ГАГАРІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ 99045, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, З тіл.:(0692) 24-32-59, 24-03-41

1 інстанція

код суду 27-02

справа №2-5383/06

справа №2-1261/2007

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2007 року                                                                    Гагарінський районний суд

міста Севастополя

в складі: головуючого судді Бессараб Л.М. при секретарі    Лавріщевій О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі

цивільну    справу    за    позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/3 квартири

ВСТАНОВИВ

Позивачі звернулися в жовтні 2006року в суд із заявою до відповідачів про визнання права власності на 1/3 частину квартири за кожним з позивачів по тих підставах, що 29 жовтня 1997року придбали на ім 'я своєї дочки -відповідачки ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 в той час, коли вона знаходилася в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_4, але фактично з ним не проживала, оскільки посварилася. На придбання вказаної квартири позивачі затрачували свої власні грошові кошти. Ніхто з відповідачів не вкладав в придбання квартири яких-небудь своїх грошових коштів, у зв'язку з чим, позивачі вважають, що колений з них має право на 1/3 частину спірної квартири, а своєї дочки - відповідачці ОСОБА_3 також повинна належати 1/3 частина квартири, оскільки, згідно договору купівлі-продажу від 29 жовтня 1997року, вона є власницею спірної квартири.

В судовому засіданні представники позивачів позовні вимоги підтримали і пояснили, що спірна квартира придбана тільки за рахунок позивачів. Ніякої участі відповідачі в придбанні квартири не приймали. Квартира була придбана на ім 'я відповідачки, так як вона є їх рідною дочкою, і вони мали бажання поліпшити її житлові умови. Під час укладення договору купівлі-продажу відповідачка, хоча і знаходилася в зареєстрованому браку з відповідачем, але проживала від нього роздільно, сумісного господарства з ним не вела і загального майна не мала. Квартира була придбана тільки за рахунок позивачів. Майно, створене членами сім'ї, є із загальним майном, просять задовольнити позовні вимоги.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнала, пояснила, що спірна квартира, дійсно, придбана тільки за рахунок позивачів, оскільки у неї і її колишнього чоловіка не було таких грошових коштів. Під час придбання квартири відповідачка не проживала з відповідачем, не мала з ним сумісного бюджету, відповідач не надавав ніякої матеріальної допомоги ні їй, ні дітям, проживав в цей час з іншою жінкою по її місцю мешкання.

Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав по тих підставах, що вважає, що майно, придбане під час шлюбу, є сумісним майном подружжя в рівних частках. Крім того, підтвердив свідчення представників позивачів і відповідачки про те, що ніякої матеріальної допомоги відповідачці і її батькам ніколи не надавав і ніякої грошової участі в придбанні батьками своєї колишньої дружини - позивачами у справі квартири АДРЕСА_1 не приймав. Під час придбання квартири на ім'я своєї колишньої дружини - фактично проживав з іншою жінкою - з ОСОБА_5 АДРЕСА_2 і загального господарства і сумісного бюджету з відповідачкою ОСОБА_3 не мав. Проживаючи спільно з ОСОБА_5, вів з нею сумісне господарство і мав єдиний бюджет, придбавав предмети побутової техніки, продукти харчування. Ніяких грошових коштів своїй дружині - відповідачці ОСОБА_3 або її батькам не передавав.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що відповідач ОСОБА_4 дійсно проживав разом з нею в її квартирі АДРЕСА_2. Познайомилася з відповідачем ОСОБА_4 в 1996 -1997року і проживала з ним близько року.

Вислухавши учасників судового засідання, вивчивши матеріали цивільної справи і представлені суду докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають по наступних підставах.

З представлених суду доказів убачається, що відповідачкою ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу 29 жовтня 1997 року придбана за 16 312 грн квартира АДРЕСА_1. Вказаний договір зареєстрований Кримською Біржею нерухомості, зареєстрований в БТІ і ДРНМ міста Севастополя. Згідно реєстраційного напису від 26 листопаду 1997 року квартира 52 на праві особистої власності зареєстрована за відповідачкою ОСОБА_3, і записана в реєстрову книгу 56 доп стр 288 під реєстровим НОМЕР_1. З пояснень сторін і їх представників судом встановлено, що позивачі до теперішнього часу не оспорювали факт і правомірність укладення договору купівлі-продажу, із заявою про визнання договору купівлі-продажу вказаної квартири до суду не зверталися Крім того, суд вважає, що позивачами і їх представниками не представлено об'єктивних доказів придбання позивачами спірної квартири за рахунок власних грошових коштів або за кошти яких-небудь інших осіб.

На підставі висловленого, керуючись ст. 10, 12. 79, 169, 179, 212. 214 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 таі ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 за кожним з позивачів та відповідачкою ОСОБА_3 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд міста Севастополя через Гагарінський районний суд шляхом подачі протягом 10 днів після оголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачі після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з її копіями в апеляційну інстанцію або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя

Л.М.Бессараб