УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц/859                                 Головуючий в суді 1-ї інстанції Свінцицький Л.В.

Категорія 53                                           Доповідач Балашкевич С. В.

УХВАЛА

Іменем   України

19 червня 2008 року колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі: головуючого - судді Балашкевича С. В. суддів: Рафальської І.М. ,  Зарицької Г.В. при секретарі Сухоребрій Т.А. з участю позивача та представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Радомишльського районного суду від 28 лютого 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Терра» про стягнення заборгованості по заробітній платі,  середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку та моральної шкоди,  -

встановила:

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 28 лютого 2008 року відмовлено ОСОБА_1  в задоволенні позову про стягнення заборгованості по заробітній платі,  середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку та моральної шкоди за безпідставністю.

Не погоджуючись з цим рішенням ОСОБА_1  просить його скасувати й ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі,  посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та недоведеність обставин,  що мають значення для справи,  які суд вважав встановленими.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено,  що з 3.11.2001 року ОСОБА_1  працював у СТОВ «Терра» на посаді водія і наказом № 47 від 30.11.2005 року був звільнений з роботи на підставі  ст.  36 п. 1 КЗпП.

Відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,  крім випадків,  встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відмовляючи в задоволенні позову,  суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того,  що позивачем не надано доказів того,  що на день його звільнення з роботи існував борг із заробітної плати.

Доводи позивача про наявність такого боргу перевірялися судом першої інстанції і обгрунтовано відхилені,  оскільки документи про нарахування та виплату заробітної плати станом на 31 грудня 2004 року втрачені у зв'язку їх крадіжкою,  а згідно документів про нарахування і виплату заробітної плати за 2005 року така заборгованість відсутня.

Оскільки вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку та моральної шкоди є похідними від результатів вирішення спору про стягнення заборгованості по заробітній платі,  суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні цих позовних вимог.

Суд повно і правильно з'ясував обставини справи,  його висновки відповідають цим обставинам.  Рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування немає.

Керуючись  ст.  ст.  303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України,  колегія суддів,  -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Радомишльського районного суду від 28 лютого 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.