ГАГАРІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ 99045, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, З тіл.:(0692) 24-32-59, 24-03-41

1 інстанція

код суду 27-02

справа №2-6176/05

справа №2-675/06

Справа №2-173/07

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2007року                                                                Гагарінський районний суд

міста Севастополя

в складі: головуючого судді БессарабЛ.М. при секретарі   Лавріщевій О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини

ВСТАНОВИВ

Позивачка звернулася в червні 2005 року до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на своє утримання у розмірі 500 грн щомісячно по тих підставах, що від сумісного життя з відповідачем має на своєму утриманні неповнолітню дитину у віці до 6 років. Дитина страждає поряд захворювань, а саме - хронічним рецидивуючим обструктивним бронхітом, предастмой, алергодерматитом, має дискінезію жовчовивідних шляхів з деформацією желчого міхура, синдром Жільбера, иммунодефицитний стан, функціональну кардіопатію, функционально-сеастомический шум, аномально розташовану хорду.

В судовому засіданні позивачка і її представник неодноразово міняли свої позовні вимоги і остаточно їх уточнивши, представник позивачки просить стягнути з відповідача аліменти за період з 21 лютого 2005 року по 04 серпня 2005 року в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку як матусі, що має на утриманні дитину у віці до 6 років, а за період з ЗО листопаду 2005 року по теперішній час - аліменти в твердій сумі - у розмірі 500 грн щомісячно як на дружину, що має інвалідність. Свої доводи мотивували тим, що позивачка за станом свого здоров 'я не може працювати в повну силу, оскільки їй встановлено 2 групу інвалідності, а відповідач добровільно не бажає надавати їй матеріальну допомогу.

Відповідач і його представник в судовому засіданні позов не визнали і пояснили, що позовні вимоги в першій частині не визнають по тих підставах, що у вказаний позивачкою період сторони проживали сумісно, вели загальне господарство і дитина не знаходилась на утриманні тільки позивачки, в її утриманні також брав участь і відповідач. Крім того, відповідач в даний час має невисокий заробіток, до того ж виплачує за рішенням Гагарінського районного суду аліменти на утримання своєї дочки в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, а також виплачує аліменти на утримання свій матері в розмірі 1/4 частини заробітку.

Вислухавши учасників судового засідання, вивчивши матеріали цивільної справи і надані суду докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню по наступних підставах.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що сторони від сумісного життя мають дочку ОСОБА_3, яка згідно довідці ВКК№79 від 19.02.2005 року потребує домашнього відходу. На підставі вказаної довідки, позивачка знаходилася у відпустці без збереження заробітної платні по догляду за дитиною, яка потребує домашнього відходу - в період з 21 лютого 2005 року по 31 серпня 2005 року. Згідно ст.84 СК України, той з подружжя, який має на своєму утриманні дитину у віці до 6 років, потребуючого за станом свого здоров'я домашнього відходу, має право на утримання від чоловіка. Таким чином, вимоги позивачки про стягнення аліментів на своє утримання до досягнення дитиною віку 6 років суд вважає обгрунтованими, оскільки стан здоров'я дитини підтверджений доказами, що є в матеріалах справи. Проте, суд вважає, що аліменти повинні бути стягнути з дня звернення позивачки до суду - тобто з 21 червня 2005 року, а не з 21 лютого 2005 року, що відповідає вимогам ст. СК України. Вимоги позивачки про стягнення аліментів на своє утримання в твердій сумі також підлягають частковому задоволенню, оскільки з представлених суду доказів встановлено, що сторони з 20 листопаду 1998 року знаходилися в шлюбі, з ЗО листопаду 2006 року позивачеві встановлена друга група інвалідності по загальному захворюванню, яка продовжена до 2008 року, що підтверджено довідками МСЕК і пенсійним посвідченням НОМЕР_1. З представлених суду доказів судом встановлено, що позивачка має невисокі доходи. Згідно ст. 75 СК України, той з подружжя, що став інвалідом під час шлюбу або протягом одного року    після його розірвання, згідно вимог ст.76 СК України, має право на утримання від другого подружжя за умови, що останній в змозі таку допомогу надавати. Дослідивши довідки про доходи відповідача, копії рішень Гагарінського районного суду міста Севастополя про стягнення з відповідача аліментів в розмірі по 1/4 частини всіх видів заробітку на утримання неповнолітньої дитини і матері, суд вважає, що доводи представника відповідача про те, що неможливо стягати з відповідача аліменти на утримання позивачки тому, що це буде складати більш 50% від його заробітку суд вважає необгрунтованими, оскільки у відповідача є можливість звернутися до суду із заявою про зниженні раніше встановленого розміру аліментів на утримання вказаних осіб. В той же час суд вважає завишеною вимоги позивачки про стягнення на її користь аліментів у розмірі 500 грн, оскільки виплачувати таку суму щомісячно у відповідача дійсно немає можливості. При визначенні розміру аліментів суд повинен враховувати всі обставини, що мають істотне значення по справі, і дослідивши їх, а саме - довідку з місця роботи відповідача, позивачки, копії рішення Гагарінського районного суду міста Севастополя, суд приходить до висновку, що з відповідача можливо стягнути аліменти на користь позивачки у розмірі 100 грн щомісячно.

На підставі висловленого, керуючись ст.75, 76, 79, 84 СК України, ст. 10,12, 79, 212, 214 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти на користь ОСОБА_1 на її утримання за період з 21 червня 2005 року по 04 серпня 2005 року у розмірі 1/9 частини всіх видів заробітку, як такій, що утримає дитину, яка має фізичні порушення стану здоров'я і яка не досягла 6-річного віку.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 100 грн щомісячно, починаючи з 01 грудня 2005 року, як такій, що має 2 групу інвалідності-до закінчення строку інвалідності.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито у розмірі 102 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційну інстанцію через Гагарінський районний суд шляхом подачі протягом 10 днів після оголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачі після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з її копіями в апеляційну інстанцію або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя             Л.М.Бессараб