Справа № 2а -9057-2008\2270\7

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 березня 2009 року                                                                                                 м.  Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді Петричковича А.І.,  при секретарі судового засідання Федик Р.С. ,  розглянув у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Хмельницькому районі,  про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась в суд з позовом в якому вказує,  що є дитиною війни і має право на пільги,  передбачені  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  якою визначено,  що дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога,  що виплачується замість пенсії,  підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.  Доплата до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за 2007 рік їй не виплачувалася.

Просить стягнути на її користь недоплачену щомісячну грошову доплату до пенсії за 2007 рік в розмірі 1442, 70 гривень.

Сторони до суду не з»явились,  хоча належно були повідомлені про час та місце розгляду справи,  однак просили справу слухати у їх відсутності,  тому суд відповідно до ч.3  ст. 122 КАС України розгляд справи проводить у письмовому провадженні.

Суд,  дослідивши докази суд рахує,  що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Позивач є дитиною війни,  згідно пенсійного посвідчення та довідки виданих на її ім»я.

Згідно  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції,  яка діяла в 2007 році і була зупинена Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік",  дітям війни пенсії або щомісячне довічне фошове утримання чи державна соціальна допомога,  що виплачується замість пенсії,  підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено,  що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій,  передбачених цим законом,  здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно  ст.  111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги,  яка виплачується замість пенсії,  відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам,  які є інвалідами (крім тих,  на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту"),  у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки,  встановленої для учасників війни.

Відповідно до п. 12  ст.  71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія  ст.  6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинена на 2007 рік.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року,  положення  ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»,  щодо доплат до пенсії,  відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнане неконституційним,  тобто таким,  що не відповідає Конституції У країни.

Відповідно до  ст.  17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 08.11.2005 року у справі Кечко проти України,  заява №63134\00,  в межах свободи дій держави визначати,  які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Однак,  якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок,  і дотримано всі вимоги,  необхідні для цього,  органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 Рішення). Згідно з п.26 цього ж Рішення Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань,  оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов»язань.

Суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити підвищення пенсії позивачу,  починаючи з 9 липня 2007 року,  оскільки рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі за Конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29,  36 частини другої статті 56,  частини другої статті 62,  частини першої статті 66,  пунктів 7,  9,  12,  13,  14,  23,  29,  ЗО,  39,  41,  43,  44,  45,  46 статті 71,  статей 98,  101,  103,  111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими,  що не відповідають Конституції України (є неконституційними),  положення статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»,  за якою підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги,  яка виплачується замість пенсії,  відповідно до  ст. 6 Закону України

2

«Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам,  які є інвалідами (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту»),  у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки,  встановленої для учасників війни.

В той же час суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині підвищення пенсії дитині війни до 09.07.2007 року беручи до уваги наступне.

Відповідно до ч.2  ст.  95 Конституції України виключно законом про Державний Бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби,  розмір і цільове спрямування цих видатків.

Згідно п. п.3,  4  ст.  22 Бюджетного кодексу України управління пенсійного фонду,  як головний розпорядник коштів місцевого бюджету отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про Державний бюджет України чи рішення про місцевий бюджет.

 ст.  23 Бюджетного кодексу України передбачено,  що управління пенсійного фонду може здійснювати з бюджету будь-які бюджетні зобов'язання та платежі лише за наявності відповідного бюджетного призначення,  які встановлюються Законом України про Державний бюджет чи рішенням про місцевий бюджет.

Дію  ст.  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  відповідно до п.12  ст.  71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»,  який був чинний до дня винесення рішення Конституційного Суду України,  зокрема до 09.07.2007 року,  було зупинено.

Положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними та втрачають чинність лише з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Таким чином,  враховуючи норми ч.2  ст. 152 Конституції України,  відповідно до якої закони,  інші правові акти або їх окремі положення,  що визнані неконституційними,  втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність,  рішення Конституційного Суду України N6-pn/2007 від 09.07.2007 року зворотної дії в часі не має,  і на період до 9 липня 2007 року не поширюється.

З урахуванням вищенаведеного,  суд дійшов висновку,  що дії відповідача,  щодо відмови позивачу у перерахунку підвищення до пенсії є неправомірними,  оскільки вони не відповідають вимогам Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  згідно якого позивачі мають право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та частково задовольнити його позові вимоги,  про стягнення доплати до пенсії,  як дитини війни за 2007 рік починаючи з 9 липня 2007 року,  згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

На підставі викладеного,  керуючись  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  ст.  ст.  4-15,  17,  70-71,  86,  94,  98-99,  122,  158 - 163,  167,  181,  186 КАС України,  суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі провести нарахування та виплату з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч. 1  ст.  254 КАС України

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом,  якщо таку заяву не було подано,  а також в інших випадках у порядку визначеному цією статтею.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду,  шляхом подання заяви про апеляційне оскарження,  через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до  ст. 160 КАС України - з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Також вона може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається у строк,  встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.