АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2007 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - судді - Варикаші ОД.
суддів - Ступакова О.А.
- Станкевича В.А.
при секретарі - Сутули Я.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ «Медпромпроект» на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.11.2005 року, по справі за позовом ОСОБА_1 до Затоківської селищної Ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, -
встановила:
13.07.2005 року ОСОБА_1 звернулася зі скаргою до суду на дії Затоківської селищної Ради м. Білгород-Дністровська. В ході розгляду справи ОСОБА_1 змінила свої вимоги і подала позов до Затоківської селищної Ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, в якому просила визнати договір купівлі-продажу бази відпочинку «Либідь», розташовану в Центральному курортному районі смт. Затока м. Білгород-Дністровськ від 30 травня 2005 року між Білгород-Дністровським СКПТБ «Медобладнання» і нею, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу і зареєстрованого в реєстрі за НОМЕР_1 таким, що відбувся. Крім того, просила визнати за нею право власності на майно бази відпочинку «Либідь», розташованої в Центральному курортному районі смт. Затока м. Білгород-Дністровськ, яке складається із: 1/будинку відпочинку № 14 - 34,1 кв.м.; 2/будинку відпочинку № 15 - 34,1 кв.м.; З/будинку відпочинку № 16 - 34,1 кв.м.; 4/ будинку відпочинку № 17 - 34,1 кв.м.; 5/будинку відпочинку № 18 - 28,2 кв.м.; 6/будинку відпочинку № 20
· 33,3 кв.м.; 7/будинку відпочинку № 38 - 59,3 кв.м.; 8/будинку відпочинку № 42 - 25,3 кв.м.; 9/будинку відпочинку № 43 - 52,2 кв.м.; 10/будинку відпочинку № 44 - 52,1 кв.м.; 1 І/складу № 40
· 16,8 кв.м. - металеве покриття шифером, на земельній ділянці площею 1515 кв.м.
Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що вона, згідно договору купівлі-продажу від 30.05.2005 року, укладеного між нею і ЗАТ «Спеціальне конструкторське проектно-технологічне бюро «Медобладнання» є власником бази відпочинку «Либідь», розташованої на земельній ділянці площею 1515 кв.м. у Центральному курортному районі смт. Затока м. Білгород-Дністровськ Одеської області. Однак, після усного та письмового звернення до Затоківської селищної Ради про видачу свідоцтва на право власності на майно бази відпочинку «Либідь»,
Справа № 22ц-574/07 Категорія ЦП: 12
Головуючий у першій інстанції Кучерявий П.І. Доповідач Варикаша О.Д.
Затоківська селищна Рада не видає дане свідоцтво, оскільки не визнає договір купівлі-продажу від ЗО травня 2005 року, тому вона змушена звернутися до суду для захисту своїх прав.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.11.2005 року позовні вимоги позивачки задоволено, визнано договір купівлі-продажу бази відпочинку «Либідь», розташованої в Центральному курортному районі смт. Затока м. Білгород-Дністровськ, між ОСОБА_1 та ЗАТ «Спеціальне конструкторське проектно-технологічне бюро «Медобладнання» - відбувшимся. Визнано за ОСОБА_1 право власності на базу відпочинку «Либідь», розташовану в Центральному курортному районі смт. Затока м. Білгород-Дністровськ Одеської області, яку вона придбала згідно договору купівлі-продажу від 30.05.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за НОМЕР_1, яка складається з: 1/будинку відпочинку № 14 - 34,1 кв.м.; 2/будинку відпочинку № 15 - 34,1 кв.м.; З/будинку відпочинку № 16 - 34,1 кв.м.; 4/ будинку відпочинку № 17-34,1 кв.м.; 5/будинку відпочинку № 18 - 28,2 кв.м.; 6/будинку відпочинку № 20
- 33,3 кв.м.; 7/будинку відпочинку № 38 - 59,3 кв.м.; 8/будинку відпочинку № 42 - 25,3 кв.м.;
9/будинку відпочинку № 43 - 52,2 кв.м.; 10/будинку відпочинку № 44 - 52,1 кв.м.; 1 І/складу № 40
- 16,8 кв.м. - металеве покриття шифером, на земельній ділянці площею 1515 кв.м.;
Не погодившись з рішенням суду, ВАТ «Медпромпроект», яке не залучалося до участі в справі, однак, рахує, що суд вирішив питання про його права та обов'язки, подало апеляційну скаргу на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.11.2005 року, в якій просить скасувати рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.11.2005 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин справи.
Представник ВАТ «Медпромпроект» в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, представник ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
ОСОБА_1 і представник Затоківської селищної Ради в судове засідання не з'явилися про час і місце розгляду справи ОСОБА_1 та Затоківська селищна Рада були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи на адресу суду від них не надходили.
Відповідно до ч2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення, судова колегія приходить до висновку, що, апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Згідно з ч.3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Як вбачається із позовної заяви, матеріалів справи, договір купівлі-продажу від 30.05.2005 року, який визнано рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.11.2005 року, відбувшимся .укладався між ОСОБА_1 та ЗАТ «Спеціальне конструкторське проектно-технологічне бюро «Медобладнання».
Відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України, на яку в рішенні посилається суд першої інстанції, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Однак, як свідчать матеріали справи, суд першої інстанції, посилаючись на ч.2 ст. 220 ЦК України, та визнаючи договір купівлі-продажу від 30.05.2005 року між ОСОБА_1 і ЗАТ «Спеціальне конструкторське проектно-технологічне бюро «Медобладнання», відбувшимся, не залучив до участі в справі ЗАТ «Спеціальне конструкторське проектно-технологічне бюро «Медобладнання» та не засовував обставин укладення даного договору, передбачених ч.2 ст. 220 ЦК України. Між тим, як вбачається з матеріалів справи, договір купівлі-продажу від 30.05.2005 року між ОСОБА_1 і ЗАТ «Спеціальне конструкторське проектно-технологічне бюро «Медобладнання» нотаріально посвідчений (а.с.5)
Також судом першої інстанції не з'ясовані обставини, що мають значення для справи, зокрема, в ході розгляду справи не перевірялись правовстановлюючі документи на базу відпочинку «Либідь» та не з'ясовувалось питання хто був власником бази до укладення спірного договору купівлі-продажу від 30.05.2005 року, щодо продажу майна бази відпочинку «Либідь».
Крім того, судом першої інстанції до участі в справі не залучалося ВАТ «Meдпромпроект», яке є правонаступником Державного інституту по проектуванню підприємств медичної промисловості «Діпромед», що був замовником та користувачем бази відпочинку «Либідь», як вбачається із матеріалів справи (а.с.66, 86-90).
Таким чином, суд першої інстанції не залучивши до участі в справі зазначених осіб та вирішивши питання про їх права і обов'язки без них, неповно з'ясувавши обставини, що мають значення для справи, порушив вимоги цивільного судочинства.
В результаті викладених порушень вимог цивільного судочинства, рішення суду першої інстанції не відповідає положенням ст.213 ЦПК України щодо законності і обґрунтованості рішення суду.
За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушив вимоги норм цивільного процесуального права, які є безумовною підставою для скасування ухваленого по справі рішення з направленням справи на новий розгляд, в ході якого необхідно розглянути справу відповідно до вимог закону і з урахуванням доводів сторін, звернувши увагу на вимоги ч.2 ст. 220 ЦК України.
Керуючись ст.ст. 304,307,311, 313,314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ВАТ «Медпромпроект» задовольнити.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.11.2005 року, по справі за позовом ОСОБА_1 до Затоківської селищної Ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності - скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції,