У х в а л а

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м .Києві 15 лютого 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_2 на судові рішення щодо ОСОБА_1

            Вироком Підволочиського районного суду Тернопільської області від 11 липня 2006 року

                                    ОСОБА_1,

                                    ІНФОРМАЦІЯ_1,

                                    раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України на два роки виправних робіт з відрахуванням в доход держави десяти відсотків із суми його заробітку.

           Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 6 вересня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

           ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 15 листопада 2005 року приблизно о 12-й годині 30 хвилин, керуючи автомобілем ВАЗ - 2103, НОМЕР_1, рухаючись по другорядній дорозі між селами Мислова та Оріховець Підволочиського району, Тернопільської області, порушив п.п. 1.2, 10.1, 12.1, 12.3; 16.11. Правил дорожнього руху, не дав дороги   автомобілю “Опель-Аскона”, НОМЕР_2,  під керуванням ОСОБА_3, який рухався по головній дорозі, та допустив зіткнення вказаних автомобілів, внаслідок чого ОСОБА_3 були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження.   

          У своїй касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 вказує на неповноту та однобічність досудового і судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1, а справу - направити на нове розслідування.

           Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши  матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

 Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим. Цей висновок, зокрема, ґрунтується на показаннях засудженого ОСОБА_1, який визнав, що не дав дороги автомобілю під керуванням ОСОБА_3, який рухався по головній дорозі,  аналогічними показаннями потерпілого ОСОБА_3  Ці показання також узгоджуються з даними протоколу огляду місця події, висновками автотоварознавчої та транспортно-трасологічної експертиз.

Як видно з висновку судово-медичної експертизи,  внаслідок ДТП потерпілому ОСОБА_3 були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження.   

         Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані судом за ч.1 ст. 286 КК України.     

              У процесі досудового слідства та при розгляді справи в суді були встановлені і досліджені всі обставини, з'ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи, допитані всі особи, показання яких мають істотне значення для справи, проведені необхідні експертизи, а тому колегія суддів вважає, що доводи скарги захисника ОСОБА_2 про однобічність та неповноту досудового і судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є безпідставними.

         Покарання ОСОБА_1 призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок, при перевірці судових рішень щодо ОСОБА_1 в касаційному порядку не виявлено.

Оскільки передбачені ч.1 ст. 398 КПК України підстави для скасування або зміни судових рішень щодо засудженого відсутні, колегія суддів не вбачає підстав для призначення справи до розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -

у х в а л и л а :

               відмовити у задоволенні касаційної скарги захисника ОСОБА_2

судді:

       Верещак В.М.                     Гошовська Т.В.                 Кривенда О.В.