ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський  суд  України  у складі колегії суддів:

                                                               Перепічая В.С. (головуючого),

                                                               Вовка І.В.,

                                                               Гончарука П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2006 року за скаргою приватного підприємця ОСОБА_1 на дії державної виконавчої служби П'ятихатського  району Дніпропетровської   області у справі № 33/62 (34/188) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Валекс” до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми, -

                                       ВСТАНОВИВ:

У червні  2004 року товариство з обмеженою відповідальністю "Валекс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 96000грн. заборгованості та судових витрат по справі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30 червня 2004 року на майно відповідача накладений арешт на суму 96000грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2004 року залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 травня 2005року  позов задоволено.     

Постановою Вищого господарського суду України від 16 листопада 2005 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2004 року та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 травня 2005 року скасовані, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

У травні  2006 року відповідач звернувся до суду зі скаргою на дії державної виконавчої служби П'ятихатського  району Дніпропетровської   області в якій просив скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 15 березня  2006 року за  НОМЕР_1 по даній справі, а також  постанову від 22 березня 2006 року за  НОМЕР_2 по справі № 25/79.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від  26 червня 2006 року скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на дії Державної виконавчої служби у П'ятихатському районі було задоволено частково: скасовано постанову Державної виконавчої служби у П'ятихатському районі Дніпропетровської області від 15 березня 2006 року про порушення виконавчого провадження з примусового виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 30 червня 2004 року  у справі 34/188 та скасовано постанову Державної виконавчої служби у служби у П'ятихатському районі Дніпропетровської області від 15.03.2006р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в частині примусового виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 30 червня 2004 року.

Постановою  Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від 22 листопада 2006 року ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від  26 червня 2006 року скасовано. У задоволенні скарги  суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1 на дії державної виконавчої служби  П'ятихатському районі Дніпропетровської області відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційної інстанції, посилаючись на те, що судом неправильно застосовані норми процесуального права та  винести нову постанову якою призупинити провадження у справі, направити її для відповідної перевірки до прокуротури П'ятихатського району.

У відзиві  на касаційну скаргу позивач,  посилаючись на відсутність  правових підстав та безпідставність доводів касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову  без змін.

Такі ж доводи містяться  і у відзиві ДВС  у П'ятихатському районі Дніпропетровської області  на касаційну скаргу.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.104 ГПК  України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, місцевий господарський суд,  задовольняючи скаргу  щодо скасування  постанов державної виконавчої служби, розглянув справу  у відсутності  представника позивача, який належним чином не був повідомлений  про час і місце судового  засідання, чим порушив права сторони, передбачені  ст.22 ГПК України.

Згідно п.2 ст.103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, відповідач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії Державної виконавчої служби у П'ятихатському районі Дніпропетровської області, в якій просив скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження від 15 березня 2006р. за НОМЕР_1 у справі №33/62(34/188) та від 22 березня 2006р. за НОМЕР_2 у справі №25/79 (а.с.1 т.4).

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи  в задоволенні вимог про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,  посилався на те, що  заявником не надано  відповідно до  вимог ст. 33 ГПК України доказів щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 15 березня 2006 року і така постанова органом державної виконавчої служби не виносилась.

Відповідно до ст.85 Закону України “Про виконавче провадження” у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до суду.

Згідно ст.ст.121 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом 10 днів з дня вчинення оскаржуваної дії.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні відповідача до суду зі скаргою ним було подано копію постанови Державної виконавчої служби у П'ятихатському районі Дніпропетровської області про арешт майна боржника від 15 березня 2006 року  на виконання ухвали суду  від 30 червня  2004 року.

Апеляційним господарським судом встановлено, що  виконавче  провадження по примусовому виконанню ухвали господарського суду  від 30 червня 2004 року порушено постановою про відкриття  виконавчого провадження від 17 листопада  2005 року.

Дана постанова про відкриття виконавчого провадження  скасована начальником ДВС у П'ятихатському районі Дніпропетровської області постановою від  24 березня 2006 року.

Встановивши дані обставини, апеляційний  суд дійшов висновку про необхідність скасування  ухвали  суду  першої інстанції та про відсутність підстав для задоволення скарги відповідача на дії ДВС П'ятихатському районі Дніпропетровської області.

Висновки апеляційного господарського суду є законними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а тому постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін.

Правильним є висновок  апеляційного суду  про відсутність підстав  для скасування  постанови  від 22 березня  2006 року у справі 25/79, оскільки, дані вимоги не можуть бути предметом розгляду  у даній справі.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування оскаржуваної постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹, 111¹¹ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

           ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення,  а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2006 року у справі № 33/62(34/188) -без змін.

Головуючий           Перепічай В.С.

Судді                                                                                     Вовк І.В.

                                                                                              Гончарук П.А.