У Х В А Л А

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 21 вересня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на судові рішення щодо засудженого ОСОБА_1

Вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 лютого 2006 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

м. Запоріжжя, раніше двічі судимого, останній раз

19 квітня 2002 року за ч. 2, ч. 3 ст. 185 КК України

на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого

8 червня 2005 року по відбуттю покарання,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 17 квітня 2006 року вирок змінено: застосовано до ОСОБА_1 ст. 69 КК України та призначено покарання за ч. 2 ст. 307, ст. 69 КК України без конфіскації майна.

В решті вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 1 грудня 2005 року у м. Запоріжжі придбав з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс (маріхуану) вагою 2, 63 г, який, зберігаючи при собі, перевіз на маршрутному таксі № 69 та переніс до АДРЕСА_1, де незаконно збув ОСОБА_2 частину засобу вагою 2, 5 г

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного злочину й правильності кваліфікації його дій, посилається на м'якість призначеного засудженому покарання і просить скасувати судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора про задоволення касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не позволяє.

Доводи у касаційному поданні прокурора про скасування зазначених судових рішень із тих підстав, що ОСОБА_1 призначено занадто м'яке покарання, є необґрунтованими.

Так, відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.  

Як видно з вироку суд, визнавши ОСОБА_1 винним у незаконному придбанні, перевезенні й зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу і звільняючи його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, узяв до уваги дані про його особу, обставини справи, які впливають на ступінь його відповідальності, зокрема, щире каяття засудженого і його позитивну характеристику.

Обставин, які б обтяжували покаранняОСОБА_1, не встановлено.

Тому суд, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов до обґрунтованого висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.             

Суд апеляційної інстанції ретельно перевіряв доводи апеляції прокурора, аналогічні доводам касаційного подання, і обґрунтовано визнав їх безпідставними.

Даних, які б свідчили, що стосовно ОСОБА_1 неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону,  не виявлено.

Отже, передбачені ст. 398 ч. 1 КПК України підстави для призначення справи щодо ОСОБА_1 до касаційного розгляду відсутні.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

у задоволенні касаційного подання прокурора відмовити.

С у д д і :

  Верещак В.М.                     Лавренюк М.Ю.                   Мороз М.А.