ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкуро В.М.) від 19.07.2005 року по справі № 2-6/9787-2005 позов задоволено частково; визнано за фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 право власності 12280 кг зерносуміші та 25540 кг ячменя ярового урожаю 2004 року, яке знаходиться на зберіганні у ВАТ “Азовське хлібоприймальне підприємство”; у звільненні 12280 кг зерносуміші та 25540 кг ячменя ярового урожаю 2004 року, яке знаходиться на зберіганні у ВАТ “Азовське хлібоприймальне підприємство”, з під арешту відмовлено.

В касаційній скарзі ТОВ “Зерноторгівельна компанія” просить скасувати рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2005 року по справі № 2-6/9787-2005 та прийняти нове рішення, яким позивачу у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.4 Закону України “Про власність”, ст.ст.318, 319 ЦК України.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника скаржника, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач звернувся до суду з позовом до виконавчої служби, зберігача та особи за позовом якої в іншій справі забезпечено позов шляхом накладення арешту на зернові, олійні, бобові культури, в тому числі і на 12280 кг зерносуміші та 25540 кг ячменя ярового урожаю 2004 року, що знаходяться на зерносховищах зберігача, про визнання права власності на сільськогосподарські культури, передані ним зберігачу на зберігання за договором зберігання. Також позивач просив звільнити майно з-під арешту.

Суд задовольнив позов частково, зазначивши, що позивач набув право власності на вирощені ним та передані зберігачу зернові культури. Щодо вимоги про звільнення майна з-під арешту, то суд в позові відмовив, оскільки рішення про арешт зернових культур прийнято як заходи забезпечення позову.

ТОВ “Зерноторгівельна компанія” подало касаційну скаргу в якій зокрема зазначено, що товариство не було належним чином повідомлене про час і місце засідання суду, що є безумовною підставою для скасування судового рішення.

Касаційна інстанція відзначає таке.

Відповідно до пункту другого і четвертого частини третьої статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зазначені конституційні принципи закріплені в статтях 4² (Рівність перед законом і судом) та 4³ (Змагальність) ГПК України, згідно з якими правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, для чого господарський суд створює їм необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Забезпечення участі сторін та інших процесуальних осіб у судовому процесі покладається на господарський суд, який відповідно до частини першої статті 64 ГПК України після прийняття позовної заяви зобов'язаний винести і надіслати їм ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.

Відповідно до положень пункту 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України (затверджена наказом Вищого господарського суду України № 75 від 10 грудня 2002 року), ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення, яке з відміткою про вручення адресатові залучається до матеріалів справи. А факт неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманою ухвалою та конвертом оперативно передається службою діловодства судді для ознайомлення та залучення до справи.

У матеріалах справи відсутні зазначені докази про вручення ТОВ “Зерноторгівельна компанія” ухвали місцевого суду від 10 червня 2005 року.

Відповідно до пункту другого частини другої статті 111¹⁰ ГПК України розгляд господарським судом справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є порушенням норм процесуального права і в будь-якому випадку - підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду судом касаційної інстанції.

За таких обставин ухвалене у справі рішення місцевого суду підлягає скасуванню як незаконне, а справа - передачі на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно встановити всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних у ній доказів, з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін і, залежно від встановленого, правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 111⁵, 111⁷, п.3 ч.1 ст.111⁹, п.2 ч.2 ст.111¹⁰, 111¹¹ ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ТОВ “Зерноторгівельна компанія” від 14.11.2006 року б/н на рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2005 року у справі № 2-6/9787-2005 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2005 року у справі № 2-6/9787-2005 -скасувати.

Справу № 2-6/9787-2005 направити до Господарського суду Автономної Республіки Крим на новий розгляд.