№ 11а-11-2009
УХВАЛА
Іменем України
6 лютого 2009 року м. Київ
Військовий апеляційний суд Центрального регіону в складі:
головуючого: полковника юстиції ГОВОРУХИ В.І.,
суддів: полковника юстиції ЛАШЕВИЧА В.М. ,
полковника юстиції ПАЛЕНИКА І.Г.,
при секретарі ГРАБОВІЙ А.В.
за участю прокурора відділу військової прокуратури Центрального регіону України підполковника юстиції БУДОВОГО СМ. , старшого помічника військової прокуратури Житомирського гарнізону капітана юстиції ЧЕХОНАДСЬКИХ П.О., засудженого ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок військового місцевого суду Житомирського гарнізону від 13 листопада 2008 року, за яким військовослужбовець військової частини А 2038 прапорщик ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Миропіль Романівського району Житомирської області, українець, громадянин України, з середньо-технічною освітою, одружений, має на утриманні малолітню доньку, не судимий, призваний на військову службу за контрактом Житомирським РВК в грудні 1994 року, проживає за адресою : АДРЕСА_1, -
засуджений:
за ч. 1 ст. 358 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.;
за ч. 1 ст. 366 КК України до обмеження волі строком на 2 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на два роки;
за ч. 2 ст. 410 КК України на 5 років позбавлення волі.
Із застосуванням ст. . 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_1 призначено у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на два роки.
Відповідно до ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього вироком обов'язки.
Крім того, судом частково задоволено цивільний позов військового прокурора Житомирського гарнізону та постановлено стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 2 335 грн. 68 коп., а в решті позову - на суму 9 701 грн. 80 коп.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він будучи військовою службовою особою - начальником речового складу військової частини А 2038 в порушення п.п. 3.2.40, 3.2.41 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України та інших нормативних актів та керівних документів, зловживаючи своїм службовим становищем, скоїв злочини за наступних обставин.
2
Так, 18 квітня 2006 року викрав військове майно - 2 433 шоломи сталеві, на загальну суму 2335 грн. 68 коп. При цьому ОСОБА_1, отримавши згадані шоломи у військовій частині А0978, згідно з нарядом № ТВ/315 від 17 квітня 2006 року, завантажив їх на автомобіль „КАМАЗ", та вказав водію відвезти їх на базу прийому металобрухту ТОВ „Фірма „Листопад" в с Оліївка Житомирського району Житомирської області, де реалізував їх, а отриманими від продажу коштами розпорядився на власний розсуд.
Бажаючи приховати вказаний злочин та інші нестачі, які були на ввіреному йому складі речового майна, ОСОБА_1 неодноразово вносив завідомо неправдиві дані у накладні про нібито видачу ним колишнім співслужбовцям речового майна, а саме, у накладну:
№ 118 від 9 лютого 2006 року про видачу речового майна ОСОБА_2 - на суму З 437 грн. 48 коп.;
№ 243 - ОСОБА_3 - на суму 1961 грн. 28 коп.;
№ 250 від 21 квітня 2006 року - ОСОБА_4 - на суму 2335 грн. 68 коп.;
№ 119 від 5 березня 2007 року - ОСОБА_5 - на суму 4 222 грн. 50 коп.;
№ 229 від 14 травня 2007 року - ОСОБА_6 - на суму 823 грн. 64 коп.;
№ 124 від 14 серпня 2007 року - ОСОБА_7 - на суму 343 грн. 02 коп.
З цією ж метою ОСОБА_1 надавав перераховані накладні у речову службу військової частини А 2038, на підставі яких майно списувалось з книг обліку частини та вважалось таким, що нібито видано військовослужбовцям, які перебували на речовому забезпеченні у військовій частині.
Не погоджуючись з вироком суду гарнізону засуджений ОСОБА_1 в своїй апеляції просить скасувати даний вирок, а провадження по кримінальній справі закрити.
При цьому, аналізуючи зібрані у даній кримінальній справі та досліджені у судовому засіданні докази, ОСОБА_1 посилається на те, що цими доказами ні на досудовому слідстві ні в суді його вина в інкримінованих йому злочинах не доведена. Не усунуті протиріччя, зокрема, в показах свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9 про те, що шоломи були здані на металобрухт в період з 14 до 18 години, та свідка ОСОБА_10 щодо виїзду автомобілів із шоломами зі складу військової частини А 0978 після 18 години.
Звертається в апеляції увага і на те, що при проведенні досудового слідства допускались порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, зокрема, порушуючи права обвинуваченого на захист слідчий схилив його відмовитись від адвоката та переконував давати неправдиві покази стосовно інших осіб, грубив йому, поміняв протокол огляду документів від 19 травня 2008 року, тощо.
Заслухавши доповідача, виступ засудженого на підтримку апеляції, міркування прокурорів, кожного окремо, про залишення вироку без змін, а апеляції - без задоволення, розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції і заперечення на неї, військовий апеляційний суд регіону вважає за можливе апеляцію задоволити частково та скасувати вирок суду гарнізону з наступних підстав.
Відповідно до ст. 334 КПК України та п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановления вироку» мотивувальна частина обвинувального вироку має містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів.
В цій частині вироку потрібно викласти весь обсяг обвинувачення, визнаного доведеним, а після цього докази, покладені судом в обгрунтування своїх висновків.
3
Формулювання недоведеної частини пред'явленого підсудному обвинувачення з наведенням підстав, з яких воно визнається недоведеним, повинно бути викладено після доказів, якими обгрунтовано доведену частину обвинувачення.
Проте, суд гарнізону, формулюючи в мотивувальній частині вироку обвинувачення ОСОБА_1, всупереч вимогам ст. 334 КПК України його не конкретизував, тобто не зазначив час і місце вчинення злочину, не вказав, коли і за яких обставин було скоєне ним службове підроблення та використання завідомо підробленого документа.
Не наведено у вироку жодного доказу, який би обґрунтував висновок суду гарнізону, що саме ОСОБА_1 давав вказівку ОСОБА_8 перевезти на базу прийому металобрухту, супроводжував автомобіль, та реалізував 2 433 металевих шолома
Крім того, судом першої інстанції у вироку взагалі не згадується, як доведена чи як не доведена, частина обвинувачення, яке пред'являлось ОСОБА_1 органами досудового слідства, а саме, обвинувачення ОСОБА_1 в підробці підписів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 , ОСОБА_7, у наведених вище накладних, та така кваліфікуюча ознака, що передбачена ст. 366 КК України, як „видача завідомо неправдивих документів".
Зазначені порушення вимог кримінально-процесуального закону суд регіону визнає істотними і такими, що порушують право ОСОБА_1 на захист і тягнуть скасування вироку суду першої інстанції та направлення справи на новий судовий розгляд.
При новому судовому розгляді справи суду належить повно, всебічно і об'єктивно дослідити всі обставини справи, наявні докази, дати їм належну оцінку, перевіривши всі доводи ОСОБА_1 на свій захист, і постановити законний, справедливий та обґрунтований вирок. У разі встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, суду належить правильно кваліфікувати його дії та призначити йому покарання відповідно до вимог закону.
З огляду на викладене, апеляційна скарга засудженого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Приймаючи до уваги вищенаведене та керуючись ст. ст. 366, 370, 374, 377 КПК України, військовий апеляційний суд Центрального регіону, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок військового місцевого суду Житомирського гарнізону від 13 листопада 2008 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.