Справа № 22Ц-1152/05              Головуючий у 1-й інстанції Стасенко Г.В.

Доповідач у 11-й інстанції Коцюрба О.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

22   грудня     2006  року     колегія  суддів судової палати  в  цивільних  справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Сліпченка О.І., суддів Коцюрби О.П., Голуб С.А., при секретарі Некорі А.О,.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за апеляційною скаргою Пилиповицької сільської ради на постанову Бородянського районного суду Київської області від 26 липня 2006 року у справі за адміністративним позовом Чорнобильського міжрайонного прокурора, який діє в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Бородянського відділу земельних ресурсів, до Пилиповицької сільської ради, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: державне підприємство "Клавдієвський лісгосп", житлово-будівельний кооператив "Джерело", про визнання незаконним рішення сесії від 25 листопада 2004 року.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів

встановила:

У жовтні 2005 року Чорнобильський міжрайонний прокурор звернувся до суду з вказаним позовом. В обгрунтування своїх вимог посилався на те, що 25 листопада 2004 року на XV-тій сесії Пилиповицької сільської ради IV-oroскликання було прийнято рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ЖБК "Джерело" на умовах оренди з правом безоплатної передачі у власність громадянам-членам кооперативу для житлового будівництва в межах с. Пилиповичи за рахунок земель лісового фонду Клавдієвського держлісгоспу.

У зв'язку з цим, п. 2 рішення було вирішено вилучити з земельного фонду, що перебував у постійному користуванні Клавдієвського держлісгоспу, земельну ділянку площею 25,8 га, розташовану під лісами першої групи.

Рішення ради, Чорнобильський міжрайонний прокурор вважав таким, що не відповідає ч. 9 ст. 149 ЗК України, за правилами якої, вилучення земельних ділянок-лісів першої групи площею понад 10 га, відносяться до виключних повноважень Кабінету Міністрів України.

Пилиповицька сільська рада таких повноважень не мала, приймаючи оспорюване рішення, діяла з порушенням п. 2 ст. 19 Конституції України та ч. З ст. 23 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

  У зв'язку з цим, Чорнобильський міжрайонний прокурор просив суд, рішення ради визнати незаконним.

Постановою Бородянського районного суду від 26 липня 2006 року позов задоволений.

В апеляційній скарзі, Пилиповицька сільська рада просить постанову суду скасувати, прийняти нову, якою відмовити Чорнобильському міжрайонному прокурору у задоволенні заявленого ним позову.

Посилається на те, що 20 лютого 2004 року рішенням Бородянської районної ради, затвердженим рішенням сесії обласної ради від 27 травня 2004 року, спірна земельна ділянка площею 25,8 га була введена в межі с Пилиповичі.

Розмежування земель, що розташовуються в с Пилиповичі, на землі державної та комунальної власності не відбулось, тому у відповідності до п. 12 Перехідних положень ЗК України право розпоряджання ними, крім земель приватної власності, набула лише Пилиповицька сільська рада.

Наведене суд залишив поза увагою, дійшов до хибного висновку, що ч.9 ст. 149 ЗК України, яка встановлює порядок вилучення земельних ділянок-лісів першої категорії площею понад 10 га, є спеціальною відносно п. 12 Перехідних положень ЗК України, тому має пріоритет у застосуванні.

Суд першої інстанції звернув увагу на призначення цієї норми, яким є визначення порядку застосування ЗК України, а не подвійне регулювання тотожних земельних правовідносин.

Вирішуючи спір, суд припустився помилок у застосуванні норм матеріального права, дійшов до хибного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Свої заперечення на наведені доводи апеляційної скарги інші учасники процесу до суду не подавали.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підістав.

Судом встановлено, що 25 листопада 2004 року на XV-тій сесії Пилиповицької ради IV-oroскликання було прийнято рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ЖБК "Джерело" на умовах оренди з правом безоплатної передачі у власність громадянам-членам кооперативу для житлового будівництва в межах с Пилиповичі за рахунок земель лісового фонду Клавдієвського держлісгоспу.

Пунктом 2 цього рішення було вирішено вилучити з земельного фонду, що перебуває у постійному користуванні Клавдієвського держлісгоспу, земельну діляну площею 25,8 га, розташовану під лісами першої групи.

За правилами ч. З ст. 23 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах та у спосіб, предбачені Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету міністрів України.

У відповідності до ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення питань регулювання земельних відносин проводиться виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Зокрема, в порядку ч.ч. 1-3 ст. 149 ЗК України вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб.

З огляду на це, колегія суддів не погоджується з висновком суду про порушення відповідачем меж втсановлених законом повноважень, визнання незаконним оскаржуваного рішення ради вважає необгрунтованим.

Згідно з п. 9 ст. 149 ЗК України вилучення земельних ділянок державної власності, які перебувають у постійному користуванні - ліси першої групи понад 10 га, здійснюється лише Кабінетом Міністрів України. Але при вирішені даної справи, необхідно враховувати всі обставини справи, за яких було прийнято спірне рішення, а саме, у відповідності до Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" розмежування земель державної та комунальної власності полягає у здійсненні організаційно-правових заходів щодо розподілу земель державної власності та землі територіальних громад і землі держави, а також щодо визначення і встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок державної та комунальної власності.

Зважаючи на те, що сторонами не було надано суду жодних доказів такого розмежування, у відповідності до п. 12 Перехідних положень ЗК України повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконачої влади, тобто Пилиповицька сільська рада у зв'язку з відсутністю розмежування земель державної та комунальної власності, які знаходяться в межах с. Пилиповичи, має повноваження щодо розпорядження землями, що знаходяться в цих межах.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що оскаржуючи рішення XV-тої сесії Пилиповицької сільської ради IV-oroскликання від 25 листопада 2004 року Чорнобильський міжрайонний прокурор посилався лише на порушення відповідачем ч. 9 ст. 149 ЗК України. Юридичні підстави для визнання незаконним інших пунктів рішення, що стосується затвердження землеустрою спірної земельної ділянки та передачу її в оренду ЖБК "Джерело", він ні в позовній заяві, ні в судових засіданнях першої та апеляційної інстанцій взагалі не навів.

При перевірці обгрунтованості підстав заявленого позову," суд на це увагу не звернув, в судових засіданнях юридичні підстави визнання інших пунктів оскаржуваного рішення ради не досліджував.

Вирішуючи спір, суд не в повній мір виконав вимоги ст. 161 КАС України, прийнята ним постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ч.І п. З ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205 та ст. 207 КАС України, корлегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу Пилиповицької сільської ради задовольнити.

3

Постанову Бородянського районного суду Київської області від 26 липня 2006 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити Чорнобильському міжрайонному прокурору, який діє в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Бородянського відділу земельних ресурсів у задоволенні позову до Пилиповицької сільської ради про визнання незаконним рішення XV-тої сесії Пилиповицької сільської ради IV-oroскликання від 25 листопада 2004 року.

Постанова   суду   може   бути   оскаржена  в   касаційному   порядку   до   Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня її проголошення.