Справа № 490/2212/14-п 23.05.2014 23.05.2014 23.05.2014

Номер провадження: 33/784/124/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/784/124/14 Головуючий 1-ї інстанції: Дірко І.І.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Суддя апеляційної інстанції: Семенчук О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2014 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Семенчука О.В.

при секретарі: Чоботаренко Т.І.

за участю особи, яку притягнуто до

адміністративної відповідальності ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянув справу за апеляцією особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 квітня 2014 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

- притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп.

Згідно постанови суду, ОСОБА_2 визнано винним в тому, що 28 січня 2014 року о 20 годині 50 хвилин, керував автомобілем марки "Мерседес", номерний знак НОМЕР_1, по пр. А.Глушкова в м. Києві, з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, відповідно до встановленого порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову суду змінити та пом'якшити призначене йому адміністративне стягнення. Посилається на те, що при накладені стягнення не враховано те, що він повністю визнав свою вину і щиро розкаюється у вчиненому, позитивно характеризується за місцем проживання, працює водієм, має на утримані дружину та неповнолітню дитину.

Також вказує, що позбавлення права керування транспортними засобами позбавить його можливості заробляти кошти на утримання своєї родини, оскільки автомобіль є єдиним джерелом отримання доходів.

Заслухавши пояснення апелянта та його захисника, які просили пом'якшити накладене стягнення та застосувати стягнення у виді штрафу, перевіривши матеріали справи, суд вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

З постанови суду вбачається, що суд, визнаючи ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, послався на протокол про адміністративне правопорушення АА2 №946300 від 28.01.2014 року, в якому правопорушник підтвердив відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, а також врахував матеріали, які наявні в справі, а саме: письмові пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відмову ОСОБА_2 в їх присутності на вимогу працівників ДАІ пройти огляд на стан сп'яніння.

Таким чином, суд дійшов правильного висновку, визнавши ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто у відмові особи, яка керує транспортним засобом від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Під час розгляду справи апеляційним судом ОСОБА_2 також підтвердив факт відмови, на вимогу працівників ДАІ, від проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки дійсно вживав алкогольні напої.

При призначені адміністративного стягнення суд врахував тяжкість та обставини вчиненого адміністративного правопорушення, відомості про особу порушника, який раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язанні з порушенням правил дорожнього руху та керування транспортним засобом в стані сп'яніння, і на думку апеляційного суду, дійшов вірного висновку про доцільність накладення на ОСОБА_2 саме такого виду адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортним засобом.

Той факт, що ОСОБА_2 має на утримані дружину і малолітню дитину та надання ним даних про те що він працює водієм з 2009 року, не є підставою для призначення йому іншого більш м'якого стягнення, оскільки призначене йому судом стягнення мотивоване і відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи апелянта про його позитивну характеристику за місцем проживання не підтверджуються матеріалами справи.

Крім того, як вбачається з даних про скоєння адміністративних правопорушень, пов'язаних з порушенням правил дорожнього руху, ОСОБА_2 07.03.2013 року притягувався судом до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього було накладено стягнення у виді громадських робіт, однак висновків він для себе не зробив і знову вчинив аналогічне правопорушення.

Також з матеріалів справи слідує, що на теперішній час ОСОБА_2 не сплачені штрафи за притягнення його до адміністративної відповідальності.

З урахуванням наведеного, підстав для пом'якшення адміністративного стягнення накладеного судом першої інстанції немає, а тому вимоги апелянта та його захисника не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 квітня 2014 року відносно ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без зміни.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області О.В. Семенчук