, які саме виплати і за якими статтями Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» проводяться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних рад у містах і по яких виплатах останні визначені розпорядником коштів нижчого рівня, до зазначених виплат не віднесено виплати передбачені ст.51 вказаного Закону, а тому вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач оскаржує дії відповідача по неправильному нарахуванню йому чорнобильських коштів, а тому суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та визнати дії УПСЗН Овруцької РДА в нарахуванні вищезазначених коштів неправомірними.
Від сплати судового збору позивача звільнено згідно п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", а відповідача - на підставі ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито" та рішення Овруцької міської ради № 14 від 22.01.2009 року.
На підставі ст.19 Конституції України, ст.ст. 37, 39, 50 (51) Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та керуючись ст.ст. 8-11, 18, 71, 160, 161, 162 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії управління праці і соціального захисту населення Овруцької РДА по здійсненню виплат, що встановлені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови KMУкраїни № 836 від 26.07.96 року неправомірними.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА, передбачену ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" допомогу у зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 1067,40 грн. та передбачену ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" доплату до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на радіоактивно забрудненій території за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 5337 грн..
В задоволені позову ОСОБА_1 про стягнення коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині вимог за ст.ст.37,39 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.2007 року по 30.06.2007 року та в частині вимог про стягнення коштів, передбачених ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відмовити за безпідставністю.
На постанову суду до Київського Апеляційного адміністративного суду через Овруцький районний суд може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складення її в повному обсязі, а апеляційна скарга у такому ж порядку на протязі 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, з направленням копії скарги до Київського Апеляційного адміністративного суду .