Судове рішення #436740
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

 

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         

24 січня 2007 р.                                                                                  

№ 9/82 

 

    Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

 

головуючого

Кравчука Г.А.,

 

суддів:

Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи  ОСОБА_1

 

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2006 р.

 

у справі

№ 9/82

 

господарського суду

Чернігівської області

 

за позовом

Закритого акціонерного товариства “Ринковий комплекс “Нива”

 

до

суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

 

про

зобов'язання звільнити торгові місця

в судовому засіданні взяли участь  представники:

позивача:

Ковальчук О.О., дов. № 01-13/10 від 13.10.2005 р.;

 

відповідача:

- не з'явились;

 

За розпорядженням в. о. Голови судової палати від 17.01.2007 р. справу передано до розгляду колегії суддів Вищого господарського суду України у складі Кравчука Г.А. -головуючого, Мачульського Г.М. та Шаргала В.І.

 

В С Т А Н О В И В:

 

У квітні 2006 р. Закрите акціонерне товариство “Ринковий комплекс “Нива”  (далі -Товариство) звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовною заявою, у якій просило зобов'язати суб'єкта підприємницької діяльності -фізичну особу ОСОБА_1 (далі -Підприємець) усунути перешкоди у користуванні та звільнити торгові місця №№ НОМЕР_1 і НОМЕР_2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги Товариство обґрунтовувало тим, що Підприємець без достатніх правових підстав займає торгові місця №№ НОМЕР_1 і НОМЕР_2 на ринку “Нива” (контейнери, обладнані навісами) та здійснює торгівлю товарами дитячого асортименту, не маючи відповідного дозволу Чернігівської міської санітарно-епідеміологічної станції, чим створює негативний стан справ на ринку та позбавляє вести нормальну господарську діяльність, а саме -надавати вказані місяця в оплатну суборенду іншим суб'єктам господарської діяльності, чим порушує вимоги Закону України “Про власність”.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 21.07.2006 р. (суддя Івченко С.М.) позовні вимоги Товариства задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2006 р. (колегія суддів: Зеленін В.О., Рєпіна Л.О., Моторний О.А.) рішення господарського суду Чернігівської області від 21.07.2006 р. залишено без змін.

Вказані судові акти мотивовані тим, що Підприємець не має укладеної з Товариством письмової угоди стосовно закріплення (бронювання) за ним торгових місць №№ НОМЕР_1 і НОМЕР_2 на 2006 р., а тому займає їх безпідставно.

Підприємець звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2006 р. та рішення господарського суду Чернігівської області від 21.07.2006 р., у якій просить вказані судові акти скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства. Вимоги, викладені у касаційній скарзі, Підприємець обґрунтовує тим, що господарські суди попередніх інстанцій, приймаючи судові акти, які оскаржуються, не застосували ст. 638 ЦК України, ст. 284 ГК України та неправильно оцінили окремі докази по справі.

Товариство скористалась правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надіслало відзивів на касаційну скаргу Підприємця, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові акти -без змін. Вимоги, викладені у відзиві, Товариство обґрунтовує тим, що доводи касаційної скарги Підприємця не відповідають вимогам законодавства України та є необґрунтованими, а місцевим та апеляційним господарськими судами правильно застосовані норми матеріального і процесуального права.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представника Товариства матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ними рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємця не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що:

- між Товариством та Підприємцем 01.07.2004 р. було укладено договір НОМЕР_3, згідно якого Товариство зобов'язувалось тимчасово закріпити (забронювати) за Підприємцем торгові місця № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на ринку “Нива” на період з 01.07.2004 р. по 31.12.2004 р., з продовженням цього терміну до 31.12.2005 р., а також надавати послуги по утриманню цих торгових місць;

- п. 5.2 договору НОМЕР_3 передбачено, що після закінчення строку дії угоди укладається нова угода;

- з письмовою заявкою на продовження строку дії договору НОМЕР_3 (на бронювання торгових місць) на 2006 р. Підприємець до Товариства не звертався, відповідної нової угоди не укладав.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів про те, що починаючи з 2006 р. Підприємець займав торгові місця № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на ринку “Нива” без законних підстав, чим порушував права Товариства.

Наведене також спростовує доводи Підприємця про порушення господарськими судами першої і другої інстанції ст. 638 ЦК України та ст. 284 ГК України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.

Твердження Підприємця у касаційній скарзі про те, що господарські суди першої та другої інстанції неправильно оцінили докази по справі не можуть бути прийняті Вищим господарським судом України до уваги, оскільки, виходячи із наданих господарському суду касаційної інстанцій ст. ст. 1115 та 1117 ГПК України повноважень, він не може давати оцінку доказам, а повинен на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевірити застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2006 р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Підприємця не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

 

П О С Т А Н О В И В:

 

Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи  ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2006 р. у справі № 9/82 господарського суду Чернігівської області -без змін.

 

 

Головуючий суддя                                                       Г.А. Кравчук

 

Суддя                                                                          Г.М. Мачульський

 

 Суддя                                                                          В.І. Шаргало

 

  • Номер:
  • Опис: про поновлення строків для пред'явлення до виконання наказу суду та видачу дубліката наказу
  • Тип справи: Видача дублікату наказу (2-й розділ звіту)
  • Номер справи: 9/82
  • Суд: Господарський суд Чернівецької області
  • Суддя: Кравчук Г.А.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 08.05.2018
  • Дата етапу: 21.05.2018
  • Номер:
  • Опис: стягнення боргу
  • Тип справи: Позовна заява(звичайна)
  • Номер справи: 9/82
  • Суд: Господарський суд Луганської області
  • Суддя: Кравчук Г.А.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 18.03.2010
  • Дата етапу: 11.12.2012
  • Номер:
  • Опис: стягнення боргу
  • Тип справи: Про видачу дубліката виконавчого документу (п.19 розділу ХІ ГПК)
  • Номер справи: 9/82
  • Суд: Господарський суд Луганської області
  • Суддя: Кравчук Г.А.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 24.07.2025
  • Дата етапу: 24.07.2025
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація