ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2007 р. | № 40/178 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: | Добролюбової Т.В. |
Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В. |
розглянувши матеріали касаційної скарги | Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮВС” |
на постанову | Київського апеляційного господарського суду від 03.10.06 |
у справі | № 40/178 |
за позовом | Дочірнього підприємства “Суми-Продіндустрія” Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Страховий капітал” |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮВС” |
про | стягнення 247415,16 грн. |
В судове засідання представники сторін не з’явилися, повідомлені належно про час і місце засідання суду.
Дочірнім підприємством “Суми-Продіндустрія” Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Страховий капітал” у березні 2006 року заявлений позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮВС” 247415,16 грн. основної заборгованості, 2474,15 грн. витрат зі сплати державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу. Обґрунтовуючи вимоги, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов’язань щодо оплати за отриманий від позивача Доповідач: Добролюбова Т.В
цукор згідно накладної №3 від 23.02.01. До ухвалення рішення у справі відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “ЮВС” заявлене клопотання про стягнення з позивача 30 000,00 грн. судових витрат за адвокатські послуги при розгляді даної справи.
Рішенням господарського суду міста Києва від 13.06.06, ухваленим суддею Смірновою Л.Г., у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Вмотивовуючи рішення, суд встановив, що сплинув строк позовної давності, відсутні докази пропуску цього строку з поважних причин, а відтак і відсутні підстави для його відновлення. При цьому суд зазначив, що заява відповідача про розподіл судових витрат, а саме стягнення з позивача 30 000,00 грн. витрат з оплати послуг адвоката, не підлягає задоволенню у зв’язку з необґрунтованістю розміру вказаної суми.
Рішення оскаржувалось в апеляційному порядку обома сторонами. Зокрема, відповідач - ТОВ “ЮВС” оскаржував рішення суду в частині відмови йому у відшкодуванні 30 000,00 грн. судових витрат, сплачених ним за послуги адвоката. Київський апеляційний господарський суд у складі суддів: Алданової С.О. - головуючого, Шипко В.В., Лосєва А.М. постановою від 03.10.06 перевірене рішення господарського суду міста Києва залишив без змін, а апеляційні скарги обох сторін залишив без задоволення. При цьому апеляційна інстанція погодилася з висновком місцевого суду і в частині необґрунтованості судових витрат відповідача у розмірі 30 000,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ЮВС” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі в частині відмови у стягненні 30 000,00 грн. судових витрат скасувати, як прийняту з порушенням приписів статті 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено, що судові витрати при відмові у задоволенні позову покладаються на позивача. Скаржник вважає хибним висновок судів попередніх інстанцій про необґрунтованість суми з надання юридичних послуг позивачеві адвокатом Євсєєвим В.В., оскільки участь адвоката у розгляді справи № 40/178 підтверджується актом виконаних робіт від 13.06.06, договором від 28.03.06 №1-05 про надання адвокатських послуг, платіжним дорученням від 16.05.06 №1522 про сплату Євсєєву В.В. 30000,00 грн., що становить 12,1% від суми позову. Просить змінити рішення і постанову у справі в частині розподілу судових витрат і зобов’язати суд міста Києва видати наказ.
Від Дочірнього підприємства “Суми-Продіндустрія” Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Страховий капітал” відзив на касаційну скаргу судом не отримано.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., переглянувши матеріали справи та касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів процесуального законодавства, відзначає наступне.
Рішення і постанова переглядаються в оскарженій частині.
Як вбачається з матеріалів справи, господарські суди попередніх інстанцій визнали обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення вартості відвантаженого цукру, проте, у задоволенні позову відмовили з огляду на звернення позивача за захистом порушеного права після спливу строку позовної давності. Відмовляючи у позові, суди відмовили у стягненні 30 000,00 грн. судових витрат на послуги адвоката, сплачених відповідачем до прийняття рішення у справі. Проте, колегія суддів зазначає, що, відмовляючи в задоволенні вимоги про стягнення з позивача витрат з оплати послуг адвоката, господарські суди обох інстанцій не врахували наступного. Приписами статті 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті у тому випадку, якщо є угода, яка свідчить про надання послуг з ведення справи у суді, послуги за надання правової допомоги оплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися та даний факт підтверджується відповідними фінансовими документами. Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, саме адвокатам. Обґрунтовуючи свої вимоги в оскаржуваній частині, відповідач посилався на договір №1-05 від 28.03.06 про надання адвокатських послуг, Свідоцтво №3073/10 про право на заняття адвокатською діяльністю, яке видане Євсєєву В.В., платіжне доручення №1522 від 16.05.06, яким підтверджує факт оплати ним послуги з надання правової допомоги адвокату Євсєєву В.В. на суму 30 000,00 грн. та акт прийому-передачі виконаних робіт від 13.06.06. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що, відмовляючи в задоволені вимог про стягнення 30 000,00грн. з оплати послуг адвоката, господарські суди першої та апеляційної інстанцій обмежились загальними посиланнями на те, що “розмір заявленої до стягнення суми необґрунтований”. При цьому суди не визначили суму витрат, яку можна визнати розумною. Відповідно до норм процесуального законодавства відшкодуванню підлягають фактичні витрати, тобто витрати, здійснені на дату прийняття судового рішення. При цьому, витрати позивачів та відповідачів, пов’язані з оплатою ними послуг адвокатів з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах. При відмові у стягненні витрат за надання адвокатських послуг, суди попередніх інстанцій фактично визнали, що розмір відшкодування названих витрат, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. Разом з цим, судами не використане право надане їм з урахуванням обставин конкретної справи обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Проте суди попередніх інстанцій вказаних вимог не виконали. Враховуючи, що судові витрати не входять до суми позову, а надані до прийняття рішення у справі документи про сплату судових витрат на адвокатські послуги (116-119 арк. справи) не є доказами по суті позовних вимог, та користуючись правом касаційної інстанції змінити рішення місцевого і постанову апеляційного господарського суду у разі неправильного застосування процесуального права, судова колегія задовольняє касаційну скаргу частково. При цьому колегія бере до уваги, що розглянутий у даній справі спір не відноситься до категорії надто складних. Колегія визнає, що розумні судові витрати на сплату послуг адвоката у цій справі не повинні перевищувати 10 000,00 грн.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 1117, пунктом 5 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.06 у справі №40/178 і рішення господарського суду міста Києва від 13.06.06 в частині розподілу судових витрат змінити. Стягнути з розрахункового рахунку Дочірнього підприємства “Суми-Продіндустрія” Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Страховий капітал” 10 000,00 грн. судових витрат за послуги адвоката на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮВС”. Доручити видати наказ Господарському суду міста Києва із зазначенням розрахункових рахунків сторін.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮВС” задовольнити частково.
Головуючий Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
Л.Продаєвич