ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14037, м. Чернігів, вул. Гончарова, 4
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.06.2008 року у справі № 2-а-908/08
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Грузновій О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки
про визнання дії щодо невиплати щомісячної пенсії з
підвищенням на 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком-неправомірними, зобов'язання провести перерахунок по невиплаті підвищення пенсії на 30 %, та в подальшому регулярно проводити розрахунки пенсії, з врахуванням підвищення пенсій на 30% за участю
представників сторін:
позивача Савченко В.М.
від відповідача Фетісова Н.В., довіреність № 40/06 від 03.01.2008 року
ВСТАНОВИВ:
До Чернігівського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки, в якому позивач просить винести рішення про визнання дії відповідача щодо невиплати щомісячної пенсії з підвищенням на 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком-неправомірними, зобов'язати відповідача провести перерахунок по невиплаті підвищення пенсії на 30 % та зобов'язати відповідача в подальшому регулярно проводити розрахунки пенсії. Свої вимоги мотивує тим, що він є дитиною війни та відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» пенсія щомісячно повинна підвищуватися на 30% від мінімальної пенсії за віком.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю та
2
просив їх задовольнити.
Представник відповідача позов не визнала та просила в його задоволенні відмовити повністю, оскілки вимоги позивача суперечать нормам чинного законодавства. В своїх запереченнях відповідач зазначає, що Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було припинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007року визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення пункту 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік». Отже, для здійснення виплат повинні бути внесені зміни до Державного бюджету України на 2007 рік або прийнятий інший закон, яким би це питання було врегульовано, але жодного нормативного акту на виконання вимог Конституційного Суду не прийнято. Оскільки витрати для виплати надбавки до пенсії дітям війни за 2007 рік законодавством не передбачені, управління ПФУ не може витрачати кошти на цілі, не передбачені законодавством.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
ОСОБА_1являється дитиною війни, що підтверджується посвідченням № 134528 від 05.05.1996 року.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», редакція якого діяла до 1 січня 2008 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 цього закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), такі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» , як п. 12 ст. 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього закону.
Відповідно до п. п.3 п. 7 Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, положення статей, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення -тобто з 09 липня 2007 року було скасовано зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (щодо підвищення дітям війни пенсії на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком) та виплату підвищення до пенсії (відповідно до ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік») дітям війни, які є інвалідами, у розмірі 50 відсотків від розміру
3
надбавки, встановленої для учасників війни.
ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно ст. 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що джерелами формування коштів пенсійного фонду України є кошти Державного бюджету, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом.
Крім того, ч.2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначено, що забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не було передбачено коштів на фінансування підвищень пенсій дітям війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. ст. 75, 85 Конституції України, єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна рада України, до якої належить затвердження Держаного бюджету України та внесення змін до нього.
Частиною 2 ст. 95 Конституції України передбачено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскільки зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не вносилися, то джерело фінансування даних виплат в розмірах передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» не передбачено і як наслідок відсутні підстави для проведення виплат підвищень дітям війни за 2007 рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що оскаржувані дії Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки відповідають вимогам чинного законодавства.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
4
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.