Справа № 487/12469/14-п 06.02.2015 06.02.2015 06.02.2015
Номер провадження: 33/784/26/15
.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 33/784/26/14 Головуючий суду першої інстанції
Категорія: ст. 124 КУпАП Боброва І.В.
Головуючий суддя апеляційного суду
Губа О.О.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 лютого 2015 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області у складі:
головуючої - судді: Губи О.О.
при секретарі: Георгици Г.В.
особи, яка притягнута
до адміністративної відповідальності: ОСОБА_3
захисника: ОСОБА_4
розглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 на постанову судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 січня 2015 року, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Баштанка Миколаївської області, керівник підрозділу ВМ Миколаївського РП ТОВ «МСЛ», зареєстрованої АДРЕСА_1, проживаючий за вище вказаною адресою (зареєстрований по АДРЕСА_2), раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
- притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого 1 ст. 164 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 340 грн.
В С Т А Н О В И В:
Згідно постанови судді, 23.12.2014 року о 12 год. 30 хв. ОСОБА_3 в приміщенні супермаркету «Таврія В», розташованого по вул. Лазурній, 17 в м. Миколаєві, здійснював господарську діяльність власної мережі МРП ТОВ «МСЛ» без відповідних дозвільних документів.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить про скасування постанови судді та закриття провадження по справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Вважає, що протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності складено неправомірно та необґрунтовано, оскільки в його діях, на думку апелянта, відсутній склад адміністративного правопорушення.
Зазначає, що ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в оскаржуваній постанові не встановлено факту здійснення ним господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання. 23 грудня 2014 року він перебував у пункті розповсюдження лотерей виключно в межах виконання покладених на нього як на керівника підрозділу власної мережі Миколаївського представництва обов'язків, і не здійснював там будь-якої власної господарської діяльності. Стверджує, що суд не прийняв до уваги дану обставину.
Крім того, зазначає, що господарська діяльність по АДРЕСА_3 щодо розповсюдження білетів державних лотерей, є законною та не підлягає ліцензуванню на підставі ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», а також ст. 6 Закону України «Про державні лотереї в Україні».
Заслухавши пояснення ОСОБА_3 на підтримку апеляційної скарги та його захисника ОСОБА_4, які просили постанову суду скасувати та постановити нову, якою закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню з таких підстав.
Виходячи зі змісту ст. ст. 280, 283 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати особисто чи було вчинене адміністративне правопорушення, а в постанові по справі навести опис встановлених ним обставин за результатами розгляду справи.
Додержання цих вимог закону суддею не забезпечено, оскільки обставини правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3 визнано винним, сформульовані в судовій постанові виходячи не з висновків судді за результатами розгляду справи, а з посиланням на зміст протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім того, у Кодексі України про адміністративні правопорушення визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і судового рішення, що постановляється в конкретній справі. У них, зокрема, необхідно викласти всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, і обґрунтувати наявність складу правопорушення та його кваліфікацію.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи. В ньому повинні бути вказані час, місце вчинення правопорушення, прізвища, адреси свідків, його суть.
Проте, зазначений протокол, щодо ОСОБА_3 не відповідає вимогам названої норми закону, оскільки в ньому не конкретно вказано суть вчиненого ним правопорушення, не вказано в чому полягає «діяльність», яку здійснює ОСОБА_3 з огляду, які саме правові акти з цього питання ним порушені, а також у ньому відсутні адреси та підписи понятих (а.с. 3)..
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що під час провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 допущені порушення, які не уможливлюють визнання протоколу серії МИ № 022736/1139 належним, допустимим й достатнім доказом для встановлення його винності у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а інші будь-які докази на основі яких у визначеному Законом порядку можна встановити його винність, викликають сумніви.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суддя районного суду не дотримався вимог Закону, оскільки не з'ясував обставини, які зобов'язаний був дослідити, не звернув уваги на порушення, допущені в ході провадження по справі, належно не вмотивував своє рішення, і прийшов до помилкового висновку про доведеність винності ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
До того ж, ОСОБА_3 в апеляційному суді пояснив, що він згідно наказу о.п. генерального директора ТОВ «М.С.Л.» від 08.09.2014 року працює керівником підрозділу власної мережі в тому ж товаристві. 23.12.2014 року він в приміщенні супермаркету «Таврія В» лотереї ТОВ «М.С.Л.» не реалізовував, оскільки це не входить в його обв'язки, і знаходився там в межах виконання покладених на нього трудових обов'язків. У вказаному вище пункті реалізації лотерей знаходилася ліцензія, видана ТОВ «М.С.Л.».
Крім того, згідно чинного законодавства, всі учасники ринку державних лотерей, які мали ліцензію на момент введення в дію Закону України «Про державні лотереї», можуть продовжувати свою діяльність на підставі раніше отриманої ліцензії, оскільки на теперішній час уповноваженими державними органами не прийняті нормативні-правові акти, які необхідні для видачі нових ліцензій на продовження вказаного виду господарської діяльності.
Враховуючи вище викладене, доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 з посиланням на Закон України «Про державні лотереї в Україні», а саме на п. п. 9, 15 у сукупності, листи Міністерства фінансів України, Комітету Верховної ради України, Міністерства юстиції України, додані до апеляційної скарги, а також приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності винності правопорушника слід тлумачити на його користь, прихожу до висновку, що при апеляційному розгляді справи не доведено, що в діях ОСОБА_3 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, викладений в протоколі відносно нього від 23.12.2014 року.
Оскільки постанова судді не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, то вона підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП ,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Постанову Заводського районного суду Миколаївської області від 12 січня 2015 року, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП скасувати за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП
Провадження по справі закрити.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного
суду Миколаївської області: О.О. Губа