Справа № 2-248/2008 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2008 року.     смт. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Літвінова Л.Ф.,

при секретарі Москвіта Н.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ :

14 травня 2008 року до Межівського районного суду Дніпропетровської області звернулась ОСОБА_1 з позовом про стягнення боргу з посиланням на те, що 27 квітня 2006 року вона дала відповідачці в богр 10 тисяч гривень, які остання зобов'язалась повернути до 27.04.2008 року. Протягом 2006 і 2007 років на неодноразові нагадування позивачки повернути борг відповідач лише обіцяв повернути його частинами, але зобов'язання так і не виконував. До цього часу сума боргу не повернута і відповідач взагалі відмовляється його віддавати. Просить стягнути борг та судові витрати понесені при зверненні до суду.

У судовому засіданні позивачка підтвердив обставини, які викладені вище та наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач з позовом згідний.

Суд вислухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи, перевіривши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Так в матеріалах справи мається письмова розписка написана ОСОБА_2 Г Т., яка посвідчує факт укладання договору позики, але остання порушує зобов'язання щодо своєчасного поверення позикодавцеві позики.

Відповідно до ч.2 ст.1048 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеною грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом достовірно встановлено, що відповідач у строк, який обумовлений в розписці, свого зобов'язання щодо повернення позики не виконує.

Так, в силу ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Необхідно зазначити, що з відповідача також, окрім суми позики, слід стягнути документально підтверджені судові витрати, які поніс позивач при зверненні до суду.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму ьоргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись ст.ст.208,212-215 ЦПК ст.625,1049 ЦК України,

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 000 (десять тисяч) гривень та судові витрати в розмірі 130 (сто тридцять) гривень, а всього 10 130 (десять тисяч сто тридцять) гривень.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до апеляційного суду Дніпропетровської області через Межівський районний суд протягом десяти днів після його проголошення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.