Справа № 1-122/11

23.02.2011

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

===============================================================================

23 лютого 2011 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Рабець М.Д.

при секретарі - Гривко А.В.

з участю прокурора - Таран Л.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Бровари в приміщенні суду кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, 05 лютого 1985 народження, уродження м.Мурманськ, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, неодруженого, працюючого різноробочим «Мостобуд» м.Бровари, нагород інвалідності не маючого, невійськовозобов'язаного, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимий 15.10.2008 року Деснянський районним судом м. Києва за ст. 186 ч.2, 69 КК України до 2-х років позбавлення волі, звільнений 24 червня 2010 року

:

У скоєнні злочину, передбаченого ст.15ч.2; ст.185ч.2 КК України.-

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 СІК. маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) повторно за таких обставин.

Судом визнано доведеним, що підсудний ОСОБА_1 04 січня 2011 року приблизно о 13 годині, перебуваючи в торговому залі ТОВ «Норман плюс», який розташований в приміщені ТРЦ «Термінал» за адресою м.Бровари вул. Київська, 316, де користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігав, з корисливих мотивів, повторно, таємно, викрав товар, а саме 4 банки з ікрою лососевою зернистою «Красное золото» Гарбуша вартістю 91 грн. 40 коп. без ПДВ за одну, що належать ТОВ «Норман плюс», чим заподіяв матеріальної шкоди на загальну суму 365 грн. 60 коп.

Пройшовши через каси з неоплаченим товаром з метою доведення до кінця свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, виконавши усі дії, які вважав за необхідне виконати, однак не зміг розпорядитись викладеним майном на власний розсуд, через причини, які не залежали від його волі, не довівши свій злочинний умисел до кінця був затриманий працівниками охорони ТРЦ «Термінал».

Своїми злочинними діями, ОСОБА_1, завдав ТОВ «Норман Плюс» матеріального збитку на загальну суму 365 гривень 60 копійок.

Органом досудового слідства такі дії підсудного ОСОБА_1 кваліфіковано за ст.ст. 15 ч.2, 185 ч.2 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужою манна (крадіжку), вчинену повторно, але не доведену до кінця з причин, які не залежали від його волі.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненні замаху на крадіжку за обставин викладених в обвинувальному висновку і описовій частині вироку визнав повністю, в скоєному розкаявся. Пояснив, що раніше був судимий, звільнився з місць позбавлення волі в 2010 році. Раніше працював неофіційно, а зараз вже три дні як працює різноробочим в мостоотряді в м.Бровари. Проживає разом із тіткою, а зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3 з бабушкою. Визнає, шо дійсно мав намір вчинити крадіжку чотири банки ікри, яку взяв та проходячи через каси торгового центру був затриманий працівниками охорони. В керівників і охоронців торгового центру просив пробачення. В скоєному щиросердно розкаюється. Інших злочинів, правопорушень не вчиняв.

Показання підсудного ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюють ся.

Відповідно до частини 3 ст.299 КПК України, суд за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, за виключенням документів, що характеризують особу підсудного. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз’яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи зібрані матеріали справи, суд приходить висновку, що підсудний ОСОБА_1 вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, тобто (крадіжку) повторно, але не доведену до кінця з причин, що не залежали від його волі і такі його дії правильно кваліфіковано за ст. 15ч.2: ст. 185ч.2 КК України і він повинен нести відповідальність за вказаною статтею.

Обираючи покарання ОСОБА_1 суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст.185 ч.2 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії середньої тяжкості, особу винного, який по місцю проживання до скоєного характеризувався посередньо, однак, в минулому мав схильність до скоєння злочинів, раніше був судимий і судимість не знята та не погашена в установленому законом порядку.

Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного, суд визнає його щире каяття та сприяння встановленню істини по справі, що передбачено п.1 ч.І ст. 66 КК України.

Обтяжуючих покарання обставин передбачених ст. 67 КК України в діях ОСОБА_1 не встановлено.

Суд, враховуючи вказані обставини, суспільну небезпеку вчиненого злочину, з врахуванням того, що ОСОБА_1 в минулому був засуджений за вчинення корисливого злочину, не знаходить підстав щодо застосування до нього інших видів покарань, менш м’якших за обмеження волі, передбачених санкцією ст. 185ч.2 КК України, а тому засуджує його до покарання у виді обмеження волі.

Однак, враховуючи конкретні обставини справи, що до злочину він по місцю проживання характеризувався посередньо, кається у вчиненому, його поведінка в суді свідчить, що він не є особою, яка твердо стала на шлях вчинення злочинів, суд вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України, з покладанням на нього обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Речові докази по справі - 4 банки ікри лососевої, які зберігаються в ТОВ “Норман Плюс“, необхідно залишити їм, дозволивши ними розпоряджатись за призначенням.(а.с.46).

Виходячи з викладеного та керуючись ст..ст.323, 324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. І5ч.2: ст.185 ч.2 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у виді обмеження волі на строк 2(два) роки.

Звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі на підставі ст.75 КК України з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 1(один) рік. в період якого відповідно до ст.76 КК України зобов’язати його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи і періодично з’являтися для реєстрації в ці органи.

До вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_1 залишити без зміни міру запобіжною заходу підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази по справі - 4 банки ікри лососевої, які зберігаються в ТОВ "Норман Плюс", залишити їм дозволивши ними розпоряджатись за призначенням після вступу вироку в законну силу.

Вирок суду в частині встановлення фактичних обставин справи, дослідження яких будо визнане недоцільним, у зв’язку із тим, що вони ніким не оспорювалися не може бути оскаржений учасниками судового розгляду.

В іншій частині вирок суду першої інстанції може бути оскаржений шляхом подачі апеляції до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний сул Київської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

Суддя /підпис/ ОСОБА_2