ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
25 січня 2007 р. |
№ 24/272 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Козир Т. П. - головуючого, Владимиренко С. В., Кота О. В.,
за участю представників сторін: позивача - Потапова Є. П. дов. від 07.07.2006 року,
розглянувши касаційну скаргу ЗАТ «Радосинь»на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2006 року у справі господарського суду м. Києва за позовом ЗАТ «Радосинь»до СПД ОСОБА_1 про розірвання договору,
УСТАНОВИВ:
У травні 2006 року ЗАТ «Радосинь»звернулось до суду з позовом до СПД ОСОБА_1 про розірвання договору оренди та стягнення боргу з мотивів невиконання відповідачем договірних зобов'язань.
Рішенням господарського суду м. Києва від 14 червня 2006 року позов задоволено.
Розірвано договір оренди приміщення, укладений між сторонами 1 листопада 2002 року.
З відповідача на користь позивача стягнено борг з орендної плати в сумі 53112 гривень 46 коп.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2006 року рішення суду скасовано.
У позові відмовлено.
У касаційній скарзі ЗАТ «Радосинь»просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення місцевого господарського суду залишити без зміни, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції ст. ст. 782 ч.1 та 783 ч.3 ЦК України.
У судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що про час і місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути касаційну скаргу у відсутність представника відповідача.
Вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Відповідно до ст.783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі.
Як встановлено судом, 1 листопада 2002 року між сторонами укладено договір про оренду приміщення, за п.5.2 та п.5.3 якого орендодавець встановлює розмір орендної плати і може його змінювати в односторонньому порядку.
Орендодавець збільшив розмір орендної плати з 1 лютого 2006 року, про що повідомив орендаря належним чином.
Проте, орендар на момент вирішення спору не платив орендну плату більше трьох місяців, борг з орендної плати склав загалом 53112 гривень 46 коп.
Крім того, орендар створив загрозу пошкодження речі, оскільки згідно припису санітарно-епідеміологічної станції Деснянського району м. Києва від 2 лютого 2006 року № 7/230 приміщення підлягає ремонту через аварійний стан систем водопостачання та водовідведення.
За таких фактичних обставин місцевий господарський суд правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, розірвав спірний договір оренди та стягнув борг з орендної плати.
З викладених вище мотивів постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишеним без змін.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2006 року.
Рішення господарського суду м. Києва від 14 червня 2006 року залишити без зміни.
Головуючий Т. Козир
Судді С. Владимиренко
О. Кот