ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2007 р. | № 4/202-06-5009 |
Вищий господарський суду України в складі колегії
суддів: | Грейц К.В. –головуючого, Муравйова О.В., Бакуліної С.В., |
розглянувши касаційну скаргу | АТФ “Укргазбуд” |
на постанову | від 24.10.2006 |
Одеського апеляційного господарського суду |
у справі господарського суду Одеської області № 4/202-06-5009 |
за позовом | ТОВ “РАФ-Плюс” |
до | АТФ “Укргазбуд” |
про | стягнення 16390,06 грн. |
за участю представників: - позивача | не з’явились |
- відповідача | Яремчук Т.П. |
ВСТАНОВИВ:
ТОВ “РАФ ”Плюс” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до АТФ “Укргазбуд”, м. Київ в особі Будівельно-монтажного управління № 10 АТФ “Укргазбуд”, м. Одеса про стягнення 16390,06 грн. за виконані роботи за договором від 01.01.2004, який ухвалою господарського суду Одеської області від 30.05.2006 прийнято до розгляду.
В процесі розгляду справи позивач заявою від 10.08.2006 № 499 уточнив позовні вимоги і просив стягнути суму 15733,63 грн. з Акціонерного товариства фірми “Укргазбуд”, оскільки Будівельно-монтажне управління № 10 є не юридичною особою, а відособленим підрозділом АТФ “Укргазбуд”.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.08.2006 у цій справі (суддя Літвінов С.В.) матеріали справи передані за встановленою територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва, оскільки місцезнаходженням відповідача –Акціонерного товариства фірми “Укргазбуд” - є м. Київ, вул.Пироговського,19, корп.2.
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду (у складі головуючого судді Ліпчанської Н.В., суддів Андрєєвої Е.І., Мацюри П.Ф.), здійснюючи апеляційну перевірку в зв’язку зі скаргою ТОВ “РАФ-Плюс”, постановою від 24.10.2006 ухвалу від 11.08.2006 у справі скасувала, справу передала для розгляду по суті до господарського суду Одеської області.
Постанова мотивована тим, що згідно з роз’ясненням Вищого арбітражного суду України від 28.07.1994 №02-5/492 „Про участь у судовому процесі відособлених підрозділів юридичних осіб”, коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому, стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь. Оскільки в такому випадку підсудність справи визначається відповідно до розділу Ш Господарського процесуального кодексу України за місцезнаходженням уповноваженого відособленого підрозділу, а не юридичної особи (ч. 4 ст. 15 ГПК України), підстав для передачі справи до Господарського суду міста Києва у Господарського суду Одеської області не було, адже позовні матеріали надійшли до цього суду ще в травні 2006 року та прийняті для розгляду по суті з додержанням правил територіальної підсудності.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, АТФ “Укргазбуд” в поданій касаційній скарзі просить її скасувати як таку, що прийнята з порушенням ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 17 ГПК України, оскільки БМУ № 10 як відособлений підрозділ АТФ “Укргазбуд” не має жодних повноважень самостійно виступати стороною у справі від імені юридичної особи.
Представники позивача своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористались.
Склад колегії суддів, якою згідно ухвали від 09.01.2007 прийнята до провадження касаційна скарга у справі, змінено розпорядженням В.о. Голови судової палати Вищого господарського суду України від 25.01.2007 № 02-12.2/15.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з позовом про стягнення заборгованості з урахуванням пені, трьох процентів річних, індексу інфляції в сумі 16390,06 грн. за договором від 01.01.2004 на вивезення твердих побутових відходів, укладеним між ТОВ “РАФ-Плюс” та Будівельно-монтажним управлінням № 10 АТФ “Укргазбуд”, позивач зазначив, що Будівельно-монтажне управління № 10 АТФ “Укргазбуд”, м. Одеса не є юридичною особою, а являється відособленим підрозділом Акціонерного товариства фірми “Укргазбуд”, м. Київ, отже, позовні вимоги спрямовуються саме до АТФ “Укргазбуд” як до відповідача у справі. Аналогічні обставини зазначені позивачем у заяві від 10.08.2006 № 499 про уточнення позовних вимог
Колегія суддів відзначає, що територіальна підсудність справи визначається статтею 15 Господарського кодексу України, відповідно до ч. 2 якої справи у спорах, що виникають, зокрема, при виконанні господарських договорів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача, а згідно ч. 4 цієї статті якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається в залежності від місцезнаходження відособленого підрозділу.
Отже, за змістом зазначеної норми ГПК України, відособлений підрозділ юридичної особи може бути стороною в справі і позов може бути поданий до юридичної особи в господарський суд, який і розглядатиме спір по суті, за місцезнаходженням цього відособленого підрозділу, якщо він відповідним чином уповноважений на це юридичною особою, тобто, йому надане право здійснювати від імені юридичної особи повноваження сторони зі справи, в протилежному випадку, тобто, у разі відсутності таких повноважень, стороною в справі є юридична особа і справа, відповідно, має розглядатись за підсудністю в господарському суді за місцезнаходженням юридичної особи.
Як вбачається з матеріалів справи, Будівельно-монтажне управління № 10 як відособлений підрозділ АТФ “Укргазбуд” не є юридичною особою, а будь-які документи на право його самостійної участі в якості сторони від імені юридичної особи відсутні і не були подані ні позивачем при пред’явленні позову, ані відповідачем – юридичною особою АТФ “Укргазбуд” –в процесі розгляду справи, отже, дана справа не була підсудна Господарському суду Одеської області, тому справа не може вважатись такою, що стала підсудною Господарському суду м. Києва, оскільки її підсудність іншому господарському суду не змінилась в процесі її розгляду, а була належно встановленою лише після порушення провадження у цій справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів констатує, що господарський суд Одеської області, правильно визначивши територіальну підсудність даної справи, ухвалою від 11.08.2006 передав її за встановленою підсудність до Господарського суду м. Києва, в зв’язку з чим постанова суду апеляційної інстанції від 24.10.2006 як така, що прийнята внаслідок неправильного застосування норм процесуального права, якими врегульовані правила підсудності господарських справ, підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.10.2006 у справі № 4/202-06-5009 господарського суду Одеської області скасувати.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 11.08.2006 у цій справі залишити без змін.
Касаційну скаргу АТФ “Укргазбуд” задовольнити.
Головуючий К.В.Грейц
Судді О.В.Муравйов
С.В.Бакуліна